Ухвала суду № 58372691, 16.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"16" червня 2016 р. Справа № 817/3391/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника відповідача: Юхименко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2016 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002181742 від 25.09.2015 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 25.09.2015 року № 0002181742.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 24.04.2014 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 2 608 000 0000 032720 (а.с.56-57); перебувала на податковому обліку у відповідача з 25.04.2014 року, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки та сторонами не заперечується (аркуш акта 2, а.с.10).

26.12.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивачем на підставі власного рішення (а.с.43).

В період з 31.08.2015 по 04.09.2015 посадовою особою Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2014 по 08.09.2015.

За результатами перевірки складено акт №128/17-16-17-01-19/НОМЕР_2 від 15.09.2015 (а.с.9-22), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, ст.65, п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 439 547,76 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 439 547,76 грн.

Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на підставі акта № 128/17-16-17-01-19/НОМЕР_2 від 15.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002181742 від 25.09.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності" на суму 549 434,70 грн., в тому числі в сумі 439 547,76 грн. - за основним платежем та 109 886,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

За результатом адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с.23-41).

Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернулась до суду про його скасування.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного у податковій декларації про майновий стан і доходи та розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих позивачем від провадження підприємницької діяльності за 2014 рік, з даними про суми валового доходу встановленими перевіряючим у ході перевірки, встановлено розбіжність на суму 2 595 000,00 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу суми поворотної фінансової допомоги, отриманої позивачем на розрахунковий рахунок, яка залишилася не повернутою на дату припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, за результатом перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу податком на доходи з фізичних осіб за 2014 рік на суму 2 595 000,00 грн. у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 439 547,76 грн.

Судом встановлено, що 30.04.2014 рокеу між ФОП ОСОБА_5 (Позикодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 14 (а.с.42), відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 2 630 000,00 грн., які позичальник зобов'язується повернути у визначений договором строк.

Згідно з пунктом 4.1 цього договору строк позики становить 5 (п'ять) років. Відповідно до пункту 5.1 договору після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 30-ти календарних днів повернути позикодавцеві позику. А пунктом 4.2 цього ж договору передбачено що строк, визначений у п.4.1, може бути продовжений за домовленістю сторін.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що протягом 2014 року позивач здійснювала роздрібну торгівлю у неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а вказані кошти (позичку) отримала на розрахунковий рахунок та використала у ході господарської діяльності, а саме у проведенні розрахунків за придбані у ТОВ "Вино Лівадії" товари, а саме: алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв, соків та інше.

Станом на дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності позивач повернула суму позики за договором від 30.04.2014 року № 14 у сумі 35 000,00 грн., залишалась не повернутою сума позики у розмірі 2 595 000,00 грн. (а.с.44-45).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 26.01.2015 року подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (а.с.78-82). Згідно з даними декларації сума доходу одержаного від провадження господарської діяльності складає 3 159 712,00 грн., в той час як за даними перевірки відповідача 5 757 412,00 грн., що на 2 595 000,00 грн. більше задекларованого та складає суму неповернутої позивачем поворотної фінансової допомоги, отриманої за договором № 14 від 30.04.2014 року (аркуш акта 6, а.с.14).

В ході судового розгляду справи встановлено, що саме висновок податкового органу про віднесення позивачем безповоротної фінансової допомоги до складу доходу став підставою донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідному розмірі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1.).

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Так, пунктом 177.2. статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Проте, пунктом 165.1 статті 165 Податкового кодексу України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Зокрема, підпунктом 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається зокрема основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Як встановлено зі змісту акта перевірки, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в силу не включення до валового доходу поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 595 000,00 грн., отриманої від ФОП ОСОБА_5

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки на момент припинення підприємницької діяльності позивачем вказана сума кошів не була повернута позикодавцеві, зазначена сума розцінюється контролюючим органом як безповоротна фінансова допомога, що за правилами розділу ІV Податкового кодексу України підлягає включенню до валового доходу для визначення суми чистого оподатковуваного доходу та розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб.

З такими висновками відповідача колегія суддів не погоджується зважаючи на наступне.

Відповідно до п.7.6 договору № 14 від 30.04.2014 року у випадку реорганізації, ліквідації позичальника як підприємця (утрата статусу підприємця), позичальник несе всі обов'язки та відповідальність за договором особисто як фізична особа.

Частиною 1 статті 647 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Про повернення позивачем поворотної фінансової допомоги (позики) та отримання позикодавцем ОСОБА_5 грошової суми у 2 595 000,00 грн. як повного та остаточного розрахунку за боргові зобов'язання по договору позики № 14 від 30.04.2014 року свідчить наявна в матеріалах справи заява від 15.12.2015 року, справжність підпису ОСОБА_5 на якій посвідчена нотаріально приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.70).

Таким чином, наведені обставини свідчать про повернення позивачем поворотної фінансової допомоги у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

В той час як поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Оскільки за змістом укладеного між позивачем (позичальником) та позикодавцем договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 14 від 30.04.2014 року не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування коштами, отриманими у позику, а сума отриманої позики повернута позивачем у повному обсязі позикодавцеві, висновки відповідача про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги суд вважає безпідставними, позаяк припинення підприємницької діяльності позивачем не зумовлює припинення зобов'язання повернення суми позики за визначеними у договорі № 14 від 30.04.2014 року домовленостями та не є критерієм розмежування поворотної та безповоротної фінансової допомоги в силу приписів податкового законодавства, що закріплено у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. За таких обставин відсутні підстави для визнання отриманих коштів позики безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи те, що отримання позивачем поворотної фінансової допомоги відповідно до умов договору № 14 від 30.04.2014 року підлягає обов'язковому поверненню у визначений строк, а сума отриманої допомоги повернута позивачем у повному обсязі, відповідна сума поворотної фінансової допомоги не повинна включатися до складу доходу суб'єкта господарювання для визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Таким чином, висновки відповідача про заниження суми оподаткування доходу в 2014 році на загальну суму 2595000,00 грн. спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ФОП ОСОБА_7 не відображав у своїй податковій звітності виплати фінансової допомоги для ФОП ОСОБА_4, оскільки відповідач, як суб"єкт підприємницької діяльності, не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 25.09.2015 року №0002181742 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0002181742 від 25.09.2015 року не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,