Постанова № 58368189, 16.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2663/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Отель» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття до розгляду заперечень позивача на акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р.; скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведеної співробітниками податкової інспекції фактичної перевірки, оформленої актом від 06.05.2016 р. № 000153, копію якого позивачем отримано 06.05.2016 р., перевіряючими встановлено порушення ТОВ «Кадор-Отель» п.1, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 глави 2 Порядку ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637. Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 16.05.2016 р. подав безпосередньо до канцелярії відповідача заперечення, які були залишені без розгляду через пропуск позивачем відведеного пятиденного строку на подання таких заперечень. При цьому позивач зазначає, що пятиденний строк з 06.05.2016 р., з урахуванням святкових вихідних днів, спливає 16.04.2016 р., тобто позивачем не пропущено цей строк. Крім того, позивач зазначає, що фактичного порушення допущено не було. Так, 10.12.2014 р. засновниками ТОВ «Кадор-Отель» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внесено на розрахунковий рахунок Товариства готівкові кошти в сумах 2500 грн. та 2500 грн., відповідно, з призначенням платежу: внесок в статутний капітал, через директора Товариства ОСОБА_3 Зазначене внесення належним чином відображене в касовій книзі Товариства за 2014 р., яка велась в електронній формі згідно п.4.4 Порядку ведення касових операцій у національній валюті України. Документи на підтвердження зазначених обставин були додані до заперечень позивача проти акту перевірки, але з підстав залишення цих заперечень без розгляду також не враховані при застосуванні штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Крім того, позивач зазначає, що виявлення порушень порядку готівкового обігу, які мали місце після набуття чинності Податковим кодексом України, не може мати наслідком застосування приписів Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р., оскільки останній є підзаконним актом. Також позивач зазначає, що притягнення позивача до відповідальності спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено поза межами встановленого ст.250 ГК України граничного річного строку з дня вчинення порушення. Крім того, перевіряючими встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме накладні на товар: віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) ОСОБА_4; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) ОСОБА_4, загальною вартість 23940 грн. Позивач зазначає, що видаткові накладні на вказаний товар були в наявності під час перевірки та надавалися до перевірки. При цьому перевіряючі при здійсненні перевірки товар не зважували та не здійснювали інших дій з метою встановлення кількості напоїв в пляшках, а лише візуально оглянули полиці бару. Зважаючи на викладені вище обставини, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача зо суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення проти адміністративного позову не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі ст.20, пп. 80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України та наказу про проведення фактичної перевірки від 27.04.2016 р. № 667 співробітниками Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 06.04.2016 р. проведено фактичну перевірку господарської одиниці «ресторан-готель; каса підприємства», що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/г та належить ТОВ «Кадор-Отель», за результатами якої складений акт від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978.

Перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства: 10.12.2014 р. було внесено на розрахунковий рахунок готівкові кошти 2500 грн. та 2500 грн. без оприбуткування в касі підприємства, чим порушено п.2.6 глави 2 Порядку ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637; порушення порядку ведення обліку товарних запасі за місцем їх реалізації: відсутні накладні на товар віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) ОСОБА_4; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) ОСОБА_4, загальною вартість 23940 грн.

Перевірка проведена у присутності головного бухгалтера ТОВ «Кадор-Отель» ОСОБА_5, яка отримала копію акту перевірки від 06.05.2016 р.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, представник ТОВ «Кадорь-Отель» 16.05.2016 р. подав безпосередньо до канцелярії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту перевірки від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978 із додатками (копія касової книги; копії касових ордерів; копії видаткових накладних; копії товарно-транспортних накладних; копії звітів з реалізації; таблиця реалізації товару; копія наказу про проведення інвентаризації; копія інвентаризаційної відомості).

Листом від 23.05.2016 р. № 11658/10/15-53-14-01 заступник начальника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомив керівника ТОВ «Кадор-Отель» про те, що заперечення надійшли із порушенням зазначених в п.86.7 ст.86 ПК України термінів, у зв'язку із чим розгляду не підлягають.

Крім того, на підставі вищевказаного акту перевірки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 50000 грн. та № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 47880 грн. згідно пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені дії та податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у звязку з наступним.

Згідно з п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно з ст.102 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

З огляду на матеріали справи, представником ТОВ «Кадор-Отель» копію акту перевірки отримано в день його складання 06.05.2016 р. (пятниця), отже перебіг встановленого п.86.7 ст.86 ПК України спеціального строку у пять робочих днів розпочався з першого після вихідних днів робочого дня, тобто 09.05.2016 р. У свою чергу, 09.05.2016 р. в силу ст.73 КЗпП України є святковим днем (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)), з урахуванням чого перебіг пятиденного строку розпочався з 10.05.2016 р. та припав на 14.05.2016 р. вихідний день (субота). Таким чином, сплив строку у пять робочих днів з урахуванням вихідних та святкових днів припадає на 16.05.2016 р. і представником позивача зазначений строк дотриманий.

Таким чином, судом встановлено неправомірні дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття до розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Отель» на акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р., отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим пункту 6 розділу V Порядку.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до четвертого абзацу пункту 86.7 статті 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

З огляду на матеріали справи, разом із запереченнями на акт перевірки ТОВ «Кадор-Отель» були надані копії касової книги; касових ордерів; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; звітів з реалізації; таблиця реалізації товару; копія наказу про проведення інвентаризації; інвентаризаційної відомості.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі Положення № 637).

Згідно виписки по особовому рахунку за 10.12.2014 р. та прибуткових касових ордерів №1 та №2 (а.с.33) в касу ТОВ «Кадор-Отель» внесено внески в статутний капітал 2500 грн. (від ОСОБА_1) та 2500 грн. (від ОСОБА_2А.). В день перевірки перевіряючим не було надано касову книгу Товариства, у зв'язку із чим останні дійшли висновку про порушення п.2.6 глави 2 Положення № 637, яким передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Пунктом 1.2 Положення № 637 визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Згідно з пунктом 7.15 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО, визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до ст.144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Збільшення статутного капіталу ТОВ здійснюється в порядку, встановленому законом і статутом ТОВ.

Згідно з ст.51 Закону України «Про господарські товариства» учасники у статуті мають визначити розмір, склад та порядок внесення ними вкладів грошима чи майном.

Отже у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення № 637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

З огляду на матеріали справи, вищезазначена операція щодо внесків у статутний капітал відображена у касовій книзі на 2014 р. (а.с. 32) - Додаток 5 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, ф.КО-4, що узгоджується із вимогами п.4.4 Положення № 637, згідно з яким підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Кадор-Отель» дотримано порядок оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства, яка велась в електронному вигляді, по операціям щодо внесення внесків в статутний капітал 10.12.2014 р. При цьому відповідні докази були надані ТОВ «Кадор-Отель» разом із запереченнями на акт перевірки, які безпідставно були залишені без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № НОМЕР_1, яким до ТОВ «Кадор-Отель» застосовано штрафні санкції на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, прийнято керівником контролюючого органу без урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та безпідставно, я у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Крім того, статтею 239 ГК передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

У наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів ст. 250 ГК дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 21- 466а14 від 04.11.2014 р., яка в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обовязковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, суд зазначає, що застосування штрафних санкцій на підставі Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ N 436/95) податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2016 р. № НОМЕР_1 здійснено без дотримання строків, встановлених статтею 250 ГК, що також є самостійною підставою для скасування вказаного акту індивідуальної дії.

Крім того, згідно акту перевірки від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на товар: віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) ОСОБА_4; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) ОСОБА_4, загальною вартість 23940 грн., чим не дотримано п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно зазначеної норми суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до ст.20 цього Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-ХІV та Положення (стандарту) 9, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР.

Окрім того, представником позивача надані до суду (а також до податкового органу разом із запереченням на акт перевірки) письмові докази, які свідчать про те, що на підприємстві позивача ведеться бухгалтерський облік оприбуткування отриманих товарів від постачальників, в тому числі й підакцизних товарів, належним чином.

Так, до суду надані копії видаткових накладних № 160838 від 28.04.2016 р., № 42857683 від 16.01.2015 р., № 42857683 від 16.01.2015 р., товарно-транспортних накладних від 28.04.2016 р., від 16.01.2015 р., які оформлені по операціям поставок товарів: віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) ОСОБА_4; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) ОСОБА_4. Крім того, до суду надано копії звітів з реалізації алкоголю та інвентаризаційну відомість від 19.04.2016 р., таблиці реалізації товарів.

Вказані обставини виключають можливість застосування до позивача відповідальності за реалізацію не облікованих товарів в місці їхньої реалізації. При цьому вищезазначені докази також надавались позивачем до податкового органом разом із запереченнями на акт перевірки, які безпідставно були залишені без розгляду, а податкове повідомлення-рішення 25.05.2016 р. № НОМЕР_2, яким до ТОВ «Кадор-Отель» застосовано штрафні санкції згідно ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийнято керівником контролюючого органу без урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та безпідставно, я у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом в порушення приписів вищенаведених норм було необґрунтовано залишено без розгляду заперечення позивача на акт перевірки та безпідставно прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, зокрема без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Отель» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття до розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Отель» на акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25.05.2016 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Завальнюк