Ухвала суду № 58373198, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 червня 2016 року м. Київ К/800/15469/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини та Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом.

Водночас, скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність змоги оплати такого у строки встановлені законодавством для подання касаційної скарги.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом даної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

За наведених обставин, доводи, зазначені у вищевказаному клопотанні не свідчать про наявність підстав для задоволення такого і відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного майнового права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а також дій чи бездіяльності, внаслідок яких відбувається зміна майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Майновими також є також вимоги про стягнення коштів з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача - фізичної чи юридичної особи, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивач ставить питання щодо перерахунку на його користь суми повного розрахунку, проведеного на підставі рішення Європейського суду з прав людини, а тому даний спір носить майновий характер.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції Закону № 484-VІІІ, далі Закон 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При зверненні до суду з даною позовною заявою ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги, законодавством та надати до суду документ про оплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з наведеного, а також вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення або звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 29 червня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк