Ухвала суду № 58374111, 20.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3845/16 Справа № 207/1728/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 33

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України, в особі Управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, органів прокуратури і суду їй завдано значної матеріальної та моральної школи. Тому ОСОБА_2 просила суд зобовязати Державне казначейство України виплати на її користь грошові кошти у сумі 108356,04 грн. в рахунок відшкодування неотриманого заробітку за час відстрочення від роботи, 1500000,00 в рахунок відшкодування моральної шкоди та 39700,00 грн. на відшкодування витрат, повязаних з наданням правової допомоги.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду закрито.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 червня 2010 року прокуратурою м. Дніпродзержинська порушено кримінальну справу №44109022 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

23 листопада 2010 року старшим слідчим прокуратури м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України і того ж дня обрано щодо позивачки міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

17 грудня 2010 року по кримінальній справі №44109022 прийнято постанову про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченої за вчинення злочину, який передбачений ч. 1 ст. 364 КК України.

17 грудня 2010 року старшим слідчим прокуратури м. Дніпродзержинська прийнято постанову про відсторонення позивача від посади начальника Управління праці та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради.

28 грудня 2010 року міським головою на виконання постанови слідчого прийнято розпорядження №144-р «ос» про відсторонення ОСОБА_2 від посади начальника Управління праці та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради.

17 січня 2011 року старшим слідчим прокуратури м. Дніпродзержинська на імя міського голови направлено подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню ОСОБА_2 зазначеного злочину.

Також, 17 січня 2011 року постановою старшого слідчого на майно позивачки накладено арешт, а саме на квартиру АДРЕСА_1 і квартиру АДРЕСА_2.

В січні 2011 року кримінальну справу за звинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, направлено для розгляду до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 грудня 2014 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, закрито на підставі ч. 2 ст. 282 КПК України у звязку з відмовою державного обвинувача від підтримання обвинувачення, накладені арешт на майно і підписка про невиїзд скасовані. Постанова суду 31.12.2014 року набрала законної сили. ОСОБА_2 в постанові суду розяснено право на реабілітацію в порядку, передбаченому спеціальним законом.

Також судом встановлено, що 01.08.2008 року ОСОБА_2 переведено на посаду начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради, з якої 31.01.2013 звільнено за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію по ст. 38 КЗпП України; наведене стверджується витягом з трудової крижки позивачки.

Судом першої інстанції встановлено, що до матеріалів кримінальної справи №1378/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 долучено її заяву від 20.01.2015 року в порядку Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в якій позивачка просила відшкодувати їй майнову шкоду у розмірі 148056,04 грн. і моральну 385000,0 грн., а також повідомити Департамент охорони здоровя та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради про закінчення щодо неї кримінального переслідування по вказаній кримінальній справі. Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Івченко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_2, направила лише письмове повідомлення в порядку ч.2 ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» до Департаменту охорони здоровя та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради. Місцевим судом також встановлено, що вказана заява ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди до цього часу не розглянута по суті.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у випадках, передбачених ст. 1 цього Закону, громадянинові відшкодовуються, зокрема, заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону розмір відшкодованої шкоди, зазначеної в п. 1 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Відповідно до п. п. 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення), для визначення розміру шкоди, переліченої в п. 1 ст. 3 Закону України, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: 1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів; 2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції; 3) при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.

У місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п. 11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену ч. 1 ст. 12 Закону України постанову (ухвалу).

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у даній справі, місцевий суд виходив з того, що позов подано передчасно, позивачка зобов»язана повторно звернутись до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська за визначенням розміру шкоди, однак, з таким висновком місцевого суду погодитись не можна.

Обов»язковість повторного звернення особи до органу, визначеному у ч. 1 ст. 12 Закону України та п. 11 Положення, для встановлення розміру шкоди - діючими нормативними актами не передбачена.

Місцевий суд не навів обґрунтування правомірності закриття провадження у даній справі з огляду на те, що заява позивачки від 20.01.2015 року, подана до відповідного органу для визначення розміру шкоди, не розглянута у місячний строк, що передбачений п. 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»; причини нерозгляду вказаної заяви позивачки від 20.01.2015 року не встановлені.

Крім того, закриваючи провадження, місцевий суд не перевірив наявність порушень процесуальних прав та законних інтересів позивачки, враховуючи, що дана справа перебувала в провадженні районного суду з 22.04.2015 року, тобто понад одинадцять місяців.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку, що ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року про зупинення провадження підлягає скасуванню з направленням справидля продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 311 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді