Ухвала суду № 58374078, 22.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2842/16 Справа № 201/13881/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2016 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (а.с.131-140).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ ПриватБанк про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів (а.с.124-126).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.131-140).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2013 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 було укладено договір №SAMDN80000736132366 «Стандарт», за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 5 550 доларів США для розміщення на депозитному з нарахуванням відсотків за ставкою 8,5% річних, строком на 185 днів по 27.12.2013 року включно. Вказану суму позивач перерахував до філіалу Кримського РУ ПАТ КБ ПриватБанк, що підтверджується копією квитанції (зворот а.с.9).

Вказаний договір було продовжено до 27.06.2014 року. Відсотки за договором нараховувались до 27.03.2014 року, після чого їх нарахування припинилось.

На чисельні звернення позивача щодо повернення вкладу, нарахованих відсотків банком були проігноровані з посиланням на те, що «банк не може поновити операції по рахункам своїх клієнтів у звязку із окупацією території АР Крим та міста Севастополя, що зробила неможливою роботу банківської системи в регіоні».

Відповідно до ч.6 ст. 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським обєднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Так, загальновідомим є факт окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, у звязку з чим 15.04.2014 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території.

На виконання вищевказаного Закону та ряду інших законів і нормативно-правових актів Правлінням Національного банку України 06.05.2014 року було прийнято постанову №260 Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (далі постанова НБУ №260).

Відповідно до п.5 постанови НБУ №260 банки, в тому числі ПАТ КБ ПриватБанк, зобовязані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 21.04.2014 року для забезпечення позову заступника прокурора Республіки Крим за захист інтересів невизначеного кола осіб до ПАТ КБ ПриватБанк про припинення протиправних дій по невиконанню зобовязань, що випливають з договорів банківського вкладу, майновий комплекс Філії Кримське РУ ПАТ КБ ПриватБанк, права, що випливають з договорів, інші права, в тому числі права вимоги, передані в довірче управління Автономній некомерційній організації Фонд захисту вкладників, яка діє на підставі закону Російської Федерації №39-ФЗ від 04.04.2014 року О защите интересов физических лиц, имеющих вклады в банках и обособленных структурных подразделениях банков, зарегистрированных и (или) действующих на территории Республики Крым и на территории города федерального значения Севастополя.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 04.06.2014 року про заміну заходів забезпечення позову Автономній некомерційній організації Фонд захисту вкладників, розташованій у м. Москва, фактично були надані права власника майнового комплексу ПАТ КБ ПриватБанк в Автономній Республіці Крим.

З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу, зобовязання за якими є предметом даного спору, укладався в Автономній Республіці Крим, яка була окупована Російською Федерацією.

Позивачем не надано доказів про відмову Фонду захисту вкладників (Російська Федерація) у виплаті компенсації, як і не надано належних і допустимих доказів, які б могли підтверджувати розмір вкладу та відсотків на теперішній час.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.07.2015 року, 27.04.2015 року, якими залишені у силі рішення судівпро стягнення із ПАТ КБ ПриватБанк грошових коштів за договорами банківського вкладу (а.с.100-103,104-106), не можуть бути прийняти до уваги, оскільки ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.10.2015 року, 21.10.2015 року, 11.06.2015 року (а.с.70-75,76-81, 82-84) залишені у силі рішення судів про відмову у задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ ПриватБанк про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу.

Інші доводи ОСОБА_2в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справ.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: