Рішення № 58370367, 15.06.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2016 р.Справа № 916/829/16

Позивач: Приватне акціонерне товариство „КОРІС УКРАЇНА

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія „ТАСТ -Гарантія»

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- згідно довіреності від 06.05.2016р., ОСОБА_2- згідно довіреності від 06.05.2016р.

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство (далі- ПрАТ) „КОРІС УКРАЇНА, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерне товариство «Страхова компанія „ТАСТ -Гарантія» (далі-ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія») про стягнення коштів у сумі 41 434 грн. 62 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 жовтня 2004р. між ПрАТ „КОРІС УКРАЇНА (Повірений ) та ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» (Довіритель) був укладений Договір доручення №48/04, згідно якого Повірений зобовязується від імені і за рахунок Довірителя здійснювати наступні дії: забезпечити надання асистанських послуг з організації медичної та іншої допомоги застрахованим Довірителем особам, на користь таких осіб, згідно з переліком послуг, вказаних у додатку №1 до даного Договору. Зі свого боку Довіритель зобовязується здійснювати страхування подорожуючих, згідно з «Правилами і тарифами добровільного страхування відповідальності за витрати на надання невідкладної допомоги під час подорожі за кордоном», наведеними в Додатку 2 до даного Договору, та здійснити відшкодування витрат Повіреного, повязаних з виконанням цього Договору.

Строк дії Договору: з 01.10.2004р. до 31.12.2005р., з автоматичною пролонгацією на кожний наступний рік, якщо не одна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір і не повідомить письмово іншу сторону за 3 місяці до закінчення строку дії даного Договору.

Згідно п.7 ст. 4 Договору Довіритель зобовязаний сплатити всі беззаперечні рахунки, повязані з відшкодуванням витрат по врегульованим збиткам згідно порядку, викладеному в ст.5 .

За умовами ст.5 Договору всі платежі повинні здійснюватись у гривнях п.1 ст.5 Договору). Відшкодування витрат, повязаних з врегулюванням страхових випадків, здійснюється Довірителем протягом 15 діб після отримання рахунків Повіреного , підставою для яких є рахунки нерезидентів (датовані починаючи з дати підписання договору доручення), що включають курсову різницю, банківські витрати останніх. Перерахунок валюти у гривні здійснюється Повіреним за курсом НБУ на дату виставлення рахунку нерезидента. Відшкодування Довірителя не є доходом або власністю Повіреного, та використовуються останнім для подальших розрахунків з нерезидентами. ( п.3.ст.5 Договору). Крім того,сторони домовилися, що один раз на місяць усі взаєморозрахунки мають бути підтверджені актом виконаних робіт.

Позивач у справі зазначає, що виконуючи Договір доручення №48/04 від 01.10.2004р. він надав асистанські послуги з надання медичної допомоги застрахованим ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» особам, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Довіритель, згідно з усталеною сторонами практикою виконання Договору , підтвердив валідність всіх полісів та покриття медичних витрат по зазначеним особам, у звязку з чим Повіреним було виставлено для оплати рахунки на підставі рахунків нерезидентів , та направлено їх Довірителю із підтверджуючими документами щодо відшкодування медичних витрат. А саме: рахунок фактуру №1276 на суму 4 422 грн. 10 коп. з урахуванням курсової різниці , що була актуальна на день виставлення рахунку, та рахунок фактуру №9431 на суму 11 011 грн. 16 коп. з урахуванням курсової різниці , що була актуальна на день виставлення рахунку. Але, зазначені рахунки Довірителем у встановлений Договором строк оплачено не було. З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. №25 від 17.02.2015р.) , але відповіді та задоволення не отримав.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача у якості відшкодування витрат , повязаних з врегулюванням страхових випадків грошові кошти у сумі 41 434 грн. 62 коп., адже, рахунок клініки нерезидента по страховому випадку з ОСОБА_3 був виписаний на суму 382 Євро , що станом на 10.02.2014р. становило 4 422 грн. 10 коп., а станом на 22.03.2016р. ця сума становить 11 452 грн. 98 коп. ( офіційний курс Національного банку України станом на 22.03.2016р. 100 Євро + 2998,1633 грн.), а рахунок клініки нерезидента по страховому випадку з ОСОБА_4 був виписаний на суму 1000 Євро, що станом на 17.12.2013р. становило 11 011 грн. 16 коп., а станом на 22.03.2016р. ця сума становить 29 981 грн. 64 коп. ( офіційний курс Національного банку України станом на 22.03.2016р. 100 Євро = 2998,1633 грн.).

В обгрунтування позову позичав посилається на порушення відповідачем як умов Договору, так і норм чинного законодавства України, адже, ст. 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов п.10 ст.3 Договору Повірений зобовязаний надавати Довірителю рахунок на підставі рахунків закордонних партнерів і списків врегульованих та сплачених протягом одного місяця страхових випадків разом з супроводжуючими документами : копіями страхового поліса та медичної документації, рахунків, чеків, квитанцій та ін. (документами , що мають відношення до страхової події) , вказуючи суму в гривнях , еквівалентну Євро або USD (як у рахунку закордонних партнерів) протягом 15 днів після закінчення звітного місяця.

Відповідач зазначає, що не отримував рахунків на оплату та підтверджуючих документів щодо відшкодування медичних витрат. Зокрема, відсутні підтверджуючи документи щодо розміру відшкодування медичних витрат ОСОБА_3, поліс на імя ОСОБА_4, належним чином засвідчені переклади документів, виконаних іноземною мовою. Перелік медичних послуг, нібито наданих ОСОБА_4 О, в якому зазначено їх вартість, не містить ані підпису, ані печатки уповноваженої особи медичного закладу.

Крім того, відповідач зазначає, що 31.12.2014р. між ПрАТ „КОРІС УКРАЇНА та ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» було підписано акти звірки взаєморозрахунків по комісійним винагородам станом на 31.12.2014р. , згідно яких заборгованість ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» станом на цю дату становила 1 234 грн. 38 коп. , та була сплачена платіжним дорученням №242 від 04.06.2015р.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2004р. між ПрАТ „КОРІС УКРАЇНА (Повірений ) та ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» (Довіритель) був укладений Договір доручення №48/04 , згідно якого Повірений зобовязується від імені і за рахунок Довірителя здійснювати наступні дії: забезпечити надання асистанських послуг з організації медичної та іншої допомоги застрахованим Довірителем особам, на користь таких осіб , згідно з переліком послуг , вказаних у додатку №1 до даного Договору. Зі свого боку Довіритель зобовязується здійснювати страхування подорожуючих, згідно з «Правилами і тарифами добровільного страхування відповідальності за витрати на надання невідкладної допомоги під час подорожі за кордоном», наведеними в Додатку 2 до даного Договору, та здійснити відшкодування витрат Повіреного , повязаних з виконанням цього Договору.

Відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно п.7 ст. 4 Договору Довіритель зобовязаний сплатити всі беззаперечні рахунки, повязані з відшкодуванням витрат по врегульованим збиткам згідно порядку, викладеному в ст.5 .

За умовами ст.5 Договору всі платежі повинні здійснюватись у гривнях п.1 ст.5 Договору). Відшкодування витрат , повязаних з врегулюванням страхових випадків, здійснюється Довірителем протягом 15 діб після отримання рахунків Повіреного , підставою для яких є рахунки нерезидентів (датовані починаючи з дати підписання договору доручення) , що включають курсову різницю , банківські витрати останніх. Перерахунок валюти у гривні здійснюється Повіреним за курсом НБУ на дату виставлення рахунку нерезидента. Відшкодування Довірителя не є доходом або власністю Повіреного , та використовуються останнім для подальших розрахунків з нерезидентами. ( п.3.ст.5 Договору).

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За матеріалами справи, виконуючи Договір доручення №48/04 від 01.10.2004р. позивач надав асистанські послуги з надання медичної допомоги застрахованим ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» особам, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Довіритель, згідно з усталеною сторонами практикою виконання Договору , підтвердив валідність всіх полісів та покриття медичних витрат по зазначеним особам, у звязку з чим Повіреним було виставлено для оплати рахунки на підставі рахунків нерезидентів , та направлено їх Довірителю із підтверджуючими документами щодо відшкодування медичних витрат . А саме: рахунок фактуру №1276 на суму 4 422 грн. 10 коп. з урахуванням курсової різниці , що була актуальна на день виставлення рахунку, та рахунок фактуру №9431 на суму 11 011 грн. 16 коп. з урахуванням курсової різниці , що була актуальна на день виставлення рахунку. Але, зазначені рахунки Довірителем у встановлений Договором строк оплачено не було.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

З урахуванням того, що офіційний курс Національного банку України станом на 22.03.2016р. становить : 100 Євро = 2998,1633 грн., станом на дату подачі позову сума по рахунку клініки нерезидента по страховому випадку з ОСОБА_3 , що був виписаний на суму 382 Євро, становить11 452 грн. 98 коп., а сума по рахунку клініки нерезидента по страховому випадку з ОСОБА_4 , що був виписаний на суму 1000 Євро, становить 29 981 грн. 64 коп. За таких обставин, виходячи з умов Договору та норм чинного законодавства, правомірним є висновок позивача про те, що загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача у даному випадку становить 41 434 грн. 62 коп.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). За приписами ст..612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на у якості підстави для відмови у позові на наявність акту звірки взаєморозрахунків по комісійним винагородам станом на 31.12.2014р. , згідно якого заборгованість ПрАТ «СК «ТАСТ Гарантія» станом на цю дату становила 1 234 грн. 38 коп., та була сплачена платіжним дорученням №242 від 04.06.2015р. , судом сприймається критично, адже, даний акт стосується взаєморозрахунків по комісійним винагородам, а не взаєморозрахунків по відшкодуванню витрат, повязаних з врегулюванням страхових випадків .

Що стосується посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів направлення позивачем рахунків на оплату та підтверджуючих документів щодо відшкодування медичних витрат, а також належним чином засвідчених перекладів документів, викладених іноземною мовою, то , з цього приводу слід зазначити, що представник відповідача не був присутнім у жодному судовому засіданні, з матеріалами справи не знайомився, тому, його твердження про відсутність у справі певних документів не ґрунтується на наявних фактах.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, з урахуванням матеріалів справи , суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволенні позову ПрАТ „КОРІС УКРАЇНА у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „КОРІС УКРАЇНА задовольнити повністю .

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ТАСТ Гарантія ( м.Одеса, вул.Транспортна, 3, код ЄДРПОУ 13915014) на користь Приватного акціонерного товариства „КОРІС УКРАЇНА (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп.10-А, 5-й поверх, код ЄДРПОУ 20058906) заборгованість у сумі 41 434 грн. 62 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 червня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога