Ухвала суду № 58372463, 15.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

15 червня 2016 р.Справа № 524/1990/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 524/1990/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій (бездіяльності) протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

18 квітня 2016 року постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій (бездіяльності) протиправною, зобов'язання вчинити дії.

27 квітня 2016 року Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області подано апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, яка не оплачена судовим збором. В апеляційній скарзі Кременчуцького об'єднаного управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області міститься клопотання з проханням відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

24 травня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2016 року по справі №524/1990/16-а - відмовлено.

26 травня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 524/1990/16-а - залишено без руху з підстави порушення частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявником отримано 02 червня 2016 року.

09 червня 2016 року на виконання вимог ухвали суду Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області лист про надання коштів на сплату судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником підстави не є достатніми для його задоволення. Обмежене фінансування установи не може бути підставою для відстрочення сплати нею судового збору, встановленого законом.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 25 вересня 2015 року по справі № 21-5401а15.

Як вбачається зі змісту клопотання, заявник посилається на відсутність об'єктивної можливості здійснити сплату судового збору у необхідному розмірі з огляду на те, що ним було направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про надання коштів на сплату судового збору.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно пункту 11.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.12.2012 N 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 р. за N 130/22662 (далі - Порядок №1407), органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

У відповідності до пунктів 11.3 цього Порядку, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 31 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

За змістом норм розділу ХІ Порядку №1407, платіжні доручення подаються до органів Казначейства відповідними розпорядниками бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає, що посилання заявника на те, що ним було направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про надання коштів на сплату судового збору, є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними документальними доказами. Суд апеляційної інстанції не має обґрунтованих підстав вважати, що Головним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області дійсно було сформоване відповідне платіжне доручення на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2016р. по справі №524/1990/16-а і таке подано до Державної казначейської служби України з метою проведення платежу.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 160, 167, 196, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2016 року по справі №524/1990/16-а - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2016 р.