Ухвала суду № 58370633, 10.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.06.2016Справа № 910/14083/14Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві) у справі № 910/14083/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»доВідкритого акціонерного товариства «Трест міськбуд-4»простягнення 49272 грн. 55 коп.

Представники сторін:

від скаржника (стягувача): Зеленько Н.Ю. - представник за довіреністю № 91/2015/10/21-3 від 21.10.2015;

від боржника: не з'явились.

від Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві): не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Трест міськбуд-4" суму основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп., пеню у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

15.08.2014 на виконання вказаного рішення видано наказ.

23.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник (стягувач) просить суд визнати неправомірними дії ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови від 05.08.2015 ВП№ 45480632 про закінчення виконавчого провадження та визнати вказану постанову незаконною.

Обгрунтовуючи подану скаргу, скаржник (стягувач) зазначив, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП№45480632 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трестміськбуд-4» основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп., пені у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційних втрат у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп., що разом становить 51099 грн. 55 коп.

Скаржник (стягувач) вказав на те, що станом на 01.03.2016 наказ Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 є невиконаним в частині сплати штрафних санкцій та судового збору (7169 грн. 92 коп.).

При цьому, скаржник (стягувач) зазначив, що 05.08.2015 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 у зв'язку з виконанням рішення суду у повному обсязі (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Однак, як стверджує скаржник (стягувач) рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 не було виконане у повному обсязі, оскільки боржником не були сплачені штрафні санкції, присуджені до стягнення вказаним рішенням, та судовий збір.

Крім того, скаржник (стягувач) вказав на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 стягувачу не надсилалась, що є порушенням ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, скаржник (стягувач) просить суд визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015 та визнати вказану постанову незаконною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14083/14 та розгляд скарги призначено на 12.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14083/14 відкладено на 22.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2016 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14083/14 відкладено на 20.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14083/14 відкладено на 31.05.2016.

У судовому засіданні 31.05.2016 представник скаржника (стягувача) подав письмові доповнення до скарги, в яких зазначив, що сума основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп. була сплачена боржником двома платежами - 19.09.2014 на суму 36759 грн. 71 коп. та 21.01.2015 на суму 7169 грн. 92 коп., тоді як штрафні санкції та судовий збір боржником спалачено не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14083/14 відкладено на 10.06.2016.

08.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від скаржника (стягувача) надійшли письмові доповнення до скарги, в яких скаржник зазначив, що умовами укладеного між сторонами Договору № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 передбачена сплата абонентом грошових коштів авансом до початку розрахункового періоду. Таким чином, при здійсненні зарахувань коштів, сплачених боржником, стягувач керувався положеннями договору та враховував призначення платежу, вказане боржником.

Представник скаржника (стягувача) у судовому засіданні 10.06.2016 надав усні пояснення по суті скарги, просив її задовольнити.

Представник боржника у судове засідання 10.06.2016 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038817985.

Представник Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві) у судове засідання 10.06.2016 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038817993.

З огляду на неявку у судове засідання представника боржника та органу Державної виконавчої служби та неподання ними будь-яких письмових пояснень та інших доказів у справі, враховуючи, що в матеріалах скарги містяться всі необхідні докази, необхідні для розгляду даної скарги по суті, суд дійшов висновку про розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на такі обставини.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві перебував наказ Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест міськбуд-4» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» грошових коштів у загальному розмірі 51099 грн. 55 коп. (виконавче провадження ВП№45480632).

Судом встановлено, що 05.08.2015 головним державним виконавцем Проц В.С. Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 у зв'язку із виконанням рішення суду у повному обсязі (на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

У скарзі на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві скаржник (стягувач) вказує на безпідставність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 було виконане не у повному обсязі, зокрема боржник не сплатив стягувачу штрафні санкції та судові витрати.

Судом встановлено, що 19.09.2014 Відкрите акціонерне товариство «Трест міськбуд-4» сплатило Публічному акціонерному товариству «Київенерго» грошові кошти у розмірі 43929 грн. 63 коп., що підтверджується випискою по рахунку скаржника (стягувача) станом на 19.09.2014, копією платіжного доручення № 141 від 19.09.2014 на суму 43929 грн. 63 коп. та відображено у довідці про надходження коштів від боржника, які долучені скаржником до матеріалів скарги.

При цьому, судом встановлено, що у призначенні платежу боржником було зазначено - сплата за теплову енергію згідно з рахунком № 1532667/2014-8/111 від 14.08.2014, Договору № 1532667 від 20.09.1999.

Судом встановлено, що вказану грошову суму скаржником було враховано в оплату боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 - у сумі 36759 грн. 71 коп. та в оплату боргу за інший період заборгованості - у сумі 7169 грн. 92 коп., що відображено у довідці про надходження коштів від боржника, яка долучена скаржником до матеріалів скарги у судовому засіданні 22.04.2016.

У письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 31.05.2016 скаржник зазначив, що зарахування ним грошових коштів у розмірі 36759 грн. 71 коп. в рахунок погашення боргу за рішенням суду у справі № 910/14083/14 було зумовлено тим, що на момент сплати коштів вся заборгованість боржника за спожиту теплову енергію за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 була визнана рішенням суду, а тому зарахування платежу відповідно до зазначеного платником призначення платежу, яке не містить посилання на рішення суду, є правомірним. Крім того, скаржник зазначив, що зарахування суми у розмірі 7169 грн. 92 коп. було здійснено ним в оплату боргу за інший період, який виник з 01.05.2014, відповідно до зазначеного платником призначення платежу - оплата за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999.

Однак, суд вважає такі здійснені скаржником (стягувачем) зарахування необгрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням Відкритим акціонерним товариством «Трест міськбуд-4» своїх зобов'язань по оплаті за спожиту теплову енергію за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 49272 грн 55 коп., в тому числі 43929 грн 63 коп. основного боргу, 3206 грн 86 коп. інфляційних втрат, 400 грн 51 коп. 3 % річних та 1735 грн 55 коп. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Трест міськбуд-4" суму основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп., пеню у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

При цьому, сума основного боргу Відкритого акціонерного товариства «Трест міськбуд-4», що становить 43929 грн. 63 коп., є заборгованістю за спожиту теплову енергію з лютого по березень 2014 року, що встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14, та про це зазначає Публічне акціонерне товариство «Київенерго» у позові та у розрахунку заборгованості.

Через відділ діловодства суду 08.06.2016 скаржником долучено до матеріалів скарги копію рахунку-фактури № 1532667/2014-8 від 14.08.2014 про сплату грошових коштів у розмірі 43929 грн. 63 коп. за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999.

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 4 до Договору № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999, відповідно до умов якого абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Як зазначив скаржник у письмових доповненнях до скарги, поданих через канцелярію суду 08.06.2016, оскільки умовами договору передбачена оплата вартості теплової енергії авансом, то скаржник здійснював зарахування сплачених боржником грошових коштів із дотриманням призначення платежу, вказаного боржником, та умов договору.

Однак, суд зазначає, у рахунку-фактурі № 1532667/2014-8 від 14.08.2014 на суму 43929 грн. 63 коп. зазначено, що оплата за вересень 2014 року становить 0 грн. 00 коп.; аванс/борг станом на 01.09.2014 становить 43929 грн. 63 коп.

Суд зазначає, що станом на 01.09.2014 у боржника існувала заборгованість за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 у розмірі 43929 грн. 63 коп., що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 (заборгованість за лютий - березень 2014 року).

З долученої скаржником (стягувачем) до матеріалів справи довідки про надходження коштів від боржника (та розрахунку заборгованості, який було долучено позивачем до позовної заяви у справі № 910/14083/14) не вбачається, що за період з квітня 2014 року по 01.09.2014 боржник споживав теплову енергію за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 та стягував, відповідно, здійснював нарахування з оплати за спожиту теплову енергію, а отже нової (крім тієї, яка стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14) заборгованості у Відкритого акціонерного товариства «Трест міськбуд-4» за вказаний період виникнути не могло (враховуючи специфіку періоду опалювальних сезонів).

З огляду на те, що рахунок-фактура виставлений стягувачем 14.08.2014 (у серпні 2014 року) та у ньому зазначено, що оплата за вересень 2014 року становить 0 грн. 00 коп. (тобто, аванс за наступний місяць), суд дійшов висновку, що грошова сума до сплати - 43929 грн. 63 коп. (вказана у рахунку-фактури № 1532667/2014-8 від 14.08.2014) є не авансом, а боргом станом на 01.09.2014.

Судом враховано особливості виставлення рахунків-фактур постачальником теплової енергії щодо зазначення у рахунках-фактурах суми заборгованості, яка виникла за попередній період та залишилась несплаченою (тобто, при виставленні рахунку на оплату за майбутній період споживання теплової енергії стягувачем вказується заборгованість за попередній період).

При цьому, у вказаному рахунку конкретно не зазначено, що грошова сума у розмірі 43929 грн. 63 коп. є авансом за конкретний майбутній місяць (враховуючи положення договору про оплату за теплову енергію авансовими платежами).

Таким чином, враховуючи відсутність чіткого зазначення у рахунку-фактурі № 1532667/2014-8 від 14.08.2014, що сума 43929 грн. 63 коп. є авансом за вересень 2014 року (чи інший майбутній період), зважаючи на існування у боржника заборгованості за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 станом на дату виставлення рахунку-фактури № 1532667/2014-8 від 14.08.2014 у сумі, яка повністю відповідає сумі, зазначеній у рахунку на оплату - 43929 грн. 63 коп., суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 43929 грн. 63 коп., зазначені стягувачем у рахунку-фактурі № 1532667/2014-8 від 14.08.2014, у будь-якому випадку є сумою основного боргу Відкритого акціонерного товариства «Трест міськбуд-4» за Договором № 153-2667-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.09.1999 за лютий - березень 2014 року, які присуджені до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14.

Таким чином, з огляду на суму боргу станом на 01.09.2014 - 43929 грн. 63 коп., вказану у рахунку, та суму основного боргу, стягнуту за рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 - 43929 грн. 63 коп., враховуючи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура № 1532667/2014-8 від 14.08.2014 був виставлений скаржником (стягувачем) на суму основного боргу, стягнутого рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14.

Крім того, суд зазначає, що ні з призначення платежу, яке зазначене боржником у платіжному дорученні № 141 від 19.09.2014 на суму 43929 грн. 63 коп., ні з рахунку-фактури № 1532667/2014-8 від 14.08.2014 не вбачається чіткого волевиявлення сторін на оплату коштів у якості авансу за майбутній період.

При цьому, поведінка сторін договору повинна бути розумною і добросовісною (відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України) та постачальник послуг (стягувач), виставляючи рахунки на оплату, повинен зазначати всі реквізити, в тому числі, призначення платежу - чітко, повно та конкретно, таким чином, щоб інформація була зрозумілою платнику (споживачу).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що здійснюючи оплату грошових коштів у розмірі 43929 грн. 63 коп. з посиланням на рахунок-фактуру № 1532667/2014-8 від 14.08.2014, боржником була сплачена сума основного боргу, присуджена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14, та підстави у стягувача здійснювати зарахування частини грошових коштів із вказаної суми (у розмірі 7169 грн. 92 коп.) в рахунок оплати заборгованості (авансу) в інший період були відсутні.

Отже, 19.09.2014 боржником (Відкритим акціонерним товариством «Трест міськбуд-4») було сплачено стягувачу (Публічному акціонерному товариству «Київенерго») суму основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп., присуджену до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14, у зв'язку з чим зобов'язання боржника в частині сплати суми основного боргу є виконаним.

Крім того, судом встановлено, що 21.01.2015 боржник сплатив стягувачу грошові кошти у розмірі 7169 грн. 92 коп., що підтверджується випискою по рахунку скаржника (стягувача) станом на 21.01.2015, копією платіжного доручення № 316 від 21.01.2015 на суму 7169 грн. 92 коп. та відображено у довідці про надходження коштів від боржника, які долучені скаржником до матеріалів скарги.

При цьому, судом встановлено, що у призначенні платежу боржником було зазначено - сплата за теплову енергію за рішенням суду у справі № 910/14083/14, Договором № 1532667 від 20.09.1999.

Вказані грошові кошти були зараховані стягувачем в оплату частини суми основного боргу, присудженого до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 (на суму 7169 грн. 92 коп.).

Однак, враховуючи встановлення судом неправомірного здійснення зарахування стягувачем (скаржником) частини сплаченої боржником суми основного боргу 19.09.2014 на суму 7169 грн. 92 коп. в рахунок оплати авансових платежів за інший період, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що 19.09.2014 боржник у повному обсязі сплатив стягувачу суму основного боргу у розмірі 43929 грн. 63 коп., суд також вважає необґрунтованим здійснення стягувачем зарахування сплачених боржником 21.01.2015 грошових коштів на суму 7169 грн. 92 коп. в рахунок оплати суми основного боргу, присудженої до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Трест міськбуд-4" пеню у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що разом становить 7169 грн. 92 коп.

Таким чином, враховуючи суму сплачених боржником 21.01.2015 грошових коштів у сумі 7169 грн. 92 коп., беручи до уваги зазначене боржником призначення платежу - сплата за теплову енергію за рішенням суду у справі № 910/14083/14, Договором № 1532667 від 20.09.1999, та зважаючи на те, що сума основного боргу у повному обсязі (43929 грн. 63 коп.) вже була сплачена боржником 19.09.2014, та залишились несплаченими пеня у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що разом становить 7169 грн. 92 коп., суд дійшов висновку, що сплачені боржником 21.01.2015 грошові кошти у розмірі 7169 грн. 92 коп. є сплатою пені у розмірі 1735 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 400 грн. 51 коп., інфляційних втрат у розмірі 3206 грн. 86 коп. та судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Отже, враховуючи, що боржник, здійснивши оплату грошових коштів 19.09.2014 на суму 43929 грн. 63 коп. та 21.01.2015 на суму 7169 грн. 92 коп., у повному обсязі сплатив стягувачу (скаржнику) заборгованість, присуджену до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/14083/14, суд дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 у зв'язку з фактичним виконанням боржником у повному обсязі рішення суду (на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладене, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, скаржник (стягувач) вказав на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 у справі № 910/14083/14 стягувачу не надсилалась, що є порушенням ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження чого, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Суд зазначає, що Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві не надано суду доказів надсилання стягувачу (Публічному акціонерному товариству «Київенерго») постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015.

Однак, такі порушення ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» мали місце вже після винесення оскаржуваної постанови, тоді як наявність будь-яких порушень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015, тобто на момент вчинення вказаних виконавчий дій, Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві скаржником доведено не було.

Таким чином, невиконання чи неналежне виконання державним виконавцем обов'язку щодо надсилання копії постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу не може бути підставою для визнання останньою недійсною.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№45480632 від 05.08.2015, з огляду на що суд відмовляє Публічному акціонерному товариству «Київенерго» у задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві) у справі № 910/14083/14.

При цьому, судом встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було перейменовано на Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи змінено не було.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві) у справі № 910/14083/14 відмовити.

Суддя І.М. Отрош