Постанова № 58375007, 16.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 910/3301/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Броварська сільгоспхімія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.16у справі№910/3301/16господарського судуміста Києваза позовомПриватного підприємства "Броварська сільгоспхімія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест"простягнення сумиза участю представників від:позивачаДемченко І.П. (дов. від 03.10.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.16 (суддя

Маринченко Я.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пашкіної С.А., суддів: Баранця О.М., Сітайла Л.Г.), позовну заяву Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" повернуто позивачу без розгляду. Судові акти обґрунтовані тим, що отримувачем грошових коштів відповідно до платіжного доручення від 22.02.16 №1108, доданого позивачем до позовної заяви, зазначено господарський суд Київської області, а позовну заяву б/н від 24.02.16 ПП "Броварська сільгоспхімія" подано до господарського суду міста Києва, тому вказаний документ не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва. Скарга обґрунтована тим, що судовий збір, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету. Допущена помилка позивачем не впливає на зарахування судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Приватне підприємство "Броварська сільгоспхімія" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" 415 564,00 грн. До позовної заяви додане платіжне доручення від 22.02.16 №1108 про сплату 6 233,47 грн. судового збору де отримувачем платежу зазначений господарський суд Київської області, (2203101 ГУ ДКСУ у Київській області ЄДРПОУ 37955989, рахунок 31214206783001, МФО 821018).

У той же час, листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 30.01.12 №06-08/327-1049, згідно з Бюджетним кодексом України, ЗУ "Про судовий збір", визначено банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва, а саме: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у місті Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у місті Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Оскільки як отримувач, так і його реквізити є відмінними від реквізитів для сплати судового збору до господарського суду міста Києва, то вищевказане платіжне доручення не визнано судами належним доказом сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правові висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 9 ЗУ "Про судовий збір" (з урахуванням змін, внесених ЗУ від 22.05.15 №484-VIII) встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Пунктом 3 ч.1 ст.57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір з порушенням встановленого порядку (на користь іншого отримувача з іншими реквізитами), то суди правомірно не визнали платіжне доручення від 22.02.16 №1108 належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. За таких обставин суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Щодо посилань скаржника на практику ВГСУ, викладену у постанові від 25.02.16 №908/4470/15, то вони не можуть прийматися до уваги, оскільки обставини вказаної справи і даної суттєво різняться. Так, у справі №908/4470/15 мала місце передача справи за підсудністю за ухвалою суду, тому і сплата судового збору за місцем подання скарги (та прийняття її до розгляду судом) визнано належною.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.16 у справі №910/3301/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак