Рішення № 58383085, 26.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33303/15-ц

Провадження № 2/761/2307/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач) про захист прав споживача та стягнення коштів, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову суму в розмірі 350,00 грн.

Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 26 лютого 2015 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір № 826-Л 13 на виконання робіт по встановленню/заміні/ інженерному обстеження приладів обліку води. Після демонтування приладів обліку гарячої та холодної води встановлені нові прилади. Відповідно до п. 4 Договору загальна вартість робіт за договором склала 700 грн. Позивач виконала умови договору і сплатила вартість робіт, проте встановлений лічильник гарячої води виявився несправним, в зв'язку з чим Позивачка звернулась з листом до Відповідача про виконання гарантійних зобов'язань за договором та заміни лічильника гарячої води, проте зі сторони відповідача, як виконавця договору, не було здійснено ніяких заходів, що є порушенням прав позивача.

В судовому засіданні Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, заперечень чи пояснень по суті позовних вимог не надала.

Відповідно до положень ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши Позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено в судовому засіданні, 26 лютого 2015 року між Позивачем (Замовник за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець за договором) було укладено Договір № 826-Л 13 на виконання робіт по встановленню/заміні/ інженерному обстеженню приладів обліку води (а.с.36), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по встановленню/заміні/ інженерному обстеженню приладів обліку холодної/гарячої води за адресою: АДРЕСА_1.

Розділом 6 вказаного Договору передбачено, що для виконання визначених договором робіт необхідно використати комплектуючі: лічильник холодної води, лічильник гарячої води, з матеріалів Виконавця.

Відповідно до п.п.3, 4 Договору оплату за цим Договором Замовник проводить шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця грошових коштів у безготівковій формі через банківську установу у строк не пізніше 3 робочих днів з дати підписання даного договору. Загальна вартість робіт за цим Договором складає 700 грн.

Зобов'язання по виконанню робіт вважаються виконаними з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 8).

На виконання умов договору 02.03.2015р. Позивачкою було сплачено на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти в сумі 700,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.355764499.1 від 02.03.2015р. (а.с.5).

Згідно Акту виконаних робіт від 26.02.2015р. встановлено, що на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 було демонтовано прилади обліку холодної/гарячої води та встановлено нові прилади обліку води: марка Novator № 5099142, показники 00001734, марка Novator № 5150757, показники 00000599 (а.с.3,36).

Разом з тим, лічильник марка Novator № 5150757, встановлений Відповідачем, визнано непридатним до застосування в зв'язку з перевищення відносної похибки вимірювального об'єму за номінальної, перехідної об'ємної витрати, що підтверджується Довідкою ДП «Всеукраїнський державним науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 24-1/016 20051502 - Д від 20.05.2015р. (а.с.6).

Пунктом 9 Договору визначено, що Виконавець гарантує Замовнику повне, якісне, своєчасне і безпечне виконання робіт. На виконані Виконавцем за цим Договором роботи встановлюється гарантійний строк 12 місяців з дати підписання Акту виконаних робіт.

В червні 2015 року Позивачка направила на адресу Відповідача лист, в якому просила відповідно до пункту 9 Договору, замінити встановлений лічильник, який виявився несправним (а.с.7), який був отриманий 01.07.2015р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Проте, Відповідач всупереч умовам договору непридатний до використання лічильник не замінив, а вимоги Позивача залишив без уваги та без задоволення.

Відповідно до п. 10 Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Кожна із Сторін зобов'язана відшкодувати іншій Стороні збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за цим Договором.

В судовому засіданні Позивачка пояснила, що придбала у Відповідача за договором два лічильника: для гарячої та холодної води, загальною вартістю 700,00 грн., проте лічильник гарячої води в подальшому виявився несправним та не був прийнятий до опломбування. У зв'язку з тим, що Відповідачка на виконання прийнятих на себе гарантійних зобов'язань не здійснила заміну несправного лічильника, Позивачці довелось придбати новий лічильник, в зв'язку з чим ОСОБА_2 зобов'язана відшкодувати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 350,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень чи пояснень по суті позовних вимог на адресу суду не надав, а тому, при вирішенні справи, суд виходить з наявних доказів в матеріалах справи.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Слід зазначити, що ст.50 ЦК України передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Згідно ч.1 ст.128 Господарського кодексу України (ГК України) громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 128 ГК України передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Враховуючи вищевикладене, звернення ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення коштів є правомірним, оскільки саме останньою як фізичною особою під час реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності було порушено права Позивачки.

Відповідно до ст. 675, 676 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

Статтею 678 ЦК України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ст. 679 ЦК України).

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав своїх гарантійних зобов'язань за договором № 826-Л 13 від 26.02.2015р. щодо безоплатного усунення недоліків несправного товару в розумні строки, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача грошових коштів в розмірі вартості одного встановленого Відповідачем лічильника - 350,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 628, 655, 675, 676, 678, 679, 901, 903 ЦК України, та керуючись 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 350,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: