Постанова № 58371109, 14.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року Справа № 904/11290/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

при секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 11/016-юр від 05.01.2016 р.;

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року у справі № 904/11290/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 78050 грн. 50 коп. штрафних санкцій за договором поставки від 16.04.2015 року № 767670

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.04.2016 року по 14.06.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року (суддя Воронько В.Д.) з товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" на користь публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" стягнуто 59819 грн. 48 коп. пені, 7324 грн. 51 коп. штрафу за допущення порушення недопоставки продукції, 7324 грн. 51 коп. штрафу за допущення порушення з поставки продукції з відхиленнями від вимог по якості та 1162 грн. 10 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" зазначає, що позивачем при проведенні вхідного контролю поставленої продукції було порушено умови п.5.2 договору та положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР від 25.04.1966 року № П-7, а саме: при виявленні невідповідності якості продукції не викликано для участі в подальшому прийманні продукції і складанні двостороннього акту представника виробника (відправника) з іншого міста. Крім того відповідач стверджує, що 07.07.2015 року він направив публічному акціонерному товариству "Дніпроазот" лист № 163 з проханням направити представника позивача для прийняття остаточної кількості продукції по специфікації від 16.04.2015 року № 1, із зазначенням у даному листі, що у разі неприбуття такого представника відповідач знімає з себе відповідальність за порушення строку поставки. Відповідач посилається на відсутність у претензії від 22.07.2015 року № 016/36/м вимоги про поставку недопоставленої частини продукції та нарахування штрафних санкцій, що, на його думку, свідчить про відсутність з боку позивача претензій щодо недопоставки залишку продукції на момент її предявлення. Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" також вважає, що суд першої інстанції повинен був врахувати майновий стан відповідача, а також те, що розмір нарахованих штрафних санкцій є надмірно великим.

Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що перевірка якості продукції була здійснена ним відповідно до умов п.5.2 договору та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю за участю уповноважених осіб, які мають право на проведення випробувань продукції з видачею заключних висновків. Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" зазначає, що лист від 07.07.2015 року № 163, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, позивач не отримував ані поштою, ані іншим способом доставки. Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" зазначає, що в порушення умов договору ним не отримано від відповідача письмового повідомлення про час та місце надання продукції у розпорядження позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

16.04.2015 року між публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець, позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 767670 (а.с. 13-16).

За п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.

Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невідємними частинами (додатками) даного договору (п. 1.2. договору).

Постачальник здійснює поставку товару покупцеві на тих умовах (базисі) поставки, згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП-Інкотермс у редакції 2000 року, які узгоджені сторонами у відповідній специфікації на поставку продукції до договору (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаному обома сторонами акті приймання - передачі продукції. Право власності на продукцію та ризики її загибелі переходять від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві, що підтверджується підписанням покупцем акту приймання - передачі продукції, якщо інше не буде узгоджено сторонами.

Згідно п. 4.1. договору якість та комплектність продукції, що поставляється за цим договором, мають відповідати вимогам, зазначеним у відповідній специфікації на поставку продукції до договору, вимогам, які зазначені в сертифікаті (паспорті) якості заводу-виробника на продукцію, та іншим чинним в Україні нормативним вимогам, передбаченим для даного виду продукції, а також мають бути достатніми для використання продукції відповідно до її призначення. У будь-якому випадку якість продукції не може бути нижче звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Приймання-передача продукції за кількістю здійснюється згідно з товаросупровідними документами на продукцію, а за якістю та комплектністю згідно з документами, які засвідчують якість та комплектність продукції (п.5.1 договору).

Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною специфікацією на поставку продукції до договору (п. 2.1 договору).

Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до договору (п.2.2 договору).

Шляхом підписання специфікації від 16.04.2015 року № 1 сторони узгодили найменування, кількість, ціну, суму, загальну вартість продукції, термін поставки та інші умови поставки продукції. Відповідно до цієї специфікації постачальник мав поставити покупцеві електроди на загальну суму 36622 грн. 55 коп., у т.ч. ПДВ (а.с. 17).

У відповідності з п. 3 специфікації постачальник здійснює поставку продукції на умові (базисі) поставки: EXW склад постачальника (м. Кривий Ріг), відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП Інкотермс, у редакції 2000 року.

Згідно п. 4 специфікації постачальник зобовязаний поставити продукцію покупцю в повному обсязі в строк до 30.06.2015 року.

27.05.2015 року відповідач здійснив часткову поставку продукції, передбаченої специфікацією від 16.04.2015 року № 1, на суму 5377 грн. 50 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 27.05.2015 року № РН-0000122 та товарно-транспортною накладною від 27.05.2015 року № РН-0000122 (а.с. 18, 19).

Поставлена продукція була оплачена публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" у сумі 5377 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2015 року № 602 (а.с. 35)

За результатами приймання поставленої відповідачем за видатковою накладною від 27.05.2015 року № РН-0000122 продукції за кількістю, якістю та комплектністю та проведення вхідного контролю позивачем було складено висновок від 11.06.2015 року № 017/2015 про проведення вхідного контролю електродів УОНИ 13/45, O 4 мм партії №161, висновок від 11.06.2015 року № 018/2015 про проведення вхідного контролю електродів ЦЛ-11, O 3 мм партії № 135 та акт приймання товарів за кількістю, якістю та комплектністю від ТОВ «НВФ Ганза» від 15.06.2015 року (а.с. 21, 26, 20).

Відповідно до зазначених документів частина продукції, яка була поставлена відповідачем позивачеві за видатковою накладною від 27.05.2015 pоку № РН-0000122, а саме:

електроди УОНИ 13/45 O 4 мм, ГОСТ 9466-75, в кількості 30 кг, загальною вартістю 675 грн.;

електроди ЦЛ-11 OO 3 мм, ГОСТ 9466-75; 10052-75, в кількості 30 кг, загальною вартістю 3 900 грн.,

а всього на суму 4 575 грн.,

не відповідала вимогам якості, передбаченим договором, і нормативним вимогам.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку поставки неякісної та/або некомплектної продукції, постачальник зобов'язаний протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати одержання ним вимоги покупця за свій рахунок та своїми силами замінити неякісну та/або некомплектну продукцію продукцією належної якості та/або комплектності або за свій рахунок у той же строк усунути виявлені недоліки та/або доукомплектувати неякісну/ некомплектну продукцію. Якщо у вищезазначений строк постачальник не виконає заміну неякісної та/або некомплектної продукції або не усуне виявлені недоліки продукції чи не укомплектує продукцію, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця сплатити останньому штраф за поставку неякісної та/або некомплектної продукції у розмірі 20 % вартості неякісної та/або некомплектної продукції та повернути грошові кошти, сплачені за неякісну та/або некомплектну продукцію, на поточний рахунок покупця протягом 7 (семи) календарних днів від дати отримання письмової вимоги покупця.

Позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про результати проведення вхідного контролю електродів зварювальних та заміну, відповідно до п. 5.3. договору поставки від 16.04.2015 року № 767670, неякісної продукції протягом 20 календарних днів (а.с. 31).

За результатами розгляду листа-вимоги відповідач листом від 18.06.2015 №178 повідомив публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" про те, що у передбачений договором строк не в змозі замінити неякісну продукцію, а тому запропонував повернути її за його власний рахунок (а.с. 32).

На виконання узгоджених домовленостей 24.06.2015 року платіжним дорученням № 228 відповідачем було повернуто на рахунок позивача грошові кошти в сумі 4 575 грн. (а.с. 36), а 26.06.2015 року неякісна продукція була повернута публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" відповідачу за видатковою накладною (повернення) від 26.06.2015 року №АЗ-0000010 (а.с. 34).

Твердження скаржника про те, що позивачем при проведенні вхідного контролю поставленої продукції було порушено умови п.5.2 договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, а саме: при виявленні невідповідності якості продукції не викликано для участі в подальшому прийманні продукції і складанні двостороннього акту представника виробника (відправника) з іншого міста, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки приймаючи неякісну продукцію за видатковою накладною (повернення) від 26.06.2015 року №АЗ-0000010 та здійснюючи повернення грошових коштів відповідач не висловив жодних претензій щодо порушення з боку позивача порядку проведення вхідного контролю поставленої продукції.

Позивачем нараховано відповідачеві штраф в сумі 7324 грн. 51 коп. за допущення порушення поставки продукції з відхиленнями вимог по якості та направлено 23.07.2015 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" претензію, на яку останнім надано відповідь, у якій він не погодився з сумою штрафу, нарахованою позивачем на підставі п.6.7 договору, вважає його безпідставним, а визнає лише 915 грн. у відповідності до п. 5.3 договору (20% від вартості неякісної продукції).

У відповідності із п. 4 специфікації від 16.04.2015 року № 1 до договору постачальник зобовязаний поставити продукцію покупцю у повному обсязі у строк до 30.06.2015 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, частина продукції на суму 35820 грн. 05 коп., передбачена специфікацією від 16.04.2015 року № 1 до договору, відповідачем не була поставлена.

У звязку з втратою інтересу до подальшої поставки продукції за договором від 16.04.2015 року № 767670 через довготривале прострочення виконання зобовязань в частині поставки продукції, публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" 14.12.2015 року направило на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору поставки (а.с. 42, 43).

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що 07.07.2015 року він направив публічному акціонерному товариству "Дніпроазот" лист № 163 з проханням направити представника позивача для прийняття остаточної кількості продукції за специфікацією від 16.04.2015 року № 1, із зазначенням у даному листі, що у разі неприбуття такого представника відповідач знімає з себе відповідальність за порушення строку поставки.

Даний лист колегією суддів до уваги не приймається, оскільки не відповідає вимогам п.3.3. договору та ст.А.7 базису поставки EXW Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП-Інкотермс, у редакції 2000 року.

Так, згідно п. 3.3 договору поставки в залежності від умов (базису) поставки продукції постачальник зобовязаний своєчасно письмово повідомити покупця щодо вантажовідправника, перевізника, часу і місця, коли і де продукція буде надана у розпорядження покупця.

У відповідності з ст.А.7. Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП-Інкотермс (у редакції 2000 року) продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

Тобто, для отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" продукції, обумовленої договором, позивач повинен отримати від відповідача письмове повідомлення про час, місце, коли і де продукція буде надана у розпорядження публічного акціонерного товариства "Дніпроазот". Лист від 07.07.2015 року № 163, на який посилається відповідач як на підставу звільнення від відповідальності за порушення строку поставки, таких відомостей не містить, у звязку з чим не приймається колегією суддів як належний доказ у справі.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки. За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції.

Відповідно до п. 6.7. договору у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов'язань за договором (далі - сторона-порушник) чи здійснення стороною чи її посадовими особами протиправних дій, у тому числі, але не виключно:

виконання стороною або її уповноваженою особою дій з порушенням вимог, передбачених п. 6.3. договору;

поставки продукції, що була у використанні, а не нової;

підміни продукції або її складових (частин);

поставки продукції з відхиленнями від вимог по кількості, якості, комплектності чи інших вимог, характеристик та даних, передбачених договором;

поставки продукції, що не належить постачальникові на праві власності;

поставки продукції невідомого (невстановленого) походження, іншого виробника та/або іншої країни походження;

недопоставки чи прострочення поставки продукції та/або порушення строку заміни продукції чи усунення недоліків продукції;

необгрунтованої затримки в наданні (оформленні) документів, передбачених договором та чинним законодавством України;

надання недостовірної інформації чи документів про сторону та/або повноваження особи, що діє від імені сторони;

здійснення уповноваженими особами будь-яких протиправних дій/бездіяльності, у тому числі: підкуп; пропозиція, передача та/або одержання хабара; зловживання посадовим становищем; перевищення посадових повноважень; одержання неправомірної вигоди для себе або інших осіб; пропозиція або надання стороні чи іншій особі неправомірної вигоди; сприяння з використанням посадового положення фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності з метою одержання неправомірної вигоди; незаконне збагачення; зловживання впливом; підробка документів, печаток, штампів і бланків; збут або використання підроблених документів, печаток, штампів та інших дій, спрямованих на обмеження прав, погіршення ділової репутації будь-якої сторони, її посадових осіб;

сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв'язку із цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду.

Пунктом 6.11. договору визначено, що за кожне порушення зобов'язання, передбачених пунктами 1.3, 4.2, 6.5, 9.3, 9.4, 9.7, 9.9 - 9.14 договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та /або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за кожний випадок допущення постачальником будь-якого з порушень, передбачених п. 6.7 договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України).

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 59819 грн. 48 коп. пені за порушення строку поставки продукції, 3582 грн. штрафу за порушення строку поставки продукції, 7324 грн. 51 коп. штрафу за недопоставку продукції, 7324 грн. 51 коп. штрафу за відхилення від вимог по якості продукції.

За розрахунком позивача, який перевірено судом апеляційної інстанції та визнано правильним, сума пені за порушення строку поставки продукції становить 59819 грн. 48 коп.

Розрахунки штрафу за недопоставку продукції у сумі 7 324 грн. 51 коп. та штрафу за допущення порушення з поставки продукції з відхиленнями від вимог по якості у сумі 7324 грн. 51 коп. визнаються колегією суддів правильними, а вимоги позивача про стягнення вищезазначених сум такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення штрафу за порушення строку поставки товару більше ніж на 15 календарних днів у сумі 3582 грн., оскільки умовами договору передбачене подвійне стягнення штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання постачальником, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України.

Так, штраф у розмірі 20%, передбачений п.п. 6.7, 6.11 договору, за допущення недопоставки продукції, який підлягає до стягнення, є більш об'ємним за обсягом порушень, за які він застосовується, а саме може застосовуватись і за 1 день прострочки виконання зобов'язання і за прострочку більше ніж на 15 днів, тому штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції, встановлений п.6.8 договору, фактично дублює штраф, визначений п. 6.7 договору.

Частиною 1 ст. 61 Конституції України унормовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, стягнення з боржника грошової суми двічі за одне й те саме правопорушення суперечить чинному законодавству України, а тому господарським судом обґрунтовано відмовлено у стягненні 3582 грн.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" зазначає, що суд першої інстанції повинен був врахувати майновий стан відповідача, а також те, що нараховані штрафні санкції є надмірно великими.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності із ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яке господарський суд застосовує на власний розсуд.

Крім того, оскільки порушення строку поставки продукції, недопоставка продукції та поставка продукції з відхиленням від вимог по якості встановлені та доведені матеріалами справи, то нараховані позивачем пеня у сумі 59819 грн. 48 коп., штраф у сумі 7324 грн. 51 коп. та штраф у сумі 7324 грн. 51 коп. передбачені нормами діючого законодавства та умовами укладеного договору, обґрунтовані належними доказами, вірно розраховані, тому підстав для зменшення їх розміру або відмови у їх стягненні не вбачається.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза", наведені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року у справі № 904/11290/15 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ганза" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

повний текст постанови виготовлений 16.06.16р.