Ухвала суду № 58373273, 08.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 761/33305/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6940/2016Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_3

представника позивача - ОСОБА_4

представники відповідача - Геруса Ю.М., Гуртова О.В., Король Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» в особі філії «Автобусний парк №8», на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що він був незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а потім наказом № 254/ВК від 2 листопада 2015 року звільнений з посади водія автотранспортних засобів КП «Київпастранс» Автобусний парк №8 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилався на те, що він не допускав порушень фінансової дисципліни, про накази № 1 від 31 липня 2015 року та № 3 від 2 вересня 2015 року про накладення дисциплінарного стягнення дізнався, отримавши від працівника відділу кадрів відповідача завірену копію наказу№254/ВК від 2 листопада 2015 року про його звільнення.

Вважає своє звільнення незаконним, а наказ про звільнення таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнано незаконним наказ Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8) від 2 вересня 2015 року №3 «Про порушення фінансової дисципліни» щодо оголошення ОСОБА_3 догани.

Визнано незаконним наказ Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8) від 2 листопада 2015 року №254/ВК про звільнення ОСОБА_3 з посади водія автотранспортних засобів.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді водія автотранспортних засобів Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8).

Стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 2 листопада 2015 року по 22 березня 2016 року включно у розмірі 12 184, 34грн. (124,33 грн. середньоденний заробіток *98 робочих днів: листопад 2015 року - 20, грудень 2015 року - 23, січень 2016 року - 19, лютий 2016 року -21, березень 2016 року - 15).

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді водія автотранспортних засобів Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8).

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» (Автобусний парк №8) на користь держави судовий збір 974 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Гуртов О.В., який діє на підставі довіреності в інтересах Комунального підприємства «Київпастранс» в особі філії «Автобусний парк №8», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача - Герус Ю.М., Гуртов О.В., КорольЛ.І. апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що наказом КП «Київпастранс» Автобусний парк № 8 №140/вп від 24 липня 2015 року про переведення на роботу, ОСОБА_3 водія автотранспортних засобів 2 класу переведено до 1 автоколони на всі марки автобусів міських маршрутів з 24 липня 2015 року з Автобусного парку № 5 КП «Київпастранс».

Наказом відповідача № 1 від 31 липня 2015 року «Про порушення фінансової дисципліни» ОСОБА_3 водію автобуса 1 автоколони за порушення фінансової дисципліни 26 липня 2015 року під час роботи на маршруті № 181 (при перевірці було виявлено надлишок коштів на суму 135 грн. 50 коп.) оголошено догану та позбавлено 100 % премії за липень місяць на підставі службової записки начальника 1 автоколони ОСОБА_8, пояснення водія ОСОБА_3, копії квитково-облікового листа (а.с.45,89). З наказом ОСОБА_3 був ознайомлений, не погодився, про що особисто зазначив у наказі.

Наказом відповідача № 3 від 2 вересня 2015 року «Про порушення фінансової дисципліни» ОСОБА_3 водію автобуса 1 автоколони за порушення фінансової дисципліни» 26 серпня 2015 року під час перевірки рухомого складу при виїзді на лінію (було виявлено нереалізовані талони), оголошено догану та утримано 100 % премії за серпень місяць, на підставі рапорту інженера ВЕ ОСОБА_9, акта про відмову (а.с.50, 90).

Відповідно до наказу КП «Київпастранс» Автобусний парк № 8 № 254/ВК від 2 листопада 2015 року про звільнення ОСОБА_3, останнього звільнено у зв'язку з тим, що 15 жовтня 2015 року він допустив порушення фінансової дисципліни та посадової інструкції, які були виявлені під час перевірки, і подібні порушення фінансової дисципліни ОСОБА_3 неодноразово вчиняв і раніше, за що відповідно до наказів від 31 липня 2015 року № 1 та № 3 від 2 вересня 2015 року до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани, на підставі доповідної начальника колони ОСОБА_10 пояснення ОСОБА_3, рішення профкому про дачу згоди на звільнення. Згідно з наказом позивача звільнено 2 листопада 2015 року за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку ( п.3 ст.40 КЗпП України).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що наказ № 3 від 2 вересня 2015 року є незаконним та винесений з порушенням чинного законодавства, а порушення, яке стало приводом видачі 2 листопада 2015 року наказу №254/ВК про звільнення ОСОБА_3 є недоведеним, а тому відсутні підстави для звільнення позивача за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, та чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ч.1 ст.40 КЗпП.

Зокрема, у справі про звільнення за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП суд повинен з»ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Судом установлено, що наказом № 1 від 31 липня 2015 року ОСОБА_3 водію автобуса першої автоколони за порушення фінансової дисципліни 26 липня 2015 року під час роботи на маршруті № 181 оголошено догану та позбавлено 100 % премії за липень місяць (а.с.45).

Врахувавши, що про зазначений наказ позивач дізнався 3 серпня 2015 року, до суду з позовом звернувся 9 листопада 2015 року, поважності причин пропуску встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду позивач суду не довів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлений законом строк позивачем пропущений без поважних причин, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу № 1 від 31 липня 2015 року «Про порушення фінансової дисципліни» відмовив.

В цій частині позивач рішення суду не оскаржив.

Відповідно до ч.1-3 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 визначені права та обов'язки водія автобуса.

Відповідно до робочої інструкції водія автотранспортних засобів (керування автобусами категорій D, D1, DE, D1E на міських маршрутах основного виду перевезень пасажирів), затвердженої в.о. директора АП № 8 КП «Київпастранс» Гуртовим О.В., водій автотранспортних засобів, зокрема забезпечує перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі (основний вид перевезень), а також експресному режимі відповідно до встановленого маршруту та розкладу руху автобуса з дотриманням безпеки руху та культури обслуговування пасажирів, виконує вимоги Правил дорожнього руху, виконує Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту; безумовно виконує план перевезень, оформлює дорожню документацію, продає квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках тощо. Водій автотранспортних засобів має право, зокрема не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків або не пред'являють посвідчення встановленого зразка, що передбачає права на пільги щодо сплати проїзду, перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів, контролювати роботу контролера-касира.

Судом установлено, що ОСОБА_3 працював водієм автобусу в режимі маршрутного таксі на міському маршруті, мав продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса, жодних обов'язків щодо перевірки наявності квитків на проїзд у пасажирів на нього як на водія автобусу міського маршруту не покладено.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Для водія автобуса регулярних пасажирських перевезень необхідно посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, законом визначений перелік документів необхідних для здійснення перевезень, які підлягають пред'явленню особам уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Наказом № 3 від 2 вересня 2015 року «Про порушення фінансової дисципліни» ОСОБА_3 водію автобуса першої автоколони за порушення фінансової дисципліни 26 серпня 2015 року під час перевірки рухомого складу при виїзді на лінію (були виявлені не реалізовані талони), оголошено догану та утримано 100 % премії за серпень місяць. Підставою для винесення такого наказу став рапорт провідного інженера ВЕ ОСОБА_9 ( а.с.50).

Зі змісту рапорту провідного інженера ОСОБА_9 від 26 серпня 2015 року, під час перевірки рухомого складу при виїзді на лінію 26 серпня 2015 року в салоні автобуса НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 були виявлені продані раніше, але не видані пасажирам квитки серії ВВВХ №№ 772050- 100, які були видані під звіт водію ОСОБА_3 23.08.2015, квитково-касовий лист СЕ ААШ № 058723 ( а.с.52).

Згідно квитково-касового листа від 23 серпня 2015 року серії ААШ № 058723 вбачається, що позивачем було отримано з каси квитки за ціноб 3,50 грн. серії ВВВХ з № 764501 по 765000 ( всього 500), з яких було продано 486 квитків, та серії ВВВХ з № 772001 по 772100 ( всього 100), які не продано, готівкою прийнято бухгалтером 1701 грн. ( а.с.56). Квитково-касовий лист підписаний водієм і бухгалтером, будь яких зауважень бухгалтера у вказаному листі не міститься.

У рапорті старшого касира ОСОБА_11 на ім'я директора АП № 8 від 24 серпня 2015 року, остання зазначила, що 23 серпня 2015 року водій ОСОБА_3 під час здачі виручки до каси не повернув не реалізовану кількість квитків у кількості 114 шт., а саме серія ВВВХ 764501 - 765000 - 14 шт., серія ВВВХ 772001-772000 - 100 шт., на загальну суму 399 грн. ( а.с.57).

Оскільки рапорт провідного інженера ВЕ ОСОБА_9, що став підставою для видачі наказу № 3, та сам наказ, яким оголошено догану ОСОБА_12, за своїм змістом суперечливі, а також враховуючи, що квитково-касовий лист після закінчення зміни 23 серпня 2015 року прийнятий у ОСОБА_3 бухгалтером без будь-яких зауважень, відсутність встановленого на підприємстві порядку обліку невикористаних квитків, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_3 порушення фінансової дисципліни.

Крім того, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_3 з посади водія автотранспортних засобів Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс» на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України є безпідставним та незаконним, виходячи з наступного.

Приводом для звільнення ОСОБА_12 стали результати проведеної 15 жовтня 2015 року перевірки під час руху автобуса від станції м.Чернігівська до станції метро Дарниця. З доповідної провідного інженера ВСД ОСОБА_13 вбачається, що водій ОСОБА_12 перевозив 26 пасажирів, на м.Чернігівська вийшло 20 пасажирів, які не мали квитків, шість пасажирів вийшли на м.Дарниця, один з яких мав квиток, решта квитків лежали на двигуні (а.с.60).

З подання в.о. директора АП № 8 ОСОБА_14, адресованого профкому, вбачається, що 15 жовтня 2015 року під час перевірки маршруту № 221 (водій ОСОБА_3.) було виявлено порушення фінансової дисципліни та посадової інструкції, а саме: кошти на проїзд у пасажирів збирав, а квитки не видавав. (а.с.58).

Оскільки ні Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, ні робочою інструкцією на ОСОБА_3 як водія автобусу міського маршруту не покладено обов'язків перевірки наявності квитків на проїзд у пасажирів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження фактів не видачі ОСОБА_3 квитків пасажирам, відсутні підстави вважати, що в діях позивача 15 жовтня 2015 року наявний факт порушення фінансової дисципліни.

Сама по собі наявність виправлень в квитково-касовому листі, допущені водієм, без доведення факту неповернення позивачем до каси підприємства вирученої суми від реалізації квитків, не можуть бути кваліфіковані як порушення фінансової дисципліни.

Квитково-касовий лист як документ, що повинен мати серед інших водій автобусу (ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт»), не є розрахунковим документом в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на положення якого відповідач посилається в апеляційній скарзі.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12184 грн.34 коп., у період з 2 листопада 2015 року по 22 березня 2016 року, розрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Отже, доводи апеляційної скарги, які зводяться до аналізу встановлених судом обставин через призму інтересів відповідача, не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначені характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно та всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» в особі філії «Автобусний парк №8» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: