Ухвала суду № 58372261, 16.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/23069/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування протиправним та скасування пункту 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015 р. № 337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати згадане рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 537 від 23.07.2012 р. ОСОБА_2 призначено начальником управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.

Телеграмою Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 342/9897т від 03.12.2014 р. начальника Озброєння Збройних Сил України зобов'язано організувати розробку робочої конструкторської документації на дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70) та спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70).

За змістом розпорядження начальника Озброєння Збройних Сил України № 217 від 10.12.2014 р. начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України зобов'язано:

- спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ;

- спільно із виконавцем дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ визначити потребу у коштах на проведення зазначених робіт та надати до Головного фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України і для фінансування зазначеного заходу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами орієнтовні терміни виконання зазначених розпоряджень становили: 1мб - до 20.05.2015 р.; 2 мб - до 30.05.2015 р.; 3 м - до 16.06.2015 р.

Згідно наказів № 111 від 28.05.2015 р., № 170 від 06.08.2015 р. у період з 28.05.2015 р. по 06.08.2015 р. на позивача було тимчасово покладено виконання обов'язків начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.

На підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 253 від 03.07.2015 р. «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом від 30.07.2015 р.

Згідно цьому акту скоєнню правопорушень щодо невиконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення кулеметів ДШК в найкоротші терміни сприяло, зокрема, неналежне виконання службових обов'язків за час тимчасового виконання обов'язків начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України ОСОБА_2, порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, доручених за посадою, відсутності належного контролю за виконанням визначених завдань підпорядкованим особовим складом щодо дообладнання бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника та кулеметом ДШКМ.

На підставі висновків, викладених у названому акті службового розслідування, пунктом 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 337 від 31.08.2015 р. на позивача, за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 грудня 2014 року № 342/9897т щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення 12,7 мм станкових кулеметів Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938/1946 років, порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто, накладено дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність».

Пунктом 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_2 перебував на публічній службі.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (тут та надалі норми законодавства у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 3 названого Закону визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (надалі за текстом - «Дисциплінарний статут»).

Згідно пункту 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Пунктом 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно пункту 106 Дисциплінарного статуту якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення, крім попередження про неповну службову відповідність, після закінчення року не було знято і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу «Стягнення» робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку.

За змістом пункту 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів може бути накладене дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до пункту 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Пунктом 86 Дисциплінарного статуту установлено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. У цій справі судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ні телеграма Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 342/9897т від 03.12.2014 р., ні розпорядження начальника Озброєння Збройних Сил України № 217 від 10.12.2014 р. ОСОБА_2 не адресувались, оскільки у той період він проходив службу на посаді начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України і був тимчасово переведений на посаду начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України лише 28.05.2015 р.

При цьому, на момент такого переведення вже мало місце порушення термінів виконання розпорядження Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про необґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 14 червня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.