Рішення № 58371345, 16.06.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2016 р. Справа № 927/467/16

За позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач",

вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 22,Київ, 01004

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ-Цегла", вул. Паризької

Комуни, 33, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

про стягнення 534735,78 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не зявився

Заявлений позов про стягнення з відповідача 408612,36грн. боргу зп поставлений природний газ у вересні 2015року за договором постачання природного газу № 55-2015г від 14.09.2015, 92093,88грн. пені, 26373,44грн. інфляційних та 7656,10грн. 3% річних.

Позивачем подана заява про уточнення та зменшення позовних вимог, згідно з якою останній просить стягнути 408612,36грн. боргу, 91144,9грн. пені, 26373,44грн. втрат від інфляції та 7759,32грн. 3%річних. Тим самим позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та збільшив їх в частині стягнення 3%річних.

Від відповідача надійшла факсограма клопотання про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого відповідач заперечив.

У судовому засіданні оголошувалася перерва.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Клопотання відповідача про відкладання розгляду справи відхиляється з наступних підстав.

Зазначене клопотання (підписане директором ОСОБА_2М.) мотивоване хворобою представника (ОСОБА_3П.), наданням керівництву сторін можливості врегулювати спір миром. У клопотанні заявник зазначає про досягнення попередньої домовленості врегулювання спору миром. Проте, у судовому засіданні представник позивача заперечила домовленість між сторонами про врегулювання спору миром. Стаття 28 ГПК України не обмежує представництво юридичної особи певним колом осіб. Згідно з вказаною статтею представляти юридичну особу мають право, зокрема керівники, інші особи за довіреністю. Відповідач не надав доказів неможливості представлення керівником юридичної особи її інтересів або видачі довіреності іншій особі. При цьому суд також враховує, що 24.05.2016р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, мотивованим перебуванням юриста (ОСОБА_3П.) у відпустці до 29.05.2016р. Після відкладення розгляду справи 02.06.2016р. представник відповідача у судове засідання не зявився, причин не повідомив.

14.09.2015р. між сторонами укладений договір постачання природного газу № 55-2015г, згідно з умовами якого постачальник (позивач) зобовязався поставити покупцеві (відповідач) природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити природний газ (українській видобуток) на умовах договору в 2015році (вересень) в обємі до 65тис.куб.м. +/-5% на вибір покупця у вересні (п.1.1.). Загальна вартість 1000кубм. на момент укладення договору складає 7747,92грн.

Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд дійшов висновку, що договором не встановлений інший строк оплати товару, виходячи з наступного.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за поставку природного газу здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника на умовах оплати:

- 30% вартості обсягу природного газу до 5-го числа звітного місяця;

- 30% вартості обсягу природного газу до 15-го числа звітного місяця;

- 40% вартсоті обсягу природного газу до 25-го числа звітного місяця.

Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обовязки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Договором передбачено, що останній набирає сили з моменту його підписання і діє до 31грудня 2015року (перше речення п. 7.1.).Договором не встановлено, що його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення. Договір підписаний 14вересня2015р. Тому виконати зобовязання з оплати 30% вартості обсягу природного газу до 5-го числа звітного місяця в межах договору від 14.09.2015р. неможливо.

Окрім того, виходячи з умов договору, неможливо сплатити за газ по 30% його вартості до 05-го та 15-го числа звітного місяця і 40% вартості до 25-го числа звітного місяця, оскільки на ці дати невідомі обсяги спожитого (прийнятого) природного газу.

Як зазначалося, згідно з п. 1.1 договору постачальник зобовязався поставити покупцеві природний газ (український видобуток) в обємі до 65тис.куб. м. +/-5%. Обсяг газу може як меншим за 65тис.куб м., так і більшим на 5%. Вартість спожитого газу у звітному місяці (вересень 2015р.) залежить від обсягу. До матеріалів справи не надано заявки покупця на обсяг газу, що купується у вересні 2015р. У п. 4.2. договору не вказано за який саме обсяг газу необхідно розрахуватися у передбачені строки заявлений, фактично отриманий тощо.

Натомість, відповідно до п. 3.1.2. договору постачальником протягом пяти робочих днів місяця, наступного за місяцем поставки, складає акт приймання-передачі газу, в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акт про місячне приймання-передачу природного газу підписується повноважними представниками покупця не пізніше десятого числа місяця, що іде за місяцем споживання.

30.09.2015р. сторонами складений акт приймання-передачі обємів природного газу, відповідно до якого у вересні 2015р. позивач передав, а відповідач одержав природний газу обсягом 54,029тис.куб.м. на загальну суму 418612,36грн. Сторони зазначили, що акт є підставою для взаєморозрахунків за договором № 55-2015г.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що покупець мав оплатити фактично отриманий газ не пізніше 02.11.2015р. тому, що 31.10.2015р. та 01.11.2015р. були вихідними днями (ч. 5 ст. 254 ЦК України). Покупцем сплачено 11.03.2016р. лише 10000грн. Доказів розрахунку у повному обсязі відповідач не надав, ним не наведені причин, які б обєктивно перешкоджали надати до суду такі докази, обґрунтованих заперечень суми заборгованості відповідач не надіслав.

Отже відповідач, є таким, що допустив порушення грошового обовязку, починаючи з 03.11.2015р. (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ст. 611 ЦК України наслідком порушення зобовязання є, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.3. договору передбачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у разі прострочення ним оплати. Проте така пеня може бути нарахована лише у разі допущення прострочення порядку оплати, передбаченого п. 4.2. договору: «У випадку прострочення оплати Покупцем обємів поставленого природного газу відповідно до п. 4.2. цього договору, останній, крім суми заборгованості, сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, що діяла в період прострочення».

Судом встановлено, що за п.4.2. неможливо провести розрахунки, оплата має здійснюватися на підставі ч. 1 ст. 692 ЦК України. Пеня передбачена за прострочення оплати саме за п. 4.2. договору. Тому у стягненні пені слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення оплати позивач нарахував до сплати відповідачеві 7759,32грн. 3%річних з 28.09.2015р. по 11.05.2016р. та 26373,44грн. інфляційних з жовтня 2015р. по квітень 2016р. Проте, розмір 3%річних з 03.11.2015р. по 11.05.2016р. становить 7575,01грн., розмір інфляційних за період листопад 2015р. квітень 2016р. 26105,58грн.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково: 408612,36грн. - борг, 7575,01грн. - 3%річних, 26105,58грн. інфляційні (з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, лист від 03.04.1997р.). В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог (з урахуванням заяви позивача про уточнення та зменшення позовних вимог).

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процес3ального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АПБ-ЦЕГЛА» (Чернігівська обл., Борзнянський р-н, м. Борзна, вул. П. Комуни, 33, код 03588301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач» (м, Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 22, код 36424636) 408612,36грн. боргу, 7575,01грн. 3%річних, 26105,58грн. інфляційних, 6634,39грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення виготовлене 16.06.2016р.

Суддя С.І. Михайлюк