Рішення № 58381385, 17.06.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/390/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Мельниченко Т.М.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області звернувся ОСОБА_1 Свою позовну заяву мотивує тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю його тітці ОСОБА_3, яка померла 26.10.2003 року, належала зазначена земельна ділянка, однак на даний час вказаний державний акт втрачений, а відновити в позасудовому порядку документ, що засвідчує її право власності на вказану земельну ділянку неможливо в звязку зі смертю ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просять суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, яка померла 26.10.2003 року є тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним, як спадкоємцем за законом ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,97 га, яка знаходиться на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, яка складається з ділянки №1 площею 2,89 га та ділянки №2 площею 0,08 га, право власності на яку ОСОБА_3 посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №019078, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області.

На доведення заяви про встановлення факту родинних відносин зазначили, що мати позивача ОСОБА_4, яка померла 28.03.1968 року, була рідною сестрою ОСОБА_3, яка померла 26.10.2003 року, а отже, ОСОБА_3 є рідною тіткою ОСОБА_1 Зазначили, що від встановлення факту родинних відносин залежить право на спадкування після смерті ОСОБА_3

Зазначили, що батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і всі вони проживали в житловому будинку, який знаходиться в с.Лебеді Острозького району по вул. Коцюбинського, 11. Пояснили, що ОСОБА_3 одружена не була, дітей не мала та проживала разом з позивачем, оскільки його матір померла, коли позивач був неповнолітнім.

Зазначили, що Острозькою РДА Рівненської області для ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю, яким посвідчено її право на земельну ділянку площею 2,97 га, що розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області. Зазначили, що державний акт ОСОБА_3 був втрачений, з приводу чого було зроблено відповідне оголошення в газеті "Життя і слово".

Вказують, що відновити в позасудовому порядку документ, що засвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку неможливо, тому просять визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 2,97 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, право власності ОСОБА_3 на яку було посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №019078.

Верхівська сільська рада Острозького району в поданій до суду заяві позов визнала повністю та просить розглянути справу у відсутності її представника.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживала по сусідству з сім'єю ОСОБА_3 в с.Лебеді Острозького району і підтримувала дружні відносини з ОСОБА_3.

Їй відомо, що в подружжя ОСОБА_3, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було двоє дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_8, яка померла, коли позивач був неповнолітній і він, будучи племінником ОСОБА_3, проживав разом з нею.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в тому ж будинку, ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_3 і здійснив її поховання.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що проживала по сусідству з померлою ОСОБА_3 та її родиною. Вказала, що в ОСОБА_3 була рідна сестра ОСОБА_4 матір позивача, яка померла, коли позивач був неповнолітнім.

Оскільки вона проживала через один будинок від будинку, де проживала сім'я ОСОБА_3, то їй відомо, що до її складу входили ОСОБА_5, ОСОБА_6 дід і баба позивача, а також його тітка ОСОБА_3 і мати ОСОБА_8

Оскільки матір позивача померла, коли він ще був неповнолітній, то він проживав з ОСОБА_3, в якої не було чоловіка та дітей і в подальшому здійснив її поховання.

Суд, вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку доведений і підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.256 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено інший порядок їх встановлення.

З пояснень позивача та його представника в судовому засіданні встановлено, що відсутність документу про народження ОСОБА_8 є перешкодою для оформлення ОСОБА_1 спадкових прав після смерті ОСОБА_3

Відповідно до свідоцтва про народження №620190 встановлено, що ОСОБА_1 народився 06.09.1958 року і його матірю є ОСОБА_4, яка померла 28.03.1968 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ГЮ №188773.

Відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вбачається, що актовий запис про народження ОСОБА_8 відсутній, а актові записи про народження за 1928-1934 роки по с.Лебеді Острозького району не збереглися.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу вбачається, що 29.04.1955 року Верхівською сільською радою Острозького району було зареєстровано шлюб ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 і у зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_10 отримала прізвище ОСОБА_11.

Водночас, свідоцтво про народження ОСОБА_11 містить штамп про реєстрацію шлюбу 29.04.1955 року з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні з пояснень позивача та свідків вбачається, що дівоче прізвище матері ОСОБА_1 - ОСОБА_8.

З свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії ІІ ГЮ №274772 вбачається, що остання народилася 21.11.1924 року, її батьками вказані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №130738 вбачається, що ОСОБА_3 померла 26.10.2003 року в с.Лебеді Острозького району.

В той же час, з виписки з погосподарської книги по с.Лебеді за 1944 рік вбачається, що в господарстві, яке обліковувалось за номером 36, яке знаходилось в с.Лебеді Острозького району були зареєстровані ОСОБА_14 (голова домогосподарства) разом з дружиною ОСОБА_16 та дітьми ОСОБА_13 і ОСОБА_12.

Показання позивача та свідків в частині родинних відносин та спільного проживання позивача і його тітки ОСОБА_3 в належному їй житловому будинку, який знаходиться в с.Лебеді Острозького району по вул.Коцюбинського, 11 підтверджується випискою з погосподаської книги №5 за 1996 рік (особовий рахунок №274), випискою з погосподаської книги №5 за 2001 рік (особовий рахунок №245) та довідкою Верхівської сільської ради Острозького району №218 від 03.07.2015 року з яких вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 з нею був зареєстрований, проживав та вів спільне господарство ОСОБА_1

Докази по справі повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1, його поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити той факт, що ОСОБА_3, яка померла 26 жовтня 2003 року є тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні з копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №019078, виданого на ім'я ОСОБА_3 вбачається, що на підставі розпорядження голови Острозької РДА №433 від 15.08.2002 року вона набула право власності на земельну ділянку, площею 2,97 га, яка знаходиться на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, з оголошення в газеті "Життя та слово" №17-18 від 27.02.2016 року встановлено, що державний акт серії ІІ-РВ №019078 слід вважати недійсним.

Відповідно до повідомлення управління Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області №01-12/206 від 14.12.2015 року та №Я-3/0-4/0/6-16 від 28.04.2016 року, з 01.01.2013 року управління Держгеокадастру не наділене повноваженнями щодо видачі правовстановлюючих документів на земельні ділянки та їх дублікатів.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку відмовлено на підставі того, що заявником не надано правовстановлюючих документів на вказане майно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на зазначене майно, так як ОСОБА_3 було втрачено державний акт на право власності на земельну ділянку.

Порядок видачі дубліката державного акту на землю було передбачено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю та право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року. На підставі зазначеної Інструкції особа могла отримати дублікат державного акту на землю, однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики і продовольства №404 від 03.07.2013 року.

Пунктом 48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року врегульовано проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення. Зазначеним нормативним актом визначено, що у звязку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва (державного акта) про право власності на нерухоме майно (землю, земельну ділянку), виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, заявник подає органові державної реєстрації прав завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. Крім того, він повинен розмістити оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа). В оголошенні повинні бути зазначені: назва документа, номер і дата видачі; на чиє імя та яким органом виданий.

Відповідно до п.4 зазначеного Порядку, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З копії державного акту серії ІІ-РВ №019078 вбачається, що він не містить кадастрового номеру земельної ділянки, належної ОСОБА_3, що є перешкодою для проведення державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 втратила державний акт серії ІІ-РВ №019078 та відновити документ, що засвідчує право власності ОСОБА_3 на вказане майно немає можливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити повністю.

При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

В судовому засіданні встановлено, шо ОСОБА_3 померла 26.10.2003 року. Таким чином, відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України з 26.10.2003 року відкрилась спадщина спадкодавця ОСОБА_3

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 була тіткою ОСОБА_1, то останній, відповідно до ст.1262, ч.3 ст.1266 ЦК України, відноситься до спадкоємців за законом другої черги.

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 від 23.12.1996 року вбачається, що на випадок смерті вона розпорядилась належним їй житловим будинком та господарськими будівлями на користь позивача та ОСОБА_17, а з заяви ОСОБА_18 до нотаріуса за місцем відкриття спадщини вбачається, що вона спадщини після смерті ОСОБА_3 не приймала.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини третьої зазначеної статті, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З пояснень позивача та свідків, довідок Верхівської сільської ради Острозького району №102, 103 від 12.02.2016 року та №218 від 03.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а зі спадкової справи ОСОБА_3 вбачається, що він від спадщини не відмовлявся, а отже є таким, що прийняв спадщину за законом.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється зі смертю власника, що перешкоджає проведенню державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку та враховуючи, що відповідно до норм ст. 1216, 1262 ЦК України ОСОБА_1 має право на спадщину після смерті ОСОБА_3, то за ним, як спадкоємцем за законом, слід визнати право власності на земельну ділянку площею 2,97 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, при вирішенні спору судом враховуються і норми ст.. 131 ЗК України, якою визначено, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод та ст.. 392 ЦК України, якою визначено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі ст.. 25 п. 4, 346 ч.1 п. 11, 392, 1216, 1262, 1269 ЦК України, ст.131 ЗК України, керуючись ст. 10, 57, 62, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задоволити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3, яка померла 26 жовтня 2003 року є тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,97 га, яка знаходиться на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, яка складається з ділянки №1 площею 2,89 га та ділянки №2 площею 0,08 га., право власності на яку ОСОБА_3 посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №019078, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_19