Ухвала суду № 58369032, 15.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

15 червня 2016 року м. Київ № 826/25143/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення п.п. 3, 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2016 р. у справі

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві, Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м.Києвіпровизнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м.Києва від 05.04.2016 р., позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ Головного управління МВС України в місті Києві від 06 листопада 2015 року № 1010 про звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктами 10-11 розділу 11 Закону України "Про національну поліцію України" та пунктом 64/г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві на попередньому місці роботи з 06 листопада 2015 року зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. У решті позову відмовлено. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.

Згідно відмітки служби діловодства, 04.05.2016 р. Окружний адміністративний суд м.Києва одержав від ОСОБА_1 заяву про роз'яснення пунктів 3, 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.02.2016 р., просить роз'яснити чи зобов'язаний співвідповідач Дніпровське районне управління ГУ МВС України в м.Києві як боржник виконувати постанову суду, яким чином, оскільки в цій частині постанова суду останнім не виконується. Також заявник просить роз'яснити конкретну суму стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 1995 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2016 р. призначено судовий розгляд заяви про роз'яснення судового рішення.

В судове засідання 26.05.2016 р. сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили. У зв'язку із неявкою сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося, а судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із заявою заявника (позивача) щодо роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню, про що суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 резолютивної частини постанови суду від 08.02.2016 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві на попередньому місці роботи з 06 листопада 2015 року зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул.

Заявнику не зрозуміло чи зобов'язаний співвідповідач Дніпровське районне управління ГУ МВС України в м.Києві як боржник виконувати постанову суду, та, якщо зобов'язаний то, яким чином.

Поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, суд виходив із наступного.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16 вересня 2015 року №730 ліквідовано Головне управління Міністерства внутрішніх справи у м. Києві та утворено Головне управління Національної поліції у м. Києві. Зокрема, ліквідовано територіальний орган Міністерства внутрішніх справ України - Дніпровське РУ ГУ МВС України, в якому проходив службу позивач.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач згідно вимог п.24 Положення підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві з дати його звільнення, тобто з 06 листопада 2015 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, станом на день винесення рішення, перебувало в стані припинення, а державна реєстрація Головного Управління Національної поліції в м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) проведена 07 листопада 2015 р., номер запису: 10741020000056861, тобто на наступний день після звільнення позивача.

Отже, беручи до уваги той факт, що станом на день прийняття рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві не було припинено, тобто до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не було внесено запису про його припинення, відповідно слід дійти висновку, що Вересоцький В.І. підлягає поновленню на займаній посаді Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві.

Разом з тим, з 07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» і, разом зі втратою чинності Закону України «Про міліцію», міліція як державний орган виконавчої влади в Україні була ліквідована.

Статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України визначається як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Пункти 9 і 9-1 ст. 116 Конституції України (в редакції згідно із Законом України від 21.02.2014 року №742-VІІ «Про відновлення дії окремих положень Конституції України») наділяють Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо спрямування і координації роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, а також щодо утворення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Наведені положення кореспондуються з нормами, закріпленими у Цивільному кодексі України, Законах України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 року №794-VІІ (надалі - Закон №794-VІІ) та «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року №3166-VI (надалі - Закон № 3166-VI).

Так, відповідно до статей 81, 110 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється та припиняється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який на це уповноважений та в межах його компетенції. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Згідно з частиною першою статті 110 Цивільного кодексу України правом ліквідовувати юридичну особу наділений суб'єкт її створення.

Статтею 1 Закону № 3166-VI закріплено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначаються в статті 5 Закону № 3166-VI.

Згідно частини 1 ст.5 Закону № 3166-VІ міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень (ч.3 ст.5 Закону №3166-VI).

Так, Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч.5 ст.5 Закону №3166-VI).

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України (ч. 7 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується (ч. 8 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 5 Закону №3166-VI).

Виходячи з положень, викладених у постанові Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 року №730 Кабінетом Міністрів України зазначено про ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, в тому числі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві.

Як вже зазначалось, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, станом на день винесення рішення, перебувало в стані припинення, тобто ліквідація завершена не була, відповідно суд приходить до висновку, що його територіальний орган - Дніпровське районне управління ГУ МВС України у м.Києві також перебуває в стані припинення.

Процедура ліквідації юридичних осіб визначена положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно положень ч. 1 ст. 104 ЦК України ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб, тобто є припиненням всіх прав і обов'язків юридичної особи без визначення правонаступника.

Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначено Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. N 1074 (надалі - Порядок N 1074).

Абз. 2 п. 12 названого Порядку визначено, що орган виконавчої влади щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Пунктом 15 Порядку N 1074 передбачено, що у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 17 цього ж Порядку визначено, що у разі функціонування в органі виконавчої влади територіальних органів міністр, керівник іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, у десятиденний строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про припинення органу виконавчої влади вносить Кабінетові Міністрів України подання про реорганізацію або ліквідацію територіальних органів із статусом юридичної особи публічного права (далі - територіальні органи);

Голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

Пунктами 18, 19 Порядку N 1074 передбачено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.

Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази, використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється.

Згідно із п. 21 Порядку N 1074 до повноважень Голови ліквідаційної комісії належить, зокрема, забезпечення дотримання порядку звільнення працівників та, відповідно видача відповідних наказів та підписання необхідних документів, що пов'язані із таким звільненням.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.10.2015 р. № 3121 «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по місту Києву» утворено ліквідаційну комісію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у м.Києві та затверджено Голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві.

Виходячи із наведеного, а також беручи до уваги те, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві знаходиться в стані ліквідації, у зв'язку із чим створено ліквідаційну комісію та призначено Голову ліквідаційної комісії, суд приходить до висновку, що поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді належить до компетенції ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві в особі Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві.

Беручи до уваги вищенаведене, у Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м.Києві відсутній обов'язок виконувати постанову суду.

Окрім того, суд вважає за необхідно звернути увагу позивача на те, що примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо роз'яснення конкретної суми стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 1995 року, слід зазначити наступне.

Так, за змістом статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294.

Відповідно до п. 1 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ № 499 (далі - Інструкція № 499).

Отже, питання щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні врегульовані нормами спеціального законодавства. При цьому структура, склад та розмір грошового забезпечення визначається також спеціальним нормативно-правовим актом, яким є Інструкція № 499.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

При виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (п.1.7 Інструкції N 499).

Згідно довідки № 191 від 09.11.2015 р. про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, виданої ОСОБА_1 грошове забезпечення за останній місяць, за який здійснювалася виплата, а саме: за жовтень 2015 р. становить 3 843,07 грн. (31 календарний день).

Таким чином, сума грошового забезпечення (середнього заробітку згідно судового рішення) у межах суми стягнення за один місяць, що підлягає стягненню з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві становить: 3 843,07 грн. (грошове забезпечення за повний останній місяць)/31 (кількість календарних днів у місяці)*22 (кількість робочих днів)=2 727,34 грн.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити.

2. Роз'яснити ОСОБА_1, що у Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м.Києві відсутній обов'язок виконувати постанову суду в частині поновлення його на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві на попередньому місці роботи з 06 листопада 2015 року зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул.

Сума стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць, передбачена у п. 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.02.2016 р., становить 2 727,34 грн.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук