Ухвала суду № 58371430, 15.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

15.06.16 Справа № 914/4284/15

Суддя Львівського апеляційного господарського суду Гриців В.М. член колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т. розглянув заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/4284/15 про банкрутство приватного підприємства «Шива»

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2016 року публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/4284/15 про банкрутство приватного підприємства «Шива» разом із заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

У поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/4284/15 слід відмовити з наступних підстав.

Конституцією України (ст. 6, ч. 2 ст. 19) установлено обовязок органів державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

За визначенням статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до статті 53 ГПК України господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як розяснено п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» з наступними змінами і доповненнями, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, у силу закону апелянт повинен обґрунтувати та довести наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Поважність причини пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/4284/15 скаржник обґрунтовує тим, що станом на 16 травня 2016 року (день, коли ПАТ «ВіЕс Банк» оскаржило ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №914/4284/15), як зазначає скаржник «судом першої інстанції не було видано апелянту оскаржуваної ухвали суду, тому апелянту не було відомо ні про кількість винесених судом ухвал, ні про мотиви та обґрунтування, якими керувався суд при постановленні оскаржуваної ухвали.».

Також скаржник зазначає що про ухвалу про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк» він дізнався 06 червня 2016 року під час розгляду апеляційної скарги ПАТ «ВіЕс Банк» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №914/4284/15 у Львівському апеляційному господарському суді, а оскільки станом на 16.05.2016 року скаржнику «не було відомо про наявність та зміст оскаржуваної ухвали … тому у тексті апеляційної скарги від 16.05.2016 року було помилково зазначено що оскаржується ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів від 11.05.2016 року, в той час як апелянт вважав, що оскаржується ухвала про визнання грошових вимог ПАТ «ВіЕс Банк» від 11.05.2016 разом з затвердженим реєстром вимог кредиторів та виключно в частині, що стосувалася грошових вимог банку».

Проте дане твердження скаржника не відповідає дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 травня 2016 року Господарський суд Львівської області виніс декілька ухвал, зокрема ухвали про розгляд кредиторських вимог (включаючи вимоги ПАТ «ВіЕс Банк») та ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Слід наголосити, що предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №914/4284/15, якою суд частково визнав грошові вимоги ПАТ «ВіЕс Банк». Зі змісту даної ухвали вбачається, що в судовому засіданні 11 травня 2016 року від ПАТ «ВіЕс Банк» були присутні ОСОБА_1 ст. юрисконсульт, ОСОБА_2 представник.

Отже, твердження скаржника про те, що апелянту не було відомо ні про кількість винесених судом ухвал, ні про мотиви та обґрунтування, якими керувався суд при постановленні оскаржуваної ухвали не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

11 травня 2016 року Господарський суд Львівської області проголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали згідно штемпеля, поставленого на її звороті виготовлено 16.05.2016 року, а отримано представником ПАТ «ВіЕс Банк» ОСОБА_1 під розписку 23.05.2016 року.

За таких обставин строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/4284/15 сплив 30 травня 2016 року.

Згідно штемпеля, поставленого на апеляційній скарзі, вбачається, що така подана наручно суду першої інстанції 08 червня 2016 року.

Відтак звертаючись про поновлення процесуального строку апелянт не довів наявності обставин, які повязані з перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №914/4284/15.

Інших доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали апелянт не називає.

Виходячи з вищевикладеного законні підстави для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №914/4284/15 відсутні.

Керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93 ГПК України, суддя Львівського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №914/4284/15.

Суддя Гриців В.М.