Рішення № 58379825, 14.06.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6479/15-ц

Провадження № 2/552/119/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2016 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі - Дубовик І.О.

За участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення частки в спільній сумісній власності та звернення стягнення на неї,-

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2015 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення частки в спільній сумісній власності та звернення стягнення на неї, мотивуючи свій позов тим, що 22.05.2015 року відкрито виконавче провадження №47623944 з примусового виконання виконавчого листа №552/1153/14-ц, виданого 18.05.2015 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 185000 грн. відповідно до рішення Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2015 року. ОСОБА_6 з листа Київського відділу державної виконавчої служби встановлено, що відповідно до запиту до Пенсійного фонду України про осіб боржників від 03.07.2015 року, останнє місце роботи ОСОБА_2 ОСОБА_7 «ОСОБА_8 МКБ». Відповідно до відомостей ВДАІ м.Полтави, що надійшли до Київського ВДВС Полтавського МУЮ 30.06.2015 року, транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Київським ВДВС Полтавського МУЮ встановлено, що згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.07.2015 року за боржником ОСОБА_5 зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1. Постановою державного виконавця від 25.06.2015 року майно боржника арештовано та оголошено заборону на його відчуження. В зв»язку з тим, що добровільно відповідачка не виконала рішення Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2015 року і не сплатила суму боргу, прибутку на сьогоднішній день в неї немає, і це утруднює виконання рішення суду, а є лише майно, а саме частка в спільній сумісній власності, а саме в квартирі АДРЕСА_1, то вважають за можливе визначити розмір частки, яка належить відповідачу ОСОБА_5 та звернути стягнення на частку в спільному майні в натурі, звернувши стягнення на майно боржника, що є у спільній сумісній власності. Відповідно до свідоцтва про право власності від 29.08.2011 року квартира АДРЕСА_1 є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5. Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 належить по 1/3 частці у праві спільної сумісної власності в квартирі АДРЕСА_1. Боржник ОСОБА_5 не виконує добровільно свої боргові зобов»язання, які визначені в рішенні Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2015 року, тому позивачі змушені звернутися до суду з приводу звернення стягнення на належну частку у спільній сумісній власності ОСОБА_5, а саме частку в квартирі АДРЕСА_1, так як іншого майна у відповідача не має, на яке можливо було б звернути стягнення. Просили суд визначити розмір часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками, визнавши, що їм відповідно належить в рівних долях по 1/3 кожному, а саме ОСОБА_4 1/3 частина, ОСОБА_9 1/3 частина, ОСОБА_5 1/3 частина квартири. Виділити частку ОСОБА_5 із майна, що є у спільній сумісній власності в натурі для звернення стягнення на неї, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 з позовом згоден.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, в судовому засіданні 04.04.2016 року відповідач ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_10 з позовними вимогами позивачів були не згодні. Просили суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_11 з позовом згоден. Не заперечує проти його задоволення.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 12.01.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог було залучено Орган опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради.

Представник Органу опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради ОСОБА_12 в судове засідання не з»явився. В судовому засіданні 22.02.2016 року представник Органу опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради ОСОБА_12 при винесенні рішення суду покладався на розсуд суду з урахуванням інтересів неповнолітнього ОСОБА_9.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_10, представника Органу опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради ОСОБА_12

Суд, заслухавши представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1, представника Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_11, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_9.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.08.2011 року (а.с.13) ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав від 21.09.2011 року (а.с.14) за ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 зареєстровано право приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Технічний паспорт на квартиру від 01.07.2011 року (а.с.15-17) оформлено на ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2015 року (а.с.6-9) позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_13 185000 грн.

На виконання рішення суду, Київським районним судом м.Полтави видано виконавчі листи.

Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження (а.с.69-93).

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною 1 статті 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Частиною 2 статті 370 ЦК України встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не є власниками квартири АДРЕСА_1, їх право ніяким чином не порушено. Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства України вони позбавлені можливості ставити перед судом питання про визначення частки в спільній сумісній власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та виділення частки ОСОБА_5 із майна, що є у спільній сумісній власності в натурі для звернення стягнення на неї, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні встановлено і дану обставину не заперечували сторони по справі, що на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчих листів по рішенню Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 185000 грн. солідарно. Державним виконавцем провадяться виконавчі дії з виконання даного рішення і саме державний виконавець відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» наділений повноваженнями щодо визначення частки в спільній сумісній власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та виділення частки ОСОБА_5 із майна, що є у спільній сумісній власності в натурі для звернення стягнення на неї, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення частки в спільній сумісній власності та звернення стягнення на неї відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Т.В.Турченко