Рішення № 58369380, 13.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.16р. Справа № 904/4166/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН.", с. Тернівщина, Полтавська область

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 25 046,23 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 5 від 28.04.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 13 від 29.01.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН." звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення 25 046,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки №15-1920-02 від 23.12.2015, в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2016.

13.06.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав клопотання яким повідомив, що станом на час розгляду справи, відповідач оплату товару не здійснив, у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 25 046,23 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву № 017/600 від 09.06.2016, яким визнав позовні вимоги в частині основного боргу на суму 23 832,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 981,13 грн. та 3% річних у розмірі 223,30 грн. та одночасно заперечив проти стягнення 3% річних на суму 9 грн. 80 коп.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН." (продавець - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець - відповідач) було укладено договір поставки №15-1920-02, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікаціях, які додаються до цього договору, іменовану надалі товар.

Кількість, номенклатура, ціна, термін поставки та умови оплати товару визначені в специфікаціях, які додаються до цього договору, що складають його невід'ємну частину (п. 1.2. договору).

Ціна на товар встановлюється у національній валюті України - гривнях за одиницю, на умовах, обумовлених в специфікаціях, згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_3 (редакції 2010 року), далі «Інкотермс-2010» і вказується в специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину (п. 2.1. договору).

Сума договору на момент підписання згідно специфікації № 1 становить 23 832,00 грн. з ПДВ і буде змінена на суму кожної наступної специфікації, підписаної обома сторонами (п. 2.2. договору).

Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю - згідно з даними, вказаними у товарно-супровідних накладних продавця; за якістю - згідно з сертифікатом якості виробника або іншим документом, що підтверджує якість товару (п. 3.3. договору).

Момент переходу права власності на товар від продавця до покупця визначений у специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину (п. 3.5. договору).

23.12.2015 між сторонами було укладено специфікацію №1 до договору, якою було погоджено найменування, кількість, ціну товару, умови та терміни поставки та оплати товару (а.с.22).

24.12.2015 на виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23 832,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 499 від 24.12.2015 (а.с.23).

Товар за вищевказаною видатковою накладною отримав уповноважений представник відповідача - інженер відділу устаткування ОСОБА_4, на підставі виданої довіреності №774/04 від 02.01.2016 (а.с.24).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в порядку, зазначеному в специфікаціях. У випадку, якщо в умовах оплати передбачена попередня оплата, то продавець зобов'язаний надати оригінал рахунку на попередню оплату. Податкова накладна надається продавцем у термін, передбачений чинним законодавством (п. 4.2. договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються в гривнях (п. 4.1. договору).

Відповідно до умов специфікації №1, умови оплати товару - 100% за фактом поставки, протягом 20 банківських днів на підставі виставленого рахунку на оплату.

24.12.2015 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату товару №717 від 24.12.2016 на загальну суму 23 832,00 грн. (а.с.26).

Проте, в порушення своїх зобовязань за договором, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, в звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 23 832 грн. 00 коп.

Станом на час розгляду справи відповідачем суму заборгованості у розмірі 23 832 грн. 00 коп. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № 499 від 24.12.2015, що містяться у матеріалах справи (а.с.23).

З огляду на умови специфікації №1, строк оплати товару є таким, що настав - 25.01.2016 (з урахуванням Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2016 році" від 11.11.2015 №1155-р ).

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого товару у повному обсязі не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 23 832 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 23.01.2016 по 20.05.2016 у сумі 233,10 грн. та інфляційні втрати за період січень - квітень 2016 у сумі 981,13 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.9), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 233,10 грн. інфляційних втрат у сумі 981,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18 Б, код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН." (38721, Полтавська область, Полтавський район, с. Тернівщина, вул. Фрунзе, 63, код 39160192) суму основного боргу у розмірі 23 832,00 грн., 3% річних у розмірі 233,10 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 981,13 грн. та суму судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2016

Суддя ОСОБА_5