Постанова № 58367583, 07.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року 16год.45хв.Справа № 808/1007/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання направити подання про повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3В.) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя №19345-17 від 17.06.2015; зобов'язати відповідача направити до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області подання про повернення помилково сплаченого податку в розмірі 25000,00 грн., а управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя - повідомити про це ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові, в обґрунтування позовних вимог представник посилається на норми Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи те, що зміни до податкового законодавства щодо встановлення транспортного податку були внесені наприкінці 2014 року, позивач вважає, що контролюючий орган може застосовувати їх та здійснювати відповідні нарахування виключно починаючи з січня 2016 року.

Податкові зобовязання по місцевому податку можуть визначатися контролюючим органом лише у разі, якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням встановив цей податок. Звертає увагу, що орган місцевого самоврядування своїм рішенням визначив розмір транспортного податку у січні 2015 року, у звязку з чим згідно приписів пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України норми такого рішення можуть застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Також зазначає, що жодної вказівки на надання зворотної дії ст. 267 ПК України в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" немає.

Просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченнях. В обґрунтування заперечень зазначає, що контролюючим органом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, який є обєктом оподаткування транспортним податком, у звязку з чим відповідачем відповідно до приписів статті 267 ПК України визначено податкові зобовязання з транспортного податку та направлено на адресу позивача відповідне податкове повідомлення-рішення. З покликанням на норми законодавства зазначає, що відповідачем правомірно та своєчасно прийнято та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд враховує таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, державний номер АР3743CS, 2012 року випуску, обєм двигуна 3200 куб.см., первинно зареєстрований 10.11.2012. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 430342 (а.с.66).

17.06.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 19345-17 відповідно, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 (а.с.14).

01.02.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого транспортного податку, оскільки зміни до податкового законодавства щодо встановлення транспортного податку були внесені наприкінці 2014 року, позивач вважає, що контролюючий орган може застосовувати їх та здійснювати відповідні нарахування виключно починаючи з січня 2016 року (а.с.9-11).

18.02.2016 ДПІ в Шевченківському районі м.Запоріжжя листом №2427/10/08-30-13-02 повідомила позивача про те, що позивачем самостійно сплачене грошове зобов'язання у розмірі 25000 грн., станом на 16.02.2016 року в особистій картці позивача по платежу "транспортний податок з фізичних осіб" відсутня переплата (а.с.12).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та відмовою в поверненні помилково сплаченого транспортного податку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність нарахування відповідачем позивачу у 2015 році транспортного податку, суд виходить із такого.

Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до п. 265.1 ст. 265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За приписами п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, податкові зобовязання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобовязань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування. Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Згідно з п. 267 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період у відповідності до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України дорівнює календарному року.

15.01.2015 Запорізькою міською радою, керуючись ст. 265, 267 ПК України та на підставі Закону України від 28.12.2014 №71-VIIІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" було прийнято рішення "Про встановлення податку на майно (в частині транспортного податку)", яким затверджено Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі (рішення Запорізької міської ради від 15.01.2015 № 8) (оприлюднене на офіційному сайті Запорізької міської ради http://meriazp.gov.ua/test/?id=42&pid=14689).

Відтак, враховуючи, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є саме 2016 рік.

Таким чином, оскільки Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м.Запоріжжі було затверджено Запорізькою міською радою 15.01.2015, відтак, періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік. Отже, нарахування позивачу у 2015 році суми податкового зобовязання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" є передчасним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування наявності підстав для нарахування позивачу у 2015 році транспортного податку та, відповідно прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу у 2015 році транспортного податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача направити до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області подання про повернення помилково сплаченого податку в розмірі 25000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.182. п. 14.1 ст. 14 ПК України, помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений ст.43 Податкового кодексу України, відповідно до якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Таким чином, аналізуючи пункти 43.1, 43.4 ст.43 Податкового кодексу України, для повернення помилково сплачених коштів платником податків має бути виконано дві вимоги: відсутність у платника податків податкового боргу та подання таким платником заяви, оформленої в довільній формі.

Враховуючи, що станом на дату подання заяви про повернення сплачених коштів податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 19345-17 було чинним, кошти в сумі 25000 грн. були сплачені позивачем відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення, а тому не можна вважати, що такі кошти станом на дату звернення позивача з відповідною заявою до податкового органу були помилково сплаченими.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача направити до управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м.Запоріжжя подання про повернення помилково сплаченого податку в розмірі 25000 грн. є передчасною та до задоволення не підлягає.

Згідно із ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 №19345-17.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,2 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.). за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39487856).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька