Постанова № 58371106, 15.06.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.06.2016 справа №908/6334/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі за участю представників сторін від позивача від відповідача від ВДВС розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 (довіреність б/н від 09.12.15 ) не зявився ОСОБА_6 (довіреність від 30.12.15 №20-22/626) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київна ухвалу господарського суду Запорізької області від19.04.16р.у справі за скаргою на дії№908/6334/14( суддя Азізбекян Т.А.) Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ, м. Бердянськ, Запорізька область Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київза позовом до про Публічного акціонерного товариства Сбербанк, м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ, м.Бердянськ, Запорізька область стягнення 33313936,87 грн. ВСТАНОВИВ: 23.03.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ за вих. № 06-02/35 від 17.03.2016р. (вх. № 0906/7291) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 23.03.2016.р скаргу у справі прийнято до розгляду, а ухвалою від 11.04.2016р. здійснено заміну сторони у справі № 908/6334/14 Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії замінено його правонаступником Публічним акціонерним товариством Сбербанк.

В обґрунтування вимог скарги ТОВ Рибальське підприємство БРИЗ зазначало, що 19.11.2015р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 908/936/15-г про банкрутство ТОВ Рибальське підприємство БРИЗ. 26.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в рамках виконавчого провадження ВП №50325457, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ТОВ РП БРИЗ, що є порушенням чинного законодавства України. Заявник просив суд на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, п. 15 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними; скасувати постанову від 26.02.2016р. ВП №50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобовязати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 повідомити органи, яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП №50325457 про скасування даної постанови.

Представник позивача проти скарги заперечував. Вказував, що ані в Законі Про виконавче провадження, ані в Законі Про державну виконавчу службу не міститься будь-яких обмежень щодо здійснення державним виконавцем виконавчих дій в звязку з порушенням провадження у справі про банкрутство. Крім того, згідно з ч. 7 ст. 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, тобто за наявності підстав та за необхідності розпорядник майна, в межах провадження у справі про банкрутство, має право звернутися з відповідною заявою про зняття арешту

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2016 року у справі № 908/6334/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ задоволена частково.

Визнані дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними.

Визнано постанову від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження недійсною.

В задоволенні іншій частині скарга відмовлено.

Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подана апеляційна скарга на ухвалу суду, в якій апелянт просить її скасувати через порушення господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства.

В обґрунтування скарги заявник, зокрема, посилається на те, що дії державного виконавця цілком відповідали вимогам Закону «Про виконавче провадження». Зазначає, що вищевказаний Закон не передбачає виключення щодо накладення арешту на майно боржника у разі порушення провадження у справі про банкрутство.

У звязку з находженням у відпустках судді Мартюхіної Н.О. та судді Мясищева А.М. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.05.2016 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді: Малашкевич С.А., Сгара Е.В.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників заявника скарги та позивача у справі, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.2015р. по справі № 908/6334/14 позовні вимоги публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії задоволені та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство Бриз на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1 330 350 доларів США 57 центів, у розмірі 227 325 Євро, суму судового збору у розмірі 73 080 грн. 00 коп.

На виконання рішення господарським судом виданий наказ № 908/36334/14 від 09.06.2015р.

19.11.2015р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 908/936/15-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ.

26.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7, при примусовому виконанні наказу № 908/6334/14, виданого господарським судом Запорізької області 09.06.2015р., в рамках виконавчого провадження ВП № 50325457, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ Рибальське підприємство Бриз у межах суми звернення стягнення 1 330 350,57 дол. США, 227325,00 євро, 73080,00 грн.

Згідно супровідного листа від 26.02.2016р. № 407/2 постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 направлена ТОВ Рибальське підприємство БРИЗ.

Заявник скарги вказував, що постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 винесена із порушенням чинного законодавства України, зокрема, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та просив господарський суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними; скасувати постанову від 26.02.2016р. ВП №50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобовязати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 повідомити органи, яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про скасування даної постанови.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 6 Закону України Про виконавче провадження визначено обовязок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Працівник органу державної виконавчої служби зобовязаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (ст. 7 Закону України Про державну виконавчу службу).

Частиною 15 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що з моменту порушення провадження справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, накладення арештів чи інших обмежень на майно боржника, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство, будь-яким органом, окрім господарського суду який розглядає справу про банкрутство є порушенням чинного законодавства України.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що Постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує права ТОВ Рибальське підприємство БРИЗ, визначені його статусом як підприємства відносно якого порушена справа про банкрутство, неправомірно обмежує боржника у здійсненні господарської діяльності, що є необхідною передумовою виходу підприємства із стану банкрутства, та винесена із порушенням чинного законодавства України, зокрема, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, повязані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобовязати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, господарський суд правомірно визнав дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними та визнає недійсною постанову від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В іншій частині скарга відхилена, оскільки вимоги про зобовязання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 повідомити органи яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про скасування даної постанови не відповідають приписам ст. 121-2 ГПК України. Місцевий суд в цій частині не угледів підстав стверджувати, що має місце порушення права (охоронюваного законом інтересу) скаржника з боку державного виконавця у вигляді ухилення від вчинення виконавчих дій, з чим погоджується і судова колегія.

На підставі викладеного, керуючись ст.33,99,102-103,105-1-6,121-2 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.04.2016 року у справі № 908/6334/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий суддя: О.Л.Агапов

Судді: С.А.Малашкевич

ОСОБА_3