Ухвала суду № 58371417, 31.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2016 року

справа № 808/8653/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року

у справі № 808/8653/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до Миколаївської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015 від 14.05.2015.

Позов обґрунтований тим, що позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Виявлені відповідачем розбіжності не стосуються митної вартості ввезеного товару, проте на вимогу митниці позивач подав додатково витребувані документи, які мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені відповідачем розбіжності. Також позивач зазначає, що він надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Митним органом не зазначено, які відомості про митну вартість залишилися неповними чи недостовірними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2016 адміністративний позов задоволено.

Постанову мотивовано протиправністю зроблених митницею висновків про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що виявлені розбіжності та неточності в поданих документах викликали у митного органу обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товару, та свідчать про те, що наданих документів не достатньо для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно норм ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. За твердженням відповідача дії щодо коригування митної вартості за другорядним методом є цілком законними та відповідають вимог чинного законодавства. При винесенні рішення про коригування митної вартості та картки відмови відповідачем здійснено моніторинг митних оформлень подібного товару, здійсненних позивачем, у максимально наближений час до митного оформлення оцінюваного товару, як у зоні діяльності Миколаївської митниці так і за місцем реєстрації у м. Запоріжжя, чого судом не прийнято до уваги.

Також відповідач вважає помилковим висновок суду стосовно того, що позивач додатково наданими документами усунув виявлені митним органом розбіжності та підтвердив заявлену митну вартість на імпортований товару, оскільки кожну розбіжність, виявлену відповідачем, декларант усував листами виробника (постачальника), але в наданих декларантом листах від 11.05.2015 не міститься інформація, що вони є невід’ємною частиною контракту чи додаткової угоди.

Крім того, умовами контракту №1162S/2014P від 19.12.2014 не передбачено внесення змін до нього на підставі листів, а п.9.3 передбачено внесення змін до контракту лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього контракту. Отже подані позивачем листи для усунення розбіжностей не мають юридичної сили, що свідчить про не усунення позивачем розбіжностей.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Між позивачем та Пелагіа АС, Норвегія (постачальник) укладено контракт № 1628/2014Р від 19.12.2014 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару) - а. с.18-24.

Згідно даному контракту позивачем на митну територію України ввезений вантаж - морожений оселедець цілий.

За Інвойсом постачальника від 10.02.2015 № 10030527 товар постачався за ціною 1,07 доларів США за кг, на умовах CIF м. Миколаїв, Україна (а. с.36).

У зв'язку з різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродуктів, спадом попиту та незначним залишком терміну придатності поставленого товару, 05.05.2015 позивачем із постачальником укладено додаткову угоду до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, якою змінено ціну товару з 1,07 доларів США за кг на 1,00 доларів США за кг (а. с.28, 29).

Замість інвойсу від 10.02.2015 № 10030527 постачальник видав інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1 (а. с.35).

Для здійснення митного оформлення товару 14.05.2015 позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до М/п «Миколаїв морський» Миколаївської митниці подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 504050002.2015.102900) довідковий № 711 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 2057078,70 грн. (тобто 20,57 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 2057078,70 грн. (100000,00 доларів США х 20,570787 курс).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем подані наступні документи:

- контракт № 162S/2014P від 19.12.2014 (а. с.18-24);

- додаткові угоди від 14.01.2015, від 26.03.2015, від 20.04.2015, від 05.05.2015 (а. с.25-32);

- лист постачальника від 05.05.2015 про зміну ціни та перевиставлення інвойсу (а. с.33, 34);

- інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1 (а. с.36);

- інвойс від 10.02.2015 № 10030527 (а. с.35);

- калькуляція постачальника від 10.02.2015 (а. с.38);

- прайс-лист від 08.02.2015 (а. с.37);

- сертифікат страхування від 10.02.2015 (а. с.39, 40);

- ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 серія ІІІ-29 № 059400 (а. с.41);

- сертифікат походження № 400717 від 13.02.2015 (а. с.42);

- експортна декларація № 110190 2015 004291 від 12.02.2015 (а. с.44);

- лист постачальника від 05.05.2015 про переоцінку товару.

За результатами перевірки поданих декларантом документів митницею згідно ч.3 ст.53 МК України витребувано у товариства додаткові документи з огляду на те, що подані документи містили розбіжності, а саме:

1) підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 до контракту № 1628/2014Р від 19.12.2014, не співпадає з підписом, зазначеним у контракті № 162S/2014Р від 19.12.2014;

2) страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

3) розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс - листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

4) інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015, заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/102900 від 14.05.2015, відсутній у додатковій угоді від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під дію контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014;

5) надана калькуляція від 10.02.2015 не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України.

У відповідності до ст. 53 МК України, 14.05.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару.

14.05.2015 декларантом додатково надано: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-225 від 06.05.2015; доручення постачальника від 04.01.2015; лист позивача від 13.05.2015 № 06/02-372 з поясненнями щодо розбіжностей; лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями щодо розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11.05.2015 з даними бухгалтерського обліку.

На підставі розгляду додатково наданих декларантом документів, Миколаївською митницею встановлено, що:

- заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/102900 від 14.05.2015 інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 відсутній у додатку б/н від 05.05.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під його дію;

- неподання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, передбачених п. 4. ч.2 ст. 53 МК України (відповідно до умов п.1 додаткової угоди від 26.03.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014 оплата повинна бути здійснена станом на 11.04.2015);

- страховий поліс №83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс - листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

- цінова інформація, зазначена в прайс-листі від 08.02.2015, в калькуляції від 10.02.2015 щодо складових вартості не співпадає з ціною, зазначеною у інвойсі № 10030527-1 від 05.05.2015;

- лист РЕLАGІА від 11.05.2015 містить неточності та суперечить інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 в частині дати відвантаження товару.

- у листі РЕLАGІА б/н від 05.05.2015 зазначено, що зниження ціни обумовлено терміном придатності оцінюваного товару 30 %, що суперечить вимогам ч.2.1 контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014 та умовам п.1 додаткової угоди № б/н від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014;

- експертний висновок № ОИ-225 від 06.05.2015, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару. Висновок не містить інформації щодо особливостей торгівельної операції оцінюваного товару, терміну придатності риби, відсутнє посилання на виробника оцінюваного товару.

Митну вартість товару, що імпортується, митним органом визначено із застосуванням другорядного методу 2г (резервного) - за ціною договору щодо ідентичних товарів з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

14.05.2015 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2, згідно якому митна вартість товару визначена згідно з положеннями ст.64 МК України із застосуванням другорядного методу 2(ґ) на рівні 1,128 дол. США за кг товару на підставі наявних у Митниці відомостей за ВМД №504050002/2015/102630 від 30.04.2015 (а. с.10, 11).

Також 14.05.2015 Миколаївською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00015 (а. с.12-13).

18.05.2015 на підставі рішення митного органу декларант оформив нову ВМД по формі МД-2 №504050002/2015/102956, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 84780,00 грн. (гр. 47 ВМД).

Таким чином, товар випущено у вільний обіг за МД №504050002/2015/102956 від 18.05.2015.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України, листом від 25.05.2015 № 06/02-440 (вх. № 3747/10 від 25.05.2015) ТОВ «Кліон» для підтвердження заявленої митної вартості додатково надано до Миколаївської митниці лист позивача від 25.05.2015 № 06/02-439 про розбіжності зазначені у оскаржуваному рішенні.

Однак, Миколаївська митниця не скасувала рішення №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015, про що повідомлено позивача листом № 1831/10/14-70-25-41 від 29.05.2015.

Листом № 1831/10/14-70-25-41 від 29.05.2015 Миколаївська митниця повідомила позивача, що декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності, не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- відповідно до інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 термін оплати за товар встановлений 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Відповідно до додаткової угоди б/н від 26.03.2015 термін оплати було змінено на 60 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Оплата повинна була здійснена до 11.04.2015, тобто до укладання додаткової угоди б/н від 20.04.2015. Зміна умов оплати товару за інвойсом № 10030527 від 10.02.2015 не підпадає під умови додаткової угоди б/н від 20.04.2015.

- відповідно до листа РЕLАGІА б/н від 11.05.2015 поставка товару згідно інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 здійснювалася в наступному порядку « 05.02.2014 на підставі інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 здійснена поставка з Латвії (м. Рига) на адресу ТОВ «Кліон» Україна в кількості 610700,00 кг за ціною 1,07 дол. США/кг». Тобто, відвантаження здійснено раніше від дати інвойсу № 10030527, але при цьому, відповідно до наданої інформації існує взаємопов'язаність цих документів.

- наданий експертний висновок № ОИ-225 від 06.05.2015, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішень відповідача.

Відповідно до статті 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

За статтею 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стаття 64 МК України визначає резервний метод визначення митної вартості, згідно ч.ч.1, 2 якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 статті 54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митну вартість товарів за приписами ч.2 ст.53 МК України підтверджують лише наступні документи:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За положеннями ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелічені у цій частині.

При цьому у відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Як зазначає відповідач, рішення про коригування митної вартості товарів за ціною договору не міг бути застосований через те, що у наданих декларантом документах виявлені певні розбіжності та неточності, зазначені вище, що зумовило витребування у товариства додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. За результатами розгляду поданих позивачем на підтвердження митної вартості товару документів відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів – 2(ґ) - резервний (а. с.11).

Стосовно виявлених відповідачем розбіжностей і неточностей у документах, наданих товариством, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем в якості доказів безпідставності зауважень відповідача, що підпис продавця в Контракті (а. с.18-24) та додатковій угоді від 26.03.2015 (а. с.26) не співпадають, надано митному органу і суду доручення постачальника від 04.01.2015 на особу, що підписала додаткову угоду (а. с.46).

Крім того, колегія суддів зауважує, що вказана обставина не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Також позивачем в якості доказів безпідставності зауважень митниці щодо страхового полісу № 83623974 від 10.02.2015, який за твердженням відповідача неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, щодо наявності розбіжності у ціні товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до Контракту (а. с.30-32), і калькуляцією від 10.02.2015 (а. с.38), прайс-листом від 08.02.2015 (а. с.37), страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015 (а. с.39, 40), надано митному органу та суду лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями, що вказаний страховий сертифікат оформлений на дану партію товару, додаткова угода про зміну ціни товару підписана вже після оформлення калькуляції, прайс-листа та страхового полісу, тому ціна в даних документах не співпадає (а. с.49, 50).

В якості доказів безпідставності зауважень митниці щодо відсутності інвойсу № 10030527-1 від 05.05.2015 (а. с.35) у додатковій угоді від 05.05.2015 до Контракту (а. с.28, 29), позивач надав лист № 06/02-372 від 13.05.2015 з поясненнями, що інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 виданий на підставі додаткової угоди від 05.05.2015 до контракту на заміну первісного інвойсу від 10.02.2015 № 10030527 (а. с.48).

Отже вищенаведені обставини справи свідчать, що разом з МД №504050002/2015/102900 від 14.05.2015, тобто первісно, товариством надавались Митниці до митного оформлення:

- інвойс постачальника від 10.02.2015 № 10030527, згідно якого товар постачався за ціною 1,07 доларів США за кг (а. с.36);

- додаткова угода від 05.05.2015 до Контракту, в якій сторонами Контракту визначено, що у зв'язку з різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродукті сторони домовились змінити ціну на продукцію «морожений оселедець 350 г+», що постачається, у т. ч. і за інвойсом від 10.02.2015 № 10030527, змінивши ціну товару з 1,07 доларів США за кг на 1,00 доларів США за кг (а. с.30-32).

В зв’язку з цим постачальник взамін інвойсу від 10.02.2015 № 10030527 видав інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1 (а. с.35).

При цьому товариством у пакеті документів, наданих до митного оформлення первісно, надавався також лист постачальника від 05.05.2015, в якому останнім викладені вищезазначені обставини (а. с.33 , 34).

Ці обставини також свідчать, що страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 (а. с.39, 40), калькуляція від 10.02.2015 (а. с.38), прайс-лист від 08.02.2015 (а. с.37), які були видані до укладання сторонами Контракту додаткової угоди від 05.05.2015, ідентифікуються з оцінюваним товаром і пояснюють наявність розбіжностей у ціні товару, вказаній у додатку від 05.05.2015 до Контракту (а. с.30-32), ціні вказаній у калькуляції, прайс-листі та страховому полісі.

Тим більш, що такі документи, як калькуляція та прайс-лист, не є обов'язковими документами, що підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч.2 ст.53 МК України.

В якості доків безпідставності посилань митниці, що надана калькуляція від 10.02.2015 не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України, позивачем також надано митному органу та суду лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями, що всі витрати враховані, а окремо не зазначені витрати увійшли до п.3 калькуляції як «інші витрати» (а. с.49, 50).

Стосовно цих зауважень митниці колегія суддів також звертає увагу, що калькуляція законодавцем не віднесена до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів і тому дані калькуляції не можуть братись до уваги, як обов’язкові, при визначенні митної вартості товарів.

Тобто посилання відповідача на розбіжності між даними Контракту та калькуляції не можуть свідчити про надання декларантом розбіжностей (неточностей) у відомостях про митну вартість товару, про яку зазначає відповідач.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані ТОВ «Кліон» документи, обов’язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які б свідчити про надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару (п.2 ч.6 ст.54 МК України), митним органом не виявлено.

Також колегія суддів приймає до уваги, що у митниці була наявною можливість дослідити первісно надані для митного оформлення товару документи та встановити обставини щодо зміни умов Контракту відносно ціни партії товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи стосовно вищенаведених розбіжностей, є безпідставними.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо митної вартості імпортованого товару.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне прийняття Миколаївською митницею спірних рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00015 від 14.05.2015.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне за своєю суттю рішення про задоволення позову. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року у справі № 808/8653/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко