Постанова № 58371619, 15.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Єфанова О.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2016 рокусправа № 804/14667/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Царьова Н.П., за участю представника позивача - Медведєва К.І., представника відповідача - Смольнякової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 р. у справі №804/14667/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у нього були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості по першому методу, але митний орган прийняв рішення №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року про коригування митної вартості та видав картку відмови у митному оформленні товару №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року. Відмова відповідача в застосуванні першого методу митної вартості за ціною договору є необґрунтованою, а застосування другорядного методу застосовано з порушенням ст. 64 МК України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставина справи, не надання належної оцінки діям відповідача, не прийняття до уваги доводів позивача, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при митному оформленні товару він визначив митну вартість за основним методом - ціною договору. Згідно умов контракту та вимог ст.53 Митного кодексу України позивач надав необхідний пакет документів, які містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо цін.

Документи, подані відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України не містили в собі розбіжностей, не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, проте відповідач всупереч приписам ч.3 ст.53 Митного кодексу України прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та письмовою вимогою зобов'язав декларанта надати додаткові документи.

Затребувані відповідачем документи жодним чином на мають відношення для підтвердження митної вартості товару, визначеної за першим методом «за ціною договору». Відповідач порушив приписи ч.4,5,6 ст.58 МК України, оскільки позивач повинен підтвердити митному органу лише ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю, тобто загальну суму всіх платежів. При цьому справжньою та єдиною причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало те, що згідно з даними відповідача подібні товари задекларовано за більшою вартістю, ніж визначено позивачем.

Зауважив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (Покупець, ПАТ "ДМКД") та компанією "Dalmond Trade House Limited" Кіпр (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № DTH-013-14/14-0315-12 (Контракт), згідно з умовами якого Продавець зобов'язався здійснити поставку товару Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту. (а.с.25-32)

Згідно додатку №7 до контракту продавець зобов'язався поставити на адресу покупця флюс обпечений магнезіальновапняний марки DALSLAG PL663 ТТ72664728-373-2011 на умовах поставки DAP - станція Правда Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010). (а.с.35)

Відповідно до пунктів 12.2, 12.3 ст.12 Контракту, оплата товару здійснюється наступним чином: - 95% вартості кожної замовленої до постачання партії товару мають бути сплачені покупцем шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця; - решта коштів у розмірі 5% від вартості партії товару, який фактично був поставлений продавцем, здійснюється протягом 15 банківських днів з дати поставки такої партії товару.

Строк дії Контракту до 31.01.2015 року (ст.18 Контракту)

29.12.2014 року між Dalmond Trade House Limited (Кіпр) (Продавець) та ПАТ «ДМК ім. Дзержинського» (Покупець) укладено додаткову угоду №5 до вищевказаного Контракту, за умовами якої строк дії Контракту продовжено до 31.01.2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за контрактом. (а.с.33-34)

Позивач 02.04.2015 року звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товарів " флюс обпечений магнезіальновапняний марки DALSLAG PL663 ТТ72664728-373-2011" на підставі контракту від 14.02.2014 року № DTH-013-14/14-0315-12, який був заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/020450 від 02.04.2015 року.

Разом з ВМД згідно обраного декларантом методу визначення митної вартості, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість було надано: контракт купівлі-продажу між ПАТ "ДМКД" та "Dalmond Trade House Limited" (Кіпр) №DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 року з додатком №7 від 09.02.2015 року та додатковою угодою № 5 від 29.12.2014 року; рахунок №2400220255 від 18.03.2015 року з вказівкою номера Контракту, ваги товару, ціни і вартості товару; залізничну накладну № АЦ 014489; пакувальний лист № 80332830 із зазначенням номеру та дати контракту, кількості та ваги товару; сертифікати якості на товар; сертифікат про проходження товару; митна декларація країни відправлення; рішення про визначення коду товару; технічні вимоги та інше.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України на рівні 286,00 дол.США за 1 тону.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та зроблено висновок про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, оскільки:

1) Відповідно п.12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 року №DTH-013-14/14-0315-12, що покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5 % покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару.

Умови оплати додатково викладені у наданому до митного оформлення інвойсі продавця від 18.03.2015 року № 2400220255.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (стаття 58 Кодексу).

Декларантом ПАТ "ДМКД" документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст.53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано.

2) Товар магнезія виплавлена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ООО "Группа" Магнезит" за контрактом від 14.02.2014 року № DTH-013-14/14-0315-12 з "Dalmond Trade House Limited" Кіпр за митною декларацією від 02.04.2015 року №110010000/2015/020450 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару та зазначено код 4100 графа декларації 44.

Проте, у випадках поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом з виробником товару зазначається код документу 4104, згідно якого зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Декларант у графі 34 МД № 110010000/2015/020450 "Код країни походження" зазначив літерний код RU, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави „Росія". Аналогічні відомості зазначені у графі 15МД "Код країни відправлення".

У графі 11 „Торговельна країна/Країна виробництва" зазначається місцезнаходження особи, з якою українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності укладено договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Так, у графі 11 вищезазначеної МД Позивачем зазначений літерний код - CY, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави „Кіпр".

3) Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті http://magnezit.ru ТОВ "Группа Магнезит" є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (NICOSIA,CYPRUS). Отже у митниці були підстави вважати, що ці відносини мали вплив на формування ціни імпортованих товарів.

4) Позивачем до митного оформлення надано інвойс від 18.03.2015 року №2400220255, скан-копія якого не містить жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.

5) Позивачем до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення 18.03.2015 року № 10504060/180315/0000156, відомості про яку також вказані скан-копії залізничної накладної від 02.03.2015 року №АЦ014408. Митні органи мають можливість використовувати інформацію бази даних ЄАІС, за допомогою якої зазначена експортна МД була переглянута.

За результатами співставлення експортної МД від 18.03.2015 року №10504060/180315/0000156 наявної в базі даних ЄАІС та скан-копії зазначеної МД країни експорту, що надана декларантом, встановлено наявність розбіжностей. Так, електронна копія МД країни експорту наявна в базі даних ЄАІС не містить у гр. 20 умов поставки, що заявлені в паперовому примірнику зазначеної МД.

Враховуючи зазначені розбіжності, а також те, що надані у підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо складових митної вартості митний орган зобов'язав декларанта про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч. 6 ст.53 МКУ) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом від 02.04.2015 року № 062Д/720, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України.

З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року, відповідно до якого митну вартість скориговано за раніше визнаною митною вартістю, МД від 21.01.2015 року №112030000/2015/793, відповідно до якої митну вартість товару (флюс озалізнений магнезіальний марки DALSLAG PL703) визначено в розмірі - 0,373 дол. США/кг із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України. (а.с.64)

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що враховуючи результати перевірки, невідповідність відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з сформованим митницею переліком, у відповідача були відсутні підстави для визнання заявленої позивачем митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 02.04.2015 року №110010000/2015/600310/1, а відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні Картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши встановлені по справі обставини, вважає наведені висновки суду першої інстанції необґрунтованими з огляду на наступне.

В силу приписів статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що цим кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Колегією суддів встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Дніпропетровською митницею було встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо відсутності банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару колегією суддів встановлено, що розрахунки за Контрактом станом на час митного оформлення товару не були здійснені, що зумовлено прийняттям сторонами Додаткової угоди №5 до Контракту, за якою строк дії Контракту продовжено до 31.01.2016 р., в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за контрактом.

Тим більш, за умовами Контракту (п.12.3) авансовий платіж здійснюється покупцем протягом 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку, а відповідно до п.11.1 даного Контракту оригінал рахунку на поставлений товар передається Покупцеві разом з товаром. Крім того, в пункті 12.2 Контракту передбачено, що товар, який постачається, може бути оплачений покупцем протягом 10 днів з дати постачання цього товару. Враховуючи відсутність рахунку на оплату товару, його було поставлено без авансового платежу і це не суперечить умовам договору.

Посилання відповідача на те, що товар магнезія виплавлена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ООО "Группа" Магнезит" за контрактом від 14.02.2014 року № DTH-013-14/14-0315-12 з "Dalmond Trade House Limited" Кіпр за митною декларацією від 02.04.2015 року №110010000/2015/020450 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару та зазначено код 4100 графа декларації 44, тоді як у випадках поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом з виробником товару зазначається код документу 4104 та зазначення декларантом у графі 34 МД "Код країни походження" - RU, що відповідає назві держави „Росія", тоді як у графі 11 „Торговельна країна/Країна виробництва" вищезазначеної МД позивачем зазначений літерний код - CY, який відповідає назві держави „Кіпр" не можна вважати розбіжностями, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару дійсно здійснювалася з Росії від виробника товару ТОВ «Група Магнезит», країною походження товару є Росія, проте поставка товару була здійснена на виконання контракту укладено не з виробником товару, а з "Dalmond Trade House Limited" Кіпр, що свідчить про вірне зазначення коду поставки 4100 у графі декларації 44, Коду країни походження - RU.

Щодо посилання митного органу на те, що за інформацією офіційного сайту http://magnezit.ru ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (Кіпр), а тому є підстави вважати, що ці взаємовідносини мали вплив на формування ціни імпортованих товарів колегія суддів зазначає наступне.

Контракт було укладено між ПАТ «ДМК ім.Дзержинського» та Dalmond Trade House Limited (Кіпр), який діяв на виконання комісійного поручення виробника ТОВ «Группа Магнезит».

В свою чергу Митний кодекс України регулює питання можливої пов'язаності покупця і продавця, а не виробника і продавця. Тим більш, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалася від ТОВ «Група Магнезит» з Росії, а не через Dalmond Trade House Limited з Кіпру.

Відсутність печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць на скан-копії інвойса від 18.03.2015 року №2400220255, на що посилається контролюючий орган, не можна вважати розбіжностями, наявністю ознак підробки або те, що він містить не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни. Тим більш, печатка прикордонної служби міститься на залізничній накладній, яка була подана митному органу при митному оформленні товару. Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн передбачає проставлення печаток і штампів митними органами на перевізних документах, якими є транспортні та комерційні документи. Тобто перевезення товару може здійснюватися або за транспортними документами і/або за комерційними.

Таким чином, наявність печатки митного органу на поданому інвойсі не суперечить чинному законодавству України, оскільки цей інвойс (рахунок-фактура) вказаний у додатку до залізничної накладної, і на цій накладній містяться усі необхідні печатки митних органів.

Як зазначено митним органом, електронна копія МД країни експорту від 18.03.2015 року №10504060/180315/0000156 наявна в ЄАІС ДМСУ не містить у гр. 20 умов поставки. Проте, такі посилання відповідача не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, а в матеріалах справи МД країни експорту містить такі відомості. (а.с.41) Окрім того, посилаючись на цю обставину, як на розбіжність у поданих документах, Митний орган, фактично, зобов'язав позивача з'ясовувати причини відсутності умов поставки в декларації, яка знаходиться в базі даних Митного органу.

Враховуючи викладене, зазначені Митницею, в якості розбіжностей, обставини, є безпідставними та не впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, а тому у відповідача не існувало правових підстав для відмови у визнанні митної вартості на підставі наданих Декларантом документів.

Колегія суддів зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15 зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року. Витребування за таких обставин додаткових документів свідчить про формальний підхід митного органу до перевірки правильності заявленої митної вартості.

Крім того, слід зазначити, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем застосовано другорядний метод 2-ґ, але не надано жодних переконливих доказів неможливості застосування інших попередніх другорядних методів, як того вимагають приписи частини 3 ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Отже, оскільки колегією суддів встановлено, що у відповідача не було підстав для прийняття рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року, ці рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття постанови по справі), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», згідно платіжного доручення №19796 від 14.09.2015 року, було сплачено судовий збір за подання позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в розмірі 1218 грн.

Крім того, за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду позивачем, згідно платіжного доручення №3527 від 14.04.2016 року, було сплачено судовий збір у розмірі 1339,80 грн. та згідно платіжного доручення №4792 від 10.05.2016 року сплачено судовий збір у розмірі 1339,80 грн.

Оскільки рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтвердженні судові витрати у розмірі 3897,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 р. у справі №804/14667/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20019 від 02.04.2015 року.

Визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600310/1 від 02.04.2015 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3897,60 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 15 червня 2016 року, в повному обсязі постанова складена 16 червня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко