Постанова № 58368149, 10.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/2419/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року місто Одеса

09.45 год.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК" про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області (далі – Позивач, або ДПІ Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК" (далі – Відповідач, або ТОВ «АК») про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством, посилаючись на те, що неподання Відповідачем податкової звітності протягом року є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців».

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження було надіслано Відповідачу, але відповідно до довідки Укрпошти, повістку повернуто відправнику з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.21). Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідач належним чином отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження.

Судом встановлено, що за № 15561020000035083 від 19.03.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ТОВ «АК» (а.с.7,8). Відповідач 20.03.2009 року був взятий на облік ДПІ Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області у якості платника податків за № 7120 (а.с.6).

Відповідно до вимог пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Також, судом встановлено, що ТОВ «АК» не надає податкові декларації з 08.05.2013 року, що підтверджується актом ДПІ Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 6/12-01 від 01.04.2016 року (а.с.11), тобто більше одного року не подає до органів Державної податкової служби декларацій, документів фінансової звітності, що є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що у ТОВ «АК» (код ЄДРПОУ 36435318) заборгованість по податкам і зборам до бюджету відсутня, що підтверджується довідкою ДПІ Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 7167/10/15-51-17-00-26 від 12.04.2016 року (а.с.12).

Відповідно до п.п. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України, керівником ДПІ Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято розпорядження № 7-р від 01.04.2016 року про звернення до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи – ТОВ «АК», що не пов’язано з банкрутством (а.с.13).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, складати, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 року (в редакції станом на 23.12.2015 року), відповідно до якої підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Проте, суд зазначає, що Закон України № 755-IV від 15.05.2003 року з 01.01.2016 року викладено в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року N 835-VIII.

Зокрема в його новій редакції, не міститься й аналогічної за змістом норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством у разі неподання протягом року органу органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Крім того, суд зазначає, що ст. 120 ПК України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності. Зокрема неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з частиною другою ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 2, 3 ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки покладені в основу адміністративного позову правові підстави втратили чинність як на момент вирішення спору, так і на момент звернення податкової інспекції з цим позовом. При цьому іншого правового механізму, який би передбачав задоволення заявлених податковою інспекцією позовних вимог, на момент вирішення спору не запроваджено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК" про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Стеценко О.О.

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК" про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.