Ухвала суду № 58385830, 17.06.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

17.06.2016

ЄУН№ 337/1105/16-ц

№ 2/337/789/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючої судді - Сидорової М.В.

при секретарі Шварцер Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору позики удаваним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти за договором позики від 31.10.2014р. в сумі 87495,00 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти вимог позивача ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору позики від 31.10.2014р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, удаваним.

Перед початком розгляду справи по суті представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 подано письмову заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, оскільки предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є стягнення досить значної грошової суми, відповідачка категорично відмовляється повертати борг, існує реальна імовірність того, що належна на праві власності ОСОБА_2 квартира, може бути нею продана або відчужена іншим засобом третіми особам.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 заяву про забезпечення позову підтримав з підстав викладених в ній та в обґрунтування заявленого клопотання додатково зазначив, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 може розпорядитися належним їй майном з метою ухилення від виконання зобовязань, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви про забезпечення позову через її необгрунтованіть та недоведеність.

Вислухавши думку сторін, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити через наступне.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1ст.152 ЦПК України,позов може бути забезпечено шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з викладеного, забезпечення позову має бути обумовлено предметом спору та наявністю обґрунтованого припущення того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та матеріалів справи, позов заявлено з приводу повернення грошових коштів за договором позики від 31.10.2014р. в сумі 87495,00 грн.

Доводи про існування обставин, передбачених ч.3 ст.151 ЦПК України, які можуть бути підставою для забезпечення такого позову, зокрема, доводів про те, чому, без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 87495,00 грн., у разі задоволення позову, у заяві відсутні. З заяви та доводів представника позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, не вбачається.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру, яка належить відповідачу, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, в заяві про забезпечення позову відсутні дані про співмірність забезпечення позову позовним вимогами. Так, при зазначенні позовної вимоги в розмірі 87495,00 грн., в заяві не зазначена та не підтверджена документально вартість нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, та на яку представник позивача просить накласти арешт.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а тому позивач, у разі появи обґрунтованих підстав вважати, що невжиття відповідних заходів унеможливить чи утруднить виконання рішення суду, може повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити

Керуючись ст.151-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору позики удаваним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: