Рішення № 58370263, 14.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016р. Справа№ 914/1301/16

За позовом: Фермерського господарства «Волиньагроком» ОСОБА_1, с.Пірванче Горохівського району Волинської області,

до відповідача: Фермерського господарства «Перлина нова», с.Стоянів Радехівського району Львівської області,

про стягнення 38 339,05 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_3

На розгляд господарського суду Фермерським господарством «Волиньагроком» ОСОБА_1 подано позов до Фермерського господарства «Перлина нова» про стягнення 38 483,05 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 31.05.2016р. Розгляд справи відкладався на 14.06.2016р.у звязку з неявкою представника відповідача.

14.06.2016р. представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просив стягнути з відповідача 4 303,00 грн. 3% річних, 34 036,05 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

У судове засідання 14.06.2016р. представник позивача зявився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Рішенням господарського суду від 01.10.2015 р. у справі №914/2323/15 стягнуто з Селянського фермерського господарства Перлина на користь Фермерського господарства Волиньагроком ОСОБА_1 186554,65 грн. (з яких: 135 270,00 грн. основний борг; 27 338,26 грн. пеня; 23 946,39 грн. - інфляційні) та 3 731,10 грн. судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. рішення суду І інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки відповідачем не було вчасно погашено заборгованість за договором №1/1, на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути 34 036,05 грн. інфляційних втрат та 4 303,00 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 14.06.2016р. представник відповідача позовні вимоги визнав, просив позов задоволити, про що вчинив відповідний напис на клопотанні позивача про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2015 р. стягнуто з Селянського фермерського господарства Перлина на користь Фермерського господарства Волиньагроком ОСОБА_1 186 554,65 грн. (з яких: 135 270,00 грн. основний борг; 27 338,26 грн. пеня; 23 946,39 грн. - інфляційні) та 3 731,10 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. рішення суду І інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

01.02.2016р. позивачем надіслано відповідачу вимогу про погашення заборгованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2016р. залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. у справі №914/2323/15.

22.04.2016р. відповідачем сплачено позивачу заборгованість згідно наказу господарського суду №914/2323/15 від 16.10.2015р., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача, яка знаходиться в матеріалах справи.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобовязання на підставі договору про надання послуг.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої зобовязання за договором, оскільки вчасно не здійснив оплату за виконану роботу. Судовими рішеннями у справі №914/2323/15 також встановлено порушення відповідачем умов договору підряду щодо вчасної оплати виконаних робіт.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пленум Вищого господарського суду України у п.7 постанови «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. №14 зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Суд звертає увагу відповідача, що обовязок погасити заборгованість перед позивачем виник не у звязку з прийняттям рішення суду, а у звязку з укладенням договору про надання послуг та порушенням його умов. Таким чином, повне погашення відповідачем не є перешкодою для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 34 036,05 грн. інфляційних втрат та 4 303,00 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст. 78 ГПК України).

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75,78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Перлина нова» (вул. Франка, 72, с.Стоянів, Радехівський район, Львівська область, 80220; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32562198) на користь Фермерського господарства Волиньагроком ОСОБА_1 (вул. Перемоги, 1, с. Пірванче, Горохівський район, Волинська область, 45733; ідентифікаційний код 32630875) 34 036.05 грн. інфляційних втрат, 4 303,00 грн. - 3% річних та 1 378,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 14.06.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.06.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.