Ухвала суду № 58372698, 15.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" червня 2016 р. Справа № 817/213/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.12.2015 року №43310-17, №43311-17, №43313-17, №43314-17.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що йому на праві користування належить земельна ділянка площею 988 м.кв., а також на праві власності - житловий будинок загальною площею 1413 м.кв., житловою площею 435 м.кв., які знаходяться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, буд. 4,5. Вказав, що з порушенням строків і порядку прийняття, відповідачем надіслано (вручено) позивачу оспорювані податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з земельного податку за 2015 рік у сумі 106,59 грн., орендної плати за землю за 2015 рік у сумі 10637,30 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік у сумі 29248,14 грн. і за 2013 рік у сумі 2127,69 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.12.2015 року №43310-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у сумі 106,59 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.12.2015 року №43311-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 10637,30 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.12.2015 року №43313-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 29248,14 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.12.2015 року №43314-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 2127,69 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить об'єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 1413 м.кв. за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, буд. 4,5, про що внесено відповідний запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно за №26245298 від 27.01.2009 року.

Крім того, 16.03.2010 року між ОСОБА_3 (орендар) та Рівненською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 988 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, 4.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 17.12.2015 року №43310-17 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з земельного податку за 2015 рік у сумі 106,59 грн.;

-від 17.12.2015 року №43311-17 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2015 рік у сумі 10637,30 грн.;

-від 17.12.2015 року №43313-17 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік у сумі 29248,14 грн.;

-від 17.12.2015 року №43314-17 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013 рік у сумі 2127,69 грн.,

які надіслано платнику податків за адресою: вул. Є.Борового, 4, м. Рівне, 33000 рекомендованим поштовим відправленням №3302304814621 від 18.12.2015 року та отримано останнім 23.12.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що спорювані податкові повідомлення - рішення №43310-17, №43311-17, №43313-17, №43314-17 17.12.2015 року прийняті поза строками встановленими законодавством, з неповним з"ясуванням обставин, які слугували підставою для їх прийняття та у спосіб, який не передбачений законом, а тому їх прийняття є виходом за межі повноважень відповідача та свідчить про їх неправомірність.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 265.1.1, пп. 265.2.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками податку є фізичні і юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

Згідно з пп. 265.6.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктами 265.7.1, 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 01.07.2013 року) передбачено, що обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Разом з тим, пунктом 18 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 04.08.2013 року) встановлено, що з метою формування реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та забезпечення взяття відповідними контролюючими органами на облік таких платників податку установити, що у першому базовому податковому (звітному) періоді (2013 рік) стаття 265 цього Кодексу для фізичних осіб застосовується з урахуванням таких особливостей:

1)відповідні контролюючі органи до 1 липня 2013 року з урахуванням норм статті 42 цього Кодексу надсилають власникам житлової нерухомості повідомлення за місцем їх проживання (реєстрації) про звірку кількості об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у їх власності, та розмірів житлової площі таких об'єктів;

2)власники об'єктів житлової нерухомості на підставі оригіналів документів про право власності на об'єкти житлової нерухомості та про житлову площу таких об'єктів можуть здійснювати таку звірку до 31 грудня 2013 року (включно);

3)контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк після закінчення звірки надають відповідним контролюючим органам за місцезнаходженням об'єктів житлової нерухомості інформацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

4)у 2013 році контролюючі органи не нараховують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам - платникам податку, і цей податок фізичними особами не сплачується.

Підпунктами 265.7.1, 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 01.07.2014 року) визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується фізичним особам за перший базовий податковий (звітний) період - 2013 рік у 2014 році контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації).

Підпунктами 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 17.12.2015 року) також закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Колегія суддів погоджується з покликаннями суду першої інстанції, що контролюючим органом, уповноваженим на обчислення платнику податків сум податкового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в тому числі за 2013, 2014 роки, та направлення (вручення) податкових повідомлень-рішень є виключно орган за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податків.

В свою чергу, за змістом пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

В силу вимог частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наявною у матеріалах справи копією паспорта ОСОБА_3 підтверджується, що місце його проживання з 22.02.2002 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, а з 15.09.2015 року - за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно покликався на те, що Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області не є контролюючим органом, уповноваженим на обчислення позивачу сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013, 2014 роки, та направлення (вручення) йому податкових повідомлень-рішень, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №43313-17, №43314-17 є неправомірними та підлягають скасуванню судом.

Щодо податкового повідомлення рішення № 43311-17 від 17.12.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За змістом пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу вимог Пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з п. 288.2, п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктами 288.4, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є самостійною підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, що закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення відповідних змін до такого договору, розмір орендної плати в не може бути меншим, встановленого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 02.12.2014 року по справі №21-274а14, від 14.04.2015 року по справі №21-165а15, від 21.04.2015 року по справі №21-131а15, які за змістом частини 1 статті 244-2 КАС України, є обов'язковими для врахування судом при вирішенні даної адміністративної справи.

Встановлено, що згідно листа від 03.03.2014 року №02-1909 Управління Держземагентства у м. Рівному Рівненської області повідомило Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, складає 287,34 грн./м.кв.

Таким чином, розмір орендної плати, який належало сплатити позивачу за користування земельною ділянкою загальною площею 988 м.кв. за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, 4 складає 8516,76 грн. (з розрахунку: 287,34 грн. * 988 м.кв. * 3%).

Слід зазначити, що нормами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Проте, сам по собі визначений на основі даних норм розмір орендної плати не є базою оподаткування і на нього не повинен нараховуватись коефіцієнт індексації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування контролюючим органом на вказану суму коефіцієнту індексації з метою визначення розміру орендної плати за землю, яку належить сплатити позивачу, є безпідставним, а визначення у такий спосіб орендної плати у сумі 10637,30 грн. є невірним.

Разом з тим, суд не може підміняти повноваження контролюючого органу, приймаючи замість рішення, яке оскаржується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №43311-17 є неправомірними та підлягає скасуванню судом у повній мірі.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 43310-17 від 17.12.2015 року, слід зазначити наступне.

Встановлено, що при визначенні оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2015 року №43310-17 ОСОБА_3 податкового зобов'язання з земельного податку за 2015 рік у сумі 106,59 грн. Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області не використовувались дані державного земельного кадастру, тобто у нього була відсутня в повному обсязі інформація, необхідна для обчислення і справляння плати за землю, що не узгоджується з приписами законодавства.

Відповідачем в своїх заперечення на позовну заяву та в апеляційній скарзі не зазначено, що стало підставою для нарахування позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,099 га за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Є.Борового, 4, як зазначено у розрахунку, відомості про належність якої позивачу на праві власності у матеріалах справи відсутні та на час прийняття оспорюваного рішення даними державного земельного кадастру підтверджені не були.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №43310-17 є неправомірними та підлягає скасуванню судом.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктами 265.7.1, 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 та пунктом 286.5 статті 286 визначено, що податкові повідомлення-рішення про визначення суми податку як з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так і плати за землю обчислюється та надсилається платнику податків до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) або поточного року (для плати за землю).

Покликання відповідача на статтю 102 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки положення останньої щодо можливості визначення контролюючим органом платнику податків суми грошових зобов'язань протягом 1095 днів після граничного строку сплати грошових зобов'язань є загальною по відношенню до положень статей 265, 286 Податкового кодексу України, які є спеціальними та мають переважне застосування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" березня 2016 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_3

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4 - представник позивача: ОСОБА_4, АДРЕСА_4 - ,