Ухвала суду № 58372817, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/61930/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за позовом Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и л а :

Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 15 липня 2014 року №0011751700 та №0011761700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, з 15 жовтня по 07 листопада 2013 року позивач сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 1314875,32 гривень, але на помилковий рахунок.

13 листопада 2013 року позивач звернувся до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції з листом (вих. №125а), у якому просив помилково сплачені кошти в сумі 1314875,32 гривень перерахувати на вірний рахунок Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції.

15 листопада 2013 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція отримала даний лист, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

20 листопада 2013 року податковим органом сформовано висновок відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України від 09 вересня 2013 року №450 та надіслано до органу казначейства.

Після отримання вказаного висновку орган казначейства здійснив перерахування коштів в розмірі 1314875,32 гривень на вірний рахунок.

Однак 15 липня 2014 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення: №0011751700, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1712 гривень 08 копійок та нараховано пеню в розмірі 428 гривень 02 коп. за несвоєчасну сплату єдиного внеску; №0011761700, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 40721 грн. 09 коп. та нарахував пеню в розмірі 407 гривень 21 копійку за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на правомірність прийнятих відповідачем рішень, оскільки відділом освіти пропущено строк сплати коштів на єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі того, що останній помилково перерахував кошти на інший рахунок. Тому неперерахування коштів у встановлений строк спонукало податковий орган для вжиття заходів у вигляді накладення на позивача штрафу та нарахування пені за ту кількість днів прострочення сплати, що була допущена.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи попереднє рішення вказав, що відділ освіти вчасно та в повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо сплати єдиного внеску, а при виявленні помилкового направлення коштів на інший рахунок вжив всіх залежних від нього заходів для перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому накладення штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску є протиправним, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно до частини 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, при цьому законодавцем не визначено випадки застосування до платника фінансових санкцій, за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вчасно, але на помилковий рахунок, що мало місце в даних правовідносинах.

Відповідно до п.п. 1 п. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до якого днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що перерахування сум єдиного внеску з рахунку позивача на відповідні рахунки органів доходів і зборів це є день списання органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку позивача, незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

В силу вимог пункту 9 Порядку затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 450, встановлено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Позивачем направлено начальнику Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області лист щодо помилково сплачених коштів 13 листопада 2013 року, у свою чергу податковий орган сформував та надіслав відповідний висновок до органу казначейства лише 20 листопада 2013 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що несвоєчасне надходження коштів на належний рахунок не виникло з прямої вини позивача та під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в повній мірі доведено вчасність перерахування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак рішення податкового органу є помилковим та необґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: