Рішення № 58378869, 08.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/532/15-ц Головуючий у І інстанції Яковенко О. М.Провадження № 22-ц/780/3430/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 08.06.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Мережко М.В.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» на рішення Володарського районного суду Київської області від 05 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про визнання недійсними договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2Л звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала наступним:

31 липня 2009 року між сторонами був укладений типовий договір оренди землі, згідно умов якого вона передала товариству в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 2,876 га, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області строком на 5 років.

15 листопада 2012 року між сторонами були укладені договір оренди земельної ділянки площею 2,5755 га та договір оренди земельної ділянки площею 0,2999 га. Вказувала, що строк дії договорів було збільшено з 5 до 15 років без її згоди, зокрема у пункті 8 договорів оренди була дописана іншим чорнилом цифра «1». Зазначала, що дані договори були зареєстровані 28 грудня 2012 року відділом Держкомзему у Володарському районі Київської області за №322160004002100 та № 322160004002101. 01 серпня 2014 року вказані договори були повторно зареєстровані державним реєстратором державної реєстраційної служби Володарського РУЮ Київської області.

Зважаючи на наведене, просила суд визнати недійсними договори оренди землі від 15 листопада 2012 року, укладені між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД», відносно земельної ділянки площею 2,5755 га та земельної ділянки площею 0,2999 га; скасувати державну реєстрацію вказаних договорів 28 грудня 2012 року відділом Держкомзему у Володарському районі Київської області; скасувати державну реєстрацію вказаних договорів 01 серпня 2014 року реєстраційною службою Володарського РУЮ Київської області,стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 05 квітня 2016року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним доказам у справі. Зазначає, під час підписання сторонами 15 листопада 2012 року спірних договорів оренди земельних ділянок сторони погодили строк їх дії у 15 років, а посилання позивача щодо дописування згодом до цифри «5» цифри «1» в тексті договорів залишилися недоведеними, оскільки чітко експертиза з цього приводу відповіді не дала. За таких умов правові підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду не в повній мірі відповідає наведеним вимогам.

В ході розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що при підписанні сторонами спірних договорів строк їх дії був визначений у 5 років. Згодом до цифри «5» у пункті 8 вказаних договорів було дописано цифру «1» таким чином, що після цього строк дії договорів читався як 15 років. Зазначене вбачається із висновку експертів КНДІСЕ № 9334?9337/15-34, складеного 01.03.2016 року за результатами проведеної по справі судово-технічної експертизи документів, в ході якої судові експерти прийшли до висновку про те, що цифри «1» та «5» у пункті 8 спірних договорів нанесені різними барвними речовинами (пастами), а перші та другі аркуші всіх примірників спірних договорів виготовлені з різного паперу. При цьому експерти не змогли надати відповідь на питання, який з написів на спірних договорах (підпис в графі «Орендодавець» чи рукописна цифра «1» у пункті 8) було виконано раніше через недостатню кількість матеріалу, наданого для дослідження.

В тексті висновку експерта міститься посилання на те, що надання відповіді на питання, який напис на договорі було виконано раніше, можливе за результатами проведення дослідження методом вологого копіювання та вирізання фрагментів штрихів. В той же час, на відміну від позивача, відповідач не надав експерту дозвіл на проведення такого виду дослідження, що суд першої інстанції цілком слушно оцінив як спробу ухилитися від проведення експертизи. Враховуючи висновки експертизи та положення ст. 146 ЦПК України, зважаючи, що для відповідача встановлення експертизою викладених в позовній заяві фактів носить негативний характер, суд прийшов до висновку про те, що є усі підстави для визнання факту внесення дописок до тексту договорів.

З наведеними висновками суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи їх виваженими та обґрунтованими. Факт внесення дописок до п. 8 спірних договорів, відтак й відсутність волевиявлення позивача на укладення у 2012 році договорів оренди строком на 15 років, були належним чином доведені в ході розгляду справи. Не було допущено судом першої інстанції й порушень при відмові відповідачу у виклику та допиті свідка ОСОБА_3, оскільки обставини, для зясування яких відповідач просив допитати вказану особу, у відповідності до положень ст. 218 ЦК України не можуть доводитися за допомогою показів свідків.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості посилань позивача на те, що при укладенні 15 листопада 2012 року спірних договорів оренди волевиявлення сторін було направлене на встановлення 5-річного терміну їх дії, відтак внесення до п. 8 договорів 15-річного терміну зумовлює недійсність даного положення. В той же час колегія суддів не погоджується з рішенням суду щодо того, що дана обставина обумовлює визнання договорів оренди недійсними в цілому.

У відповідності до положень ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Як було встановлено в ході розгляду справи, при укладенні спірних договорів сторони прийшли згоди щодо усіх їх істотних умов та підписали такі договори. При цьому термін оренди було встановлено у 5 років. Таким чином подальше внесення до договорів змін щодо терміну оренди, про недійсність яких зазначено вище, не веде за собою визнання недійсними таких договорів в цілому. В той же час суд першої інстанції на вказану обставину увагу не звернув, задовольнивши відповідні вимоги позивача в повному обсязі.

Не може погодитися колегія суддів з позицією суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог про скасування державної реєстрації спірних договорів. У своїй діяльності суд не може підміняти інший орган державної влади і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема, серед іншого, й з питань реєстрації/скасування реєстрації договорів оренди землі. За вирішенням даного питання позивач має звертатися до відповідного органу, чого в даному випадку здійснено не було. За таких умов зазначені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЛТД"задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 05 квітня 2016року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про визнання недійсними договорів оренди землі задовольнити частково.

Визнати пункт 8 договору оренди землі від 15 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» щодо земельної ділянки площею 2,5755 га, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, в частині строку дії договору у 15 років недійсним, визнавши строк дії договору у 5 (пять) років.

Визнати пункт 8 договору оренди землі від 15 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» щодо земельної ділянки площею 0,2999 га, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, в частині строку дії договору у 15 років недійсним, визнавши строк дії договору у 5 (пять) років.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді О.П. Коцюрба

ОСОБА_4