Ухвала суду № 58375946, 16.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.06.2016 р. Справа№ 914/1646/16

Суддя Галамай О.З., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта», м. Червоноград, Львівська область

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Айрон», м. Червоноград, Львівська область

про визнання права власності на земельну ділянку

При підготовці до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Айрон» про визнання права власності на земельну ділянку, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Згідно п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлені ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями), зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати .

Згідно ст. 9 Закону України "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, відповідно до п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", місце розгляду справи господарським судом визначається з огляду на вимоги статей 13-16, 92, 108, 111-14, 114, 122-1, 122-7 ГПК України.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем сплачено судовий збір згідно квитанцій № 0.0.476515768.1 від 16.12.2015р. та № 0.0.567898113.1 від 15.06.2016р.

Проте у квитанції № 0.0.567898113.1 від 15.06.2016р., невірно зазначено реквізити сплати судового збору, зокрема: отримувач платежу : УДКС у Личаківському районі м.Львова/Львівський апеляційний господарський суд, призначення платежу: судовий збір за позовом ТзОВ «Дельта»/Львівський апеляційний господарський суд".

Для звернення до Господарського суду Львівської області слід сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДК Личаківського району м.Львова; код утримувача (код ЄДРПОУ) 38007620;

Банк утримувача - ГУДКCУ у Львівській області;код банку отримувача (МФО) - 825014; рахунок отримувача 31215206783006; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб );Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Отже, подана суду квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Однак доказів в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, в тому числі вартості спірної земельної ділянки, позивачем не подано.

Відповідно до п.2.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії документів мають бути засвідчені згідно п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. (Див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

До позовних матеріалів заявником додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема: не вказано назви посади особи, яка засвідчила копії та відсутній відтиск печатки підприємства. Тому додані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть бути належними та допустимими доказами при розгляді даного спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та/чи доказів що підтверджують викладені в заяві обставини.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 56, 57, п.п.3, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта» про визнання права власності на земельну ділянку і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

2. Повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - заява та додані до неї документи,, всього- на 11 - ти аркушах.

Суддя Галамай О. З.