Ухвала суду № 58371852, 15.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7085/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Безименної Н.В.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, треті особи: Державна фіскальна служба України, Генічеська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області, ДПІ у м. Ялта ГУ Міндоходів у АР Крим про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті заробітної плати за період роботи з 12.03.2014 по 10.07.2014 у сумі 11095 грн. 06 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим від 01.11.2013 року №92-о позивач переведена на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Ялта.

У зв'язку з ситуацією, що склалась в Автономній республіці Крим, тимчасовою окупацією території півострова внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою АР Крим, з метою забезпечення належної координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим, Розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014р. № 55-р «Про створення робочої групи» та Додатку до нього позивач відряджена до м. Києва та зарахована до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі (далі - робоча група).

Відтак, починаючи з 24.03.2014р. позивач у відповідності до вказаного розпорядження виконувала поставлені перед робочою групою завдання та, зокрема, безпосередні доручення керівника робочої групи.

Крім того, позивач продовжувала займати посаду головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДНІ у м. Ялта до моменту призначення в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (Наказ від 10.07.2014 року №64-«о»).

В ході судового розгляду, судом встановлено, що позивачу було здійснено останню виплату заробітної плати 11 березня 2014 року, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача, на яку здійснювалась виплата заробітної плати, №1503155 від 05.01.2015, яка міститься у матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати за період з березня 2014 року по 10 липня 2014 року.

Із наданого Міністерством фінансів України розрахунку №1693/21-10-05-09 від 28.09.2015, судом встановлено , що заборгованість відповідача за період роботи з 12.03.2014 по 10.07.2014 складає 11095,06 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (зі змінами та доповненнями) державною службою в Україні є професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно п.7 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України», Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Міндоходів України належать його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів України, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період існування спірних правовідносин була посадовою особою територіального органу Міндоходів України в Автономній Республіці Крим, та входила до робочої групи.

Отже, така робота позивача є публічною службою. Вказані обставини не були спростовані відповідачем по справі, також і не спростовувалась сама заборгованість, а лише вказувалось про відсутність можливості здійснення точного розрахунку такої заборгованості.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про оплату праці» для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (частина 2 статті 13 ЗУ «Про оплату праці»).

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 № 43 (також далі - Положення) визначено, що Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів (т.2, а.с.15-28).

Відповідно до п.13, 15 Положення ГУ Міндоходжів в АР Крим утримується за рахунок державного бюджету. ГУ Міндоходів є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, коду ЄДРПОУ і свого найменування, інші печатки і штампи, власні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Отже, Головне управління Міндоходів в АР Крим є бюджетною установою, що утримується за рахунок Державного бюджету України та підпорядковується Міндоходів.

Згідно частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно підпункту 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначені функції та повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, серед яких, зокрема, слід виділити: отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів; розподіл та доведення до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством тощо.

Як вбачається з наведених правових норм, саме на Міндоходів України як головного розпорядника бюджетних коштів у період спірних правовідносин покладено обов'язки по забезпеченню організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на належному рівні, в тому числі щодо забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Водночас, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 15.06.2016р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Безименна Н.В.

Бєлова Л.В.