Ухвала суду № 58371841, 15.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 749/183/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чигвінцев М.С. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 15.03.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до Щорського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ в Щорському районі Чернігівської області про:

визнання протиправним та скасування рішення від 03.03.2016 року № 766/03 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії;

зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, починаючи з 01.03.2016 року без встановлення будь-кого строку та обмеження в часі у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.015 року № 1013, на підставі довідок ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2016 року №№ 746, 747 про заробітну плату, у розмірі 80 % заробітної плати з врахуванням усіх надбавок і раніше виплачених сум.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 15.03.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ в Щорському районі Чернігівської області подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка працювала на посаді судового розпорядника Щорського районного суду Чернігівської області.

З 22.09.2011 вона отримує пенсію державного службовця згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набула чинності з 09.09.2015 року, викладено в новій редакції «Схему посадових окладів керівних працівників та спеціалістів апарату місцевих судів (загальних, спеціалізованих).

Відповідно до довідок ТУ ДСА в Чернігівській області від 25.02.2016 року №№ 746, 747 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, заробітна плата на посаді розпорядника суду з 09.09.2015 року становить 2067 грн., а з 01.01.2016 року - 4134 грн.

02.03.2016 року позивачка звернулась до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії з 01.03.2016 року, однак отримала відмову з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, згідно з яким з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», не призначаються, а призначені не перераховуються.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій, колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213.

Однак, колегія суддів не може погодиться з таким доводом, оскільки вищезазначеним пунктом визначено слідуюче: у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Тобто, ця норма стосується виключне призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Ще одним доводом апеляційної скарги є посилання на Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 16-VII, за яким з 01.01.2015 року законодавець не пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії зі зростанням заробітної плати працюючих державних службовців.

Таке твердження УПФУ судова колегія оцінює критично, оскільки відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу», (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 та ч.1 ст. 58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено та не спростовано апелянтом, що чинним законодавством збільшено розмір посадового окладу (заробітної плати) судового розпорядника Щорського районного суду Чернігівської області. Цей факт підтверджується також довідками про заробітну плату.

Таким чином, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діють на сьогодні і вони не змінені, не скасовані в установленому Конституцією України порядку, а тому позивачка має право на перерахунок пенсії.

Крім того, апеляційна інстанція звертає увагу, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі щомісячних пенсійних виплат в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, які отримує особа в разі досягнення пенсійного віку. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок).

Таким чином, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежуватиме право на отримання державної пенсії .

Отже, твердження УПФУ про незаконність зобов'язання їх здійснити перерахунок пенсії без встановлення кінцевої дати є необґрунтованим.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за немайновий спір у розмірі 606,32 грн. підлягає стягненню з УПФУ в Щорському районі Чернігівської області

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 15.03.2016 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області (вул. Свердлова, 6А, м. Щорс, 15200, код ЄДРПОУ 21401985) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.