Ухвала суду № 58373462, 15.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/6175/2016 Головуючий в 1 інстанції - Вовк С.В.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі: Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та постановити нову про задоволення заяви в повному обсязі шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 621 238,03 дол. США, які зберігаються на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 (проживає АДРЕСА_1) у ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001 від 13 травня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 лютого 2016 року позивачка ОСОБА_1 подала до Печерського районного суду м. Києва позов до ОСОБА_2 про визнання депозитних грошових коштів сумісною власністю подружжя та їх поділ.

12 лютого 2016 року позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову по цивільній справі та просила вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, а саме: грошові кошти в сумі 621 238,03 дол. США, які зберігаються на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 (проживає АДРЕСА_1) у ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001 від 13 травня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Обґрунтовуючи заяву посилалася на те, що нею заявлено істотний розмір позовних вимог і в разі відчуження вказаного майна відповідачем, може утруднитися виконання рішення суду, що існує реальна загроза не виконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки, відповідач з метою ухилення від виконання майнових зобов'язань може достроково розірвати депозитний договір та зняти з рахунку на свою користь спірну суму.

Такі доводи апеляційної скарги є слушними.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановлюючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову суд зазначав, що обраний позивачкою спосіб вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні грошові кошти не є відповідним заявленим позовним вимогам.

Проте, із такими висновками суду погодитися не можна, оскільки, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Між тим, суд не звернув уваги на зазначені вимоги закону, належним чином їх не виконав, висновок суду був зроблений без належних досліджень всіх обставин справи, не було перевірено наявності коштів на рахунку, а тому, дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви.

За таких обставин ухвалу не можна вважати законною і обґрунтованою, тому, вона підлягає скасуванню, а питання - передачі на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Печерськогорайонного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - - скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: