Ухвала суду № 58373013, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/39200/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі № 826/7011/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Ніво» (далі - Товариство) до ДПІ, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними відмов ДПІ № 22760/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014, № 22814/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014, № 25713/10/26-58-18-04-14 від 19.11.2014 щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2014 року; скасування запису державного реєстратора Відділу № 10731440017012823 від 29.09.2014 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу; скасування рішення ДПІ № 50/18 від 1.10.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Зазначило, що податковим органом у порушення вимог чинного податкового законодавства відмовлено у прийняті податкових декларацій, які були оформлені належним чином.

30 червня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, позов задоволено.

Запис державного реєстратора Відділу № 10731440017012823 від 29.09.2014 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу та рішення ДПІ № 50/18 від 1.10.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства скасовані; відмова ДПІ № 22760/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014 у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за серпень 2014 року визнана протиправною, визнано податкову декларацію поданою у день її фактичного отримання -14.10.2014; відмова ДПІ № 22814/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014 у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за вересень 2014 року визнана протиправною, визнано податкову декларацію поданою у день її фактичного отримання - 14.10.2014; відмова ДПІ № 25713/10/26-58-18-04-14 від 19.11.2014 у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за жовтень 2014 року визнана протиправною, визнано податкову декларацію поданою у день її фактичного отримання - 13.11.2014.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 13.03.2007 Товариство зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.09.2014.

На підставі запису державного реєстратора Відділу № 10731440017012823 від 29.09.2014 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, 1.10.2014 ДПІ відповідно до вимог пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України прийняла рішення № 50/18 щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства.

У зв'язку з анулюванням реєстрації Товариства, податковим органом листами № 22760/10/26-58-18-04-14 від 20 жовтня 2014 року, № 22814/10/26-58-18-04-14 від 20 жовтня 2014 року та № 25713/10/26-58-18-04-14 від 19 листопада 2014 року відмовлено у прийнятті податкової звітності Товариства за серпень - жовтень 2014 року.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Суди встановили, що на підставі повідомлення ДПІ № 781 від 18.08.2014 щодо відсутності Товариства за місцезнаходженням та рішень щодо направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 781 від 18.08.2014, 1.09.2014 Відділом направлено Товариству на адресу: 03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 41 повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У зв'язку з поверненням поштового відправлення 3.10.2014 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», 29.09.2014 державним реєстратором Відділу внесено до ЄДР запис про відсутність відомостей про юридичну особу № 10731440017012823.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.04.2015, 17.09.2014 Товариством змінено місцезнаходження за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (чинної на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 12 ст. 19 зазначеного Закону у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Суди правильно зазначили, що Відділом у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 29.09.2014 був внесений запис № 10731440017012823 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу6, оскільки державним реєстратором на час внесення запису не враховано зміну місцезнаходження Товариства, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.05.2015.

Таким чином, у зв'язку із встановленням протиправності запису № 10731440017012823 від 29.09.2014, відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначені пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, на підставі рішення ДПІ № 50/18 від 1.10.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до листа ДПІ № 22760/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014 податкову декларацію Товариства за серпень 2014 року не прийнято у зв'язку з виключенням Товариства з реєстру платників податку на додану вартість.

Крім того, згідно з листами ДПІ № 22814/10/26-58-18-04-14 від 20.10.2014 та № 25731/10/26-58-18-04-14 від 19.11.2014 податковим органом не визнано податкову звітність Товариства за вересень - жовтень 2014 року, оскільки до декларацій за вересень - жовтень 2014 року Товариством не були подані реєстри виданих та отриманих податкових накладних та у зв'язку з виключенням Товариства з реєстру платників податку на додану вартість.

Суди обґрунтовано зазначили, що Товариством при подачі податкових декларацій були надані реєстри виданих та отриманих податкових накладних за серпень - жовтень 2014 року.

Таким чином, з урахуванням встановлення протиправності рішення ДПІ № 50/18 від 1.10.2014 щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства та необґрунтованості доводів податкового органу, відмова ДПІ у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства за серпень - жовтень 2014 року підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.