Ухвала суду № 58372292, 15.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 826/21426/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мамчура Я.С.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмаркетцентр» до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмаркетцентр» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2015 р. № 32526552202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмаркетцентр» (далі - ТОВ «Укрмаркетцентр») є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві).

Між позивачем як покупцем і ТОВ «КЛМ-Сервіс» як постачальником було укладено договір поставки від 20.08.2013 р. № ДП-20/08-13, на підставі та на виконання якого зазначеним контрагентом позивачу було передано товар (одяг, взяття та аксесуари), що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за 2013 рік та банківськими виписками.

На підставі зазначеного договору позивач зобов'язаний сплатити ТОВ «КЛМ-Сервіс» грошове зобов'язання в розмірі 2 224 110,70 грн.

26.12.2013 р. між позивачем як постачальником і ТОВ «КЛМ-Сервіс» як покупцем було укладено договір поставки, на підставі та на виконання якого позивачем зазначеному покупцю було передано товар, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за 2013 рік, товарно-транспортними накладними, актом приймання-передачі матеріальних цінностей та банківськими виписками.

На підставі зазначеного договору ТОВ «КЛМ-Сервіс» зобов'язано сплатити на користь позивача грошове зобов'язання в розмірі 574 715,45 грн.

30.12.2013 р. між позивачем і ТОВ «КЛМ-Сервіс» було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому зазначено про наявність у ТОВ «Укрмаркетцентр» непогашеної заборгованості перед ТОВ «КЛМ-Сервіс» в розмірі 2 224 110,70 грн., а у ТОВ «КЛМ-Сервіс» перед ТОВ «Укрмаркетцентр» - 574 715,45 грн., строк виконання яких настав, а тому сторони домовились про зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог за їх зобов'язаннями, у результаті чого у позивача перед ТОВ «КЛМ-Сервіс» залишилась заборгованість в розмірі 2 224 110,70 - 574 715,45 = 1 649 395,24 грн.

При обчисленні податкової звітності позивачем було враховано, зокрема зазначений акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, при формуванні податкової звітності за 2013 рік позивачем було розраховано курсові значення за вказаний період і сформовано податок на прибуток за рахунок курсової різниці та первинних документів на суму 366 9570,00 грн., яку відображено в рядку 03.19 додатку податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

З 09.06.2015 р. по 06.07.2015 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрмаркетцентр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт від 27.07.2015 р. № 223/26-55-22-02/37883354.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, пп. 153.1.3 п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 223 196,00,00 грн., у тому числі за 2013 рік.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що: 1) позивачем занижено суму доходу за рахунок невірного визначення суми позитивного значення курсової різниці на 600 000,00 грн.; 2) позивачем не включено до складу інших доходів суми у розмірі 574 715,46 грн., отриманих від ТОВ «КЛМ-Сервіс» у вигляді безповоротної фінансової допомоги, внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій щодо поставки товарів ТОВ «КЛМ-Сервіс».

На підставі та на виконання цього акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 р. № 32526552202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 278 995,00 грн., у тому числі: за основним платежем на 223 196,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 55 799,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним ТОВ «Фітнес Трейдінг» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податок на прибуток за рахунок курсової різниці та відповідних первинних документів і з матеріалів перевірки неможливо встановити, яким чином відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми доходу за рахунок невірного визначення суми позитивного значення курсової різниці на 600 000,00 грн., а також з того, що операцій з поставки товарів, вчинені між позивачем і ТОВ «КЛМ-Сервіс», є реальними і жодними первинними документами не підтверджується надання зазначеним контрагентом позивачу безповоротної фінансової допомоги.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 153.1.2, 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України визначено, що витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що: 1) позитивне значення курсових різниць враховується у складі доходів платника податків; 2) доходи, отримані платником податків від його контрагента за результатом господарських операцій підлягають врахуванню при обчислені об'єкта оподаткування.

Разом з тим, щодо формування позивачем податку на прибуток за рахунок курсової різниці колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем визначено податок на прибуток за рахунок курсової різниці та на підставі відповідних первинних документів на суму 3669570,00 грн., яка відображена ним в рядку 03.19 додатку податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік та, зокрема підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках за 2013 рік №№ 632, 312, 945, 502, 361, 631, розрахунками позитивних курсових значень, а отже, є правомірним.

При цьому, доводи апелянта про те, що з первинних документів і даних бухгалтерського обліку позивача вбачається сума позитивного значення курсової різниці 4269570,00 грн., а з рядку 03.19 додатку ІД податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік - 3669570,00 грн., що вказує на заниження позивачем суми доходу за рахунок невірного визначення суми позитивного значення курсової різниці на 600000,00 грн., колегія суддів вважає не обґрунтованими, голослівними і такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі податковим органом не зазначено, які саме первинні документи і дані бухгалтерського обліку були прийняті ним до уваги при здійсненні таких розрахунків.

Щодо визначення позивачем розміру його доходів за результатами правовідносин з ТОВ «КЛМ-Сервіс» колегія суддів зазначає, що правовідносини позивача з вказаним контрагентом за договорами поставки від 20.08.2013 р. № ДП-20/08-13 та від 26.12.2013 р. підтверджуються відповідними первинними документами, а саме видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом приймання-передачі матеріальних цінностей та банківськими виписками.

Крім того, такі операції відображені в оборотно-сальдових відомостях по рахунку ТОВ «Укрмаркетцентр» за 2013 рік та відповідають як видам діяльності позивача за КВЕД, у відповідності до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, так і видам діяльності його контрагента - ТОВ «КЛМ-Сервіс».

При цьому, як було правильно встановлено судом першої інстанції, грошові зобов'язання позивача перед ТОВ «КЛМ-Сервіс» за такими операціями в розмірі 2224110,70 грн. та грошові зобов'язання зазначеного контрагента перед позивачем у розмірі 574715,45 грн., строк виконання яких настав та які є однорідними, були взаємозараховані сторонами в порядку ст. 601 ЦК України, про що складено відповідний акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.12.2013 р., у результаті чого заборгованість позивача перед ТОВ «КЛМ-Сервіс» склала 1649395,24 грн., як таке і вбачається з первинних та бухгалтерських документів, наявних у матеріалах справи.

Доводи апелянта про те, що позивачем було здійснено взаємозалік по вимогам, з яких не існувало заборгованості, оскільки операції фактично не відбулися, що, на його думку, вказує на заниження позивачем валових доходів на загальну суму 574715,46 грн., яка, як вважає апелянт, є безповоротною фінансовою допомогою, колегія суддів вважає не обґрунтованими та безпідставними, оскільки, як відзначалось вище, господарські операції позивача з ТОВ «КЛМ-Сервіс» підтверджуються відповідними первинними документаціями та знайшли відображення у бухгалтерському обліку позивача і сума коштів 574715,46 грн., яку контрагент позивача зобов'язаний був сплатити за отриманий товар не є безповоротною фінансовою допомогою, не відповідає жодній правовій ознаці, наведеній у пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, не довів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.07.2015 р. № 32526552202 та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 16 червня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Мамчур Я.С

Карпушова О.В.