Постанова № 58370896, 14.06.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.06.2016 справа №905/2470/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 за довіреністю №614 від 19.04.16р. Не зявився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Донецької області від20.04.2016р. (повний текст рішення підписано 20.04.2016р.) у справі№ 905/2470/15 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовом доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ Товариства з обмеженою відповідальністю Лемтранс, м. Донецьк простягнення 14 370,00грн.ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2015р. у справі № 905/2470/15 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Лемтранс, м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 14 370,00грн. відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. та рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015р. скасовано, справу передано до господарського суду Донецької області на новий розгляд з посиланням, зокрема, на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після предявлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2016р. у справі №905/2470/15 Державне підприємство Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ замінено на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ та у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Лемтранс, м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 14 370,00грн. відмовлено у повному обсязі.

Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував приписи ст. 43 Статуту залізниць України, що призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі, оскільки, на думку позивача, спірні правовідносини у даній справі стосуються не зміни вантажоодержувача, а виправлення вантажоодержувача в залізничних накладних. Також, заявник апеляційної скарги вважає, що відповідачем порушено порядок зміни вантажоодержувача, який встановлено п. 36 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не дотримано приписів постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2016р. у даній справі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, через канцелярію суду надіслав відзив, відповідно до якого проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Одночасно, просив суд розглядати справу без участі його представника.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/2470/15; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ та скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2016р. у справі №905/2470/15 з огляду на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 04.06.2015 року зі станції Бердянськ Придніпровської залізниці на станцію призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю Лемтранс відвантажило порожні залізничні вагони за залізничними накладними №№ 46761946, 46756805, 46762159. Одночасно, у накладних на перевезення вантажу вантажовідправником у графі Одержувач вказано: Публічне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля, вул. Леніна, 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, у графі 5 накладної код - 9190.

При прибутті вантажу на станцію призначення складено акт загальної форми від 13.06.2015 року за № 9277 в якому зазначено, що за залізничними накладними №№ 46761946, 46756805, 46762159 прибули залізничні вагони та в перевізних документах невірно вказаний код одержувача 9190.

Зважаючи на цей факт зі станції Кривий Ріг на станцію Бердянськ відправлено телеграму № 121 від 13.06.2015 року щодо уточнення одержувача вагонів.

14.06.2015 року зі станції Бердянськ надійшла телеграма - відповідь на станцію Кривий Ріг з якої вбачається, що на підставі листа відповідача від 14.06.2015 року правильним отримувачем слід вважати Публічне акціонерне товариство Південний ГЗК, адреса: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50034, код 5343.

З посиланням на приписи ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у залізничній накладній коду та адреси одержувача вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 14 370,00 грн. із розрахунку(958,00грн. х3) х 5.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно виходив із такого.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 6 глави 1 Статуту залізниць України ( далі Статут) зазначено, що накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезення вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезення вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.) (далі Правила оформлення перевізних документів), а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи Одержувач і Його поштова адреса заповнюються вантажовідправником у порядку передбаченому для графи Відправник, тобто зазначаються відправником.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України.

Матеріалами справи підтверджується, що первісно зазначений у накладній одержувач Публічне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля має адресу місця перебування: вул. Леніна, 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; його залізничний код відправника/одержувача - 9190, тобто на час заповнення перевізних документів адреса та код одержувача вантажу були зазначені вірно.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно з ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про код та адресу одержувача є акт загальної форми, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.

В свою чергу, станцією призначення Кривий Ріг акт загальної форми саме про неправильне зазначення у накладній за спірною відправкою адреси вантажоодержувача не складався; в акті загальної форми від 13.06.2015 року за № 9277, на який посилається позивач, зазначається тільки про невірно зазначений у накладній код вантажоодержувача, що не відповідає дійсності.

Пунктом 36 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. зазначено, що зміна одержувача вантажу на станції призначення здійснюється згідно із статтею 43 Статуту після одержання телеграфного повідомлення станції відправлення, якщо вантаж не видано одержувачу, зазначеному в накладній.

Зміна одержувача здійснюється станцією призначення шляхом внесення в накладну найменування (прізвища, імені та по батькові) нового одержувача. Зміна проводиться так, щоб можна було визначити відомості про першого вантажоодержувача. Зміна засвідчується станцією, яка здійснює цю зміну, із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Документ, на підставі якого змінено одержувача, зберігається на станції, яка здійснила зміну одержувача.

Відповідно до ст.43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінка діям відправника має даватись на момент заповнення перевізних документів, а передбачене нормами ст.43 Статуту залізниць України право відправника вантажу на зміну вантажоодержувача передбачає, як наслідок, як зміну адреси одержувача, так і його коду.

Враховуючи те, що в даному випадку мала місце зміна вантажоодержувача з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на Публічне акціонерне товариство Південний ГЗК, без зміни станції призначення, при цьому код та адреса обох підприємств внесені у залізничні накладні без помилок, правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності на підставі ст.122 Статуту відсутні.

Одночасно, приписами ст.122 Статуту не передбачено відповідальність за невірно вказану назву вантажоодержувача.

За таких обставин, колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду щодо необгрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній законним та обґрунтованим.

Рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2016р. у справі №905/2470/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2016 р. у справі № 905/2470/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Зубченко І.В.

ОСОБА_3