Ухвала суду № 58376054, 15.06.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"15" червня 2016 р. Справа № 922/361/16

вх. № 361/16

Суддя господарського суду: Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання: Єгорова О.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 04.01.16 р.),

пр-к Комінтернівського ВДВС - Кононенко У.В. (дов. від 14.06.16 р.),

пр-к УДВС - Бойченко В.В. (дов. від 21.04.16 р.),

розглянувши скаргу позивача на незаконні дії державного виконавця

по справі за позовом ФО ОСОБА_5, м. Харків

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 26.04.16 р. призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу позивача ОСОБА_1 на дії державного виконаця, в якій скаржник посилається на незаконні дії державного виконавця щодо не накладення арешту на грошові кошти боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження та просить визнати дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 12.04.16 р. в частині, що стосується виконавчого провадження №50780954 незаконними та скасувати постанову від 12.04.16 р., а також скасувати постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження №50780954 від 14.04.16 р.

Представник Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області в судовому засіданні 15.06.16 р. підтримав свої заперечення на скаргу, в яких зазначає, що дії посадових осіб органу державної виконавчої служби, зокрема начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лактіна І.С. стосовно винесення постанови від 12.04.2016р., є законними та такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, положень ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», якою, зокрема, передбачено, що у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, та вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, якою обов'язок стосовно вирішення питання про передачу виконавчого провадження до іншого відділу здійснюється саме за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, тому просить суд вімовити у задоволенні скарги.

Представник Харківського ДАВП також підтримує свій відзив на скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця, оскільки вважає, що доводи стягувача, викладені в скарзі зводяться до намагань надати перевагу своїм міркуванням, при цьому не обґрунтованим і без посилань на норми закону над іншими доказами, що документально відображені та підтверджені вимогами закону. Крім того, зазначає, що на теперішній час господарськими судами задоволено вимоги працівників підприємства по стягненню заборгованості з заробітної плати та по деяким вже відкрито виконавчі провадження у різних відділах ДВС. Частина виконавчих проваджень вже передані на виконання до Головного управління ВДВС у Харківській області. Вказані обставини, призводять до недотримання порядку черговості та розподілу стягнутих грошових коштів, а також порушення встановленого господарським судом Харківської області мораторію на задоволення вимог кредиторів стосовно конкурсних кредиторів, в тому числі і по заробітній платі, яка включена до реєстру кредиторських вимог. Враховуючи ті обставини, що боржником може бути тільки юридична особа, тобто кошти на примусове виконання рішень перераховує ХДАВП на рахунки в різні органи ВДВС за різними виконавчими провадження, то такі обставини вкрай ускладнюють виконання рішень судів, а саме немає єдиного контролю та обліку за виконанням рішень судів, порушується черговість виплат стягувачів.

Ці обставини стали підставою для звернення з поданням начальника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Пересічанської О.М. до заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління ВДС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лактіна І. С щодо передачі матеріалів виконавчого провадження № 50780954 на примусове виконання з Комінтернівського ВДВС до відділу Головного управління в Харківській області.

Вказані дії, на думку боржника, є законними та такими, що ґрунтуються на нормах Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог п. 2 статті 21 цього закону на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. На теперішній час виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.03.2016 № 922/361/16 було передано ВДВС Комінтернівського району до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області у відповідності до вимог чинного законодавства, про що було винесено постанову про прийняття до виконання вказаного виконавчого провадження від 17.05.2016.

Представник Комінтернівського відділу ДВС у м. Харкові також підтримує свій відзив на скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає, що скарга є необґрунтованою, оскільки при наявності зведеного виконавчого провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного. Такі дії передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Стосовно твердження скаржника про бездіяльність в частині ненакладення арешту на грошові кошти одночасно з відкриттям виконавчого провадження, представник зазначає, що ця дія відноситься до прав державного виконавця, а не до його обов'язків, тому просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Скаржник в судовому засіданні вирішення скарги залишив на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, скаргу на дії державного виконавця, надані суду відзиви на скаргу, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.16 р. позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2015 року по січень 2016 року в сумі 7829,09 грн.

25 квітня 2016 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця (вх. №137), в якій заявник просить суд:

- визнати незаконною та такою, що суперечить ст. 11, ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" бездіяльність державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ щодо не накладення арешту на грошові кошти боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження;

- визнати дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 12.04.2016 в частині, що стосується виконавчого провадження №50780954, незаконними;

- скасувати постанову начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лактіна І.С. від 12.04.2016 в частині, що стосується виконавчого провадження №50780954;

- визнати незаконним та скасувати подання начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Пересічанської О.М. в частині, що стосується виконавчого провадження №50780954.

- визнати незаконною та скасувати постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження №50780954 від 14.04.2016, що винесена начальником Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Пересічанською О.М.

Скарга обгрунтована тим, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження в порушення вимог ст. 11, ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" не було накладено арешт на грошові кошти боржника; безпідставно передано матеріали виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області, в той час, як у відповідності до закону право вибору місця виконання між кількома відділами виконавчої служби належить стягувачу і подаючи заяву про відкриття заявником було реалізоване своє право на вибір місця виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали скарги, позивач з метою виконання рішення суду звернувся з відповідним наказом до Комінтернівського відділу ДВС ХМУ юстиції та 08.04.2016 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за №50780954, про що винесено відповідну постанову. П. 2 зазначеної постанови зобов'язано боржника самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 15.04.2016 року.

Відповідно п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Тобто, цим законом державному виконавцеві надано лише відповідне право на накладення арешту на майно та кошти боржника при відкритті виконавчого провадження. Оскільки закон не визначає обов'язковість цих дій при відкритті виконавчого провадження, державний виконавець має право на власний розсуд в кожному конкретному випадку самостійно вирішувати питання про накладення або не накладення арешту на майно та кошти боржника.

Отже, твердження скаржника про порушення державним виконавцем вимог цього закону в частині ненакладання арешту за його заявою є безпідставним та таким, що суперечить вимогам п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника, затверджено реєстр вимог кредиторів, в тому числі і по заборгованості із заробітної плати, яка виникла до моменту порушення господарським справи про банкрутство боржника. В силу вимог закону працівники підприємства стали конкурсними кредиторами боржника.

На теперішній час господарськими судами задоволено вимоги працівників підприємства по стягненню заборгованості з заробітної плати та по деяким вже відкрито виконавчі провадження у різних відділах ДВС. Зокрема, представником боржника до відзиву на скаргу надано низку документів, які свідчать про відкриття виконавчих проваджень у різних відділах ДВС м. Харкова, зокрема, Комінтернівському, Київському, відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Частина виконавчих проваджень вже передані з інших відділів ДВС на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Міністерством юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 була зареєстрована Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція). Пунктом 3.8.6 цієї Інструкції визначено, що у разі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі ДВС в межах регіону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу ДВС, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження.

Оскільки за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, код ЄДРПОУ 14308894 на користь стягувачів, начальником Комінтернівського ВДВС на виконання вищевказаних норм закону та Інструкції було направлено відповідне подання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції щодо передачі виконавчих проваджень ЄДРВП № 50781921, 50781676, 50781284, 50780954, де боржником є Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, код ЄДРПОУ 14308894, до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

За результатами розгляду цього подання 12.04.2016р. начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції І.С.Лактіним було прийнято рішення передати з Комінтернівського ВДВС ХМУЮ до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області матеріали виконавчих проваджень № 50781921, 50781676, 50781284, 50780954 (ОСОБА_1) про стягнення коштів з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в строк до 15.04.2016 року.

15.04.2016р. за актом приймання-передачі низка виконавчих проваджень, в тому числі ВП 50780954 (ОСОБА_1) було передане з Комінтернівського ВДВС до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. 17.05.2016р. державним виконавцем цього відділу прийнято постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 50780954.

Отже, суд вважає, що вищевказані дії посадових осіб органу державної виконавчої служби, зокрема начальника Комінтернівського ВДВС та начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лактіна І.С. стосовно передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого відділу, є законними та такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про виконавче провадження».

Заперечення скаржника стосовно порушення державним виконавцем його права вибору місця виконання суд не приймає до уваги, оскільки при прийнятті заяви про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Комінтернівського ВДВС було відкрито виконавче провадження з дотриманням вимог ст.ст. 20, 25 Закону «Про виконавче провадження». Питання стосовно подальшої передачі матеріалів виконавчого провадження з підстав перебування виконавчих проваджень у кількох відділах виконавчої служби у відповідності до вимог вищевказаного закону є компетенцією посадових осіб органів державної виконавчої служби та не потребує додаткового погодження з стягувачем.

Стосовно постанови від 14.04.2016р. про передачу матеріалів виконавчого провадження № 50780954, постановленої державним виконавцем Комінтернівського відділу Мельниченко О.І., а підписаної начальником відділу Пересічанською О.М., суд вважає її такою, що не відповідає вимогам Закону «Про виконавче провадження» з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виходячи з норм вищевказаного закону посадові особи зобов'язані приймати в процесі виконання судового рішення на стадії виконавчого провадження відповідні постанови про вчинення певних дій, визначених законом та в межах своїх повноважень. Ці постанови мають бути підписані лише посадовими особами, якими вони були прийняті. Постановлення 14.04.2016р. постанови про передачу виконавчого провадження однією особою, а підписання іншою свідчить про невизначеність конкретної посадової особи, якою вона була прийнята, що є підставою стверджувати про її невідповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та незаконність. Отже скарга підлягає частковому задоволенню в частині визнання постанови від 14.04.2016р. про передачу матеріалів виконавчого провадження незаконною.

Стосовно вимоги про її скасування, суд вважає необхідним зазначити, що оскільки статтею 121-2 ГПК України передбачено тільки оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, вимоги стягувача стосовно її скасування у відповідності до вимог Закону „Про виконавче провадження" та Господарсько-процесуального кодексу України не є компетенцією господарського суду.

Керуючись ст. 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову від 14.04.2016р. про передачу матеріалів виконавчого провадження визнати незаконною.

В решті вимог за скаргою відмовити.

Суддя Міньковський С.В.