Ухвала суду № 58373402, 14.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.,

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року Банк звернувся із позовом до відповідача, на обґрунтування якого зазначив, що 19 грудня 2013 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % річних за користування кредитом.

Відповідач не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідача 22193.12 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких : 5293.33 грн. заборгованості за кредитом, 13466.78 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1900 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1033.01 грн. штрафу (процентна складова) відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг та 1218 грн. судових витрат. (а.с.1-39)

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 березня 2016 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. (а.с.56-59)

В апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Банку. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що суд не з'ясував обставин та доказів якими обґрунтований заявлений позов і дійшов помилкового висновку про відмову в позові. (а.с.62-70)

Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (а.с.82-85)

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень частини 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що Банком до суду надана підписана від імені ОСОБА_1 19 грудня 2013 року анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. (а.с.5)

Вказана анкета-заява містить текст за змістом якого особа, що її заповнює дає згоду, що вказана анкета-заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір надання банківських послуг.

При цьому вищевказана анкета-заява, що надана позивачем по цій справі не містить визначення виду карти, яку б бажав отримати відповідач.

Крім того, Банком до районного суду не надано доказів видачі відповідачу і отримання останнім банківської карти із зазначенням її виду, номеру, строку дії карти, доказів відкриття саме по цій отриманій відповідачем картці банківського кредитного рахунку.

Додана до анкети-заяви роздруківка витягу з Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2-10-256, не містить підпису позичальника, тому, суд першої інстанції, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15, дійшов обґрунтованого висновку, що вказані Умови і Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.(а.с.8-31)

Відповідно до статей 11, 27, 31 ЦПК України, позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин. Такі докази мали б бути надані позивачем до районного суду.

Районним судом забезпечено право Банку на подання усіх необхідних доказів до суду, представник позивача просив розглядати справу за його відсутності про що подав письмову заяву. (а.с.39, 51-53)

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вправі на стадії апеляційного розгляду приймати уточнення заявленого Банком позову, приймати і досліджувати нові докази, які не були надані до районного суду.

Оскільки виписка за особовим рахунком вперше була подана до апеляційного суду і заявником не наведено доказів наявності поважних причин її неподання до районного суду, колегія суддів, з огляду на положення ч. 1 ст. 303 ЦПК України, відхилила доводи апелянта про її неврахування районним судом.

При цьому, посилання позивача на вищевказану виписку по особовому рахунку не спростовує вищевказаних висновків.

Судове рішення не може обґрунтовуватись припущеннями наявності обставин, які об'єктивними доказами по справі не підтверджені. Суд не вправі за власною ініціативою збирати докази по справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/8531/2016

Унікальний номер 755/22234/15-ц

Головуючий у першій інстанції - АстаховаО.О.

Доповідач Левенець Б.Б.