Постанова № 58367782, 15.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 р.Справа №804/1598/16 16 год. 27 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю: позивача представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, відповідача 2 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6, про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у якому просить:

- визнати незаконним рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 20.01.2016 року за №27872378;

- зобовязати Державну реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції здійснити за позивачем ОСОБА_3 реєстрацію нерухомості, а саме, індивідуального гаражу, розташованого у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по вул. Чичеріна, 17 «Г», інвентаризаційний номер 32644. Вказане майно (Літ «В-1») складається з гаражу (18,4 кв.м.) та підвалу 12,6 кв.м.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду та залучено до участі у справі як другого відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року допущено заміну відповідача ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, та зупинено провадження у справі для надання додаткових документів.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

-у власності позивача перебуває обєкт нерухомості, а саме, індивідуальний гараж, розташований у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по вул. Чичеріна, 17 «Г», інвентаризаційний номер 32644. Вказане майно (Літ «В-1») складається з гаражу (18,4 кв.м.) та підвалу (12,6 кв.м.);

-у звязку з відсутністю відомостей про зареєстроване право власності на гараж, позивач звернувся до реєстраційної служби з заявою про реєстрацію майна, рішенням від 20.01.2016 року №27872378 позивачу відмовлено у реєстрації права власності;

-позивач вважає відмову відповідача незаконною, оскільки ним надавався технічний паспорт та довідка №269 від 03.09.2002 року про адресу обєкту, що був виданий міським комунальним підприємством «Земград». Відповідачу було відомо, що станом на 2002 рік, вимоги щодо окремого права власності на майно, а саме, земельну ділянку, про яку він визначив у своєму рішенні, були відсутні. Технічний паспорт на гараж з наявними відмітками про реєстрацію у 2002 році не визначає жодних новобудов або перебудов, які не введені до експлуатації або будівництво яких не закінчено.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали обрану правову позицію.

Представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції та державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6 в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заперечень або пояснень на пропозицію суду не надали.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вважає себе власником обєкту нерухомості, а саме індивідуального гаражу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 17 «Г».

При цьому, правовстановлювальний документ на вказаний обєкт у позивача відсутній.

З технічного паспорту на індивідуальний гараж літ «В-1», виданого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 05.09.2002 року, вбачається, що вказане майно складається з гаражу (18,4 кв.м.) та підвалу (12,6 кв.м.).

Адресу обєкту присвоєно згідно довідки №269 від 03.09.2002 року, виданої Міським комунальним підприємством «Земград».

18.12.2015 року на запит позивача КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» повідомлено позивача листом №15528 про те, що в матеріалах інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року відсутні відомості про зареєстроване право власності за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 17 г, гараж літ. В-1.

Особливістю розглянутої справи є застосування норм законодавства, що регулює порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також дії реєстратора при первинній реєстрації права не нерухоме майно, у тому числі із видачею право встановлювального документу.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26 листопада 2015 року №834-VIII, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено в новій редакції. Вказаний закон набирав чинності з 1 січня 2016 року.

З 01.01.2016 року діє «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, та не діє Порядок №868.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1127 визначено, що з 1 січня 2016 року заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, подані до 1 січня 2016 року на розгляд органам державної реєстрації прав, утвореним Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку, у тому числі подані через посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та нотаріусів, підлягають розгляду державними реєстраторами прав на нерухоме майно Міністерства юстиції у строки та у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на дату подання таких заяв.

24.12.2015 року позивачем подано заяву для проведення державної реєстрації права власності на гараж, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 17 «Г».

До заяви позивачем додано технічний паспорт, виданий КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 05.09.2002 року, та довідку про присвоєння обєкту нерухомого майна адреси №269 від 03.09.2002 року.

13.01.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятої 24.12.2015 року за реєстраційним номером 15063740, поданої ОСОБА_3, у звязку з неподанням всіх необхідних документів, про що складено рішення №27805080, зокрема, було встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, а саме:

- документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку,;

- документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта,

20.01.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 встановлено, що заявником у пятиденний строк не усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, та прийнято рішення №27872378 про відмову у державній реєстрації права власності на гараж, що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 17 г, за ОСОБА_3

Заявлений спір точиться щодо достатності поданих документів для проведення державної реєстрації права власності на гараж.

Згідно пункту 36 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі Порядок №868), який діяв на час звернення позивача з заявою про державну реєстрацію, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно пункту 37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення обєкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу обєкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

На підставі пункту 49 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований обєкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення обєкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

- документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції обєктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта;

- технічний паспорт на обєкт нерухомого майна;

- документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції обєкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обовязкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з вищевказаними умовами та у випадках, визначених статтею 28 вказаного Закону.

Закон також визначає особливості державної реєстрації прав на обєкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках та збудовані до 5 серпня 1992 року.

Так, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким обєктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені обєкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким обєктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації є необовязковим.

Позивач у судовому засіданні усно пояснив, що гараж був побудований первинно у 1955 році, проте, з часом став руйнуватися, що потягло необхідність побудови нового гаражу.

При цьому, з наданого технічного паспорта вбачається, що гараж та підвал є побудованими у 2001 році (а.с.7).

Оскільки реєстратор при здійсненні реєстраційних дій аналізує надані документи, у останнього не було можливості не врахувати рік побудови обєкта нерухомості.

Суд дійшов висновку, що з аналізу вказаних норм та поданих документів для проведення державної реєстрації відповідачем було правомірно встановлено, що позивачем було подано не повний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації нерухомого майна, оскільки рік побудови обєкта нерухомості, вказаний у технічному паспорті, що вимагає подання додаткових документів, згідно Порядку №868.

Положеннями статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зокрема, згідно пункту 5-4 цієї статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що державний реєстратор ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6 під час винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №27872378 від 20.01.2016 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо визнання незаконним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №27872378 від 20.01.2016 року, суд також не вбачає підстав для задоволення іншої вимоги позивача щодо зобовязання Державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції здійснити за позивачем ОСОБА_3 реєстрацію нерухомості, а саме, індивідуального гаражу, розташованого у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по вул. Чичеріна, 17 «Г», інвентаризаційний номер 32644.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_6, про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 травня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1