Постанова № 58367301, 10.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2016 р. Справа №805/1370/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Кочетові В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” до Відділу державної виконавчої служби Мар’їнського районного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування постанови від 01.03.2016року про відкриття виконавчого провадження б/н за вимогою №ю/8161/17 від 14.11.2014року,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Мар’їнського районного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування постанови від 01.03.2016року про відкриття виконавчого провадження б/н за вимогою №ю/8161/17 від 14.11.2014року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.04.2016 року Товариство отримало листа від відповідача та дізналось про існування шести виконавчих проваджень стосовно стягнення боргу з Товариства. Серед виконавчих проваджень міститься провадження по стягненню суми боргу за вимогою Мар’їнської ОДПІ від 14.11.2014 року №Ю-8161/17. Вказана вимога за чинним законодавством є виконавчим документом. Позивач зазначає, що з тексту постанови від 11.04.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору за вищезгаданою вимогою вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 01.03.2016 року. Також, позивач вказує на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження не було надіслано на адресу позивача. Позивач вважає, що Мар’їнською ОДПІ пропущено встановлений законом строк пред’явлення вимоги від 14.11.2014 року №Ю-8161/17 до виконання, внаслідок чого державним виконавцем неправомірно, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» прийнято до виконання вказаний виконавчий документ. Таким чином, просив визнати нечинною та скасувати постанову від 01.03.2016року про відкриття виконавчого провадження б/н за вимогою №ю/8161/17 від 14.11.2014року.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на їх необґрунтованість. В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що заява на примусове виконання вимоги №ю/8161/17 від 14.11.2014року про стягнення з ТОВ «Жовтневе» на користь держави заборгованості зі сплати ЄСВ у загальній сумі 439943,29 грн. Мар’їнською ОДПІ подана 16.01.2015 року, проте у зв’язку з ситуацією, що склалась в Донецькій області та проведенням АТО, наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України припинило доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, в тому числі на території Мар’їнського району. Відповідач зазначає, що припинення доступу працівників відповідача до деяких реєстрів було впроваджено з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у зв’язку з ситуацією, що склалась у Донецькій області. Крім того, внаслідок проведення АТО відділ ДВС був вимушений переміститись до населеного пункту Курахове без будь-яких технічних засобів. У лютому 2016 року Управлінням ДВС було рекомендовано здійснення виготовлення документів виконавчого провадження без використання ЄДРВП. У зв’язку із зазначеним державним виконавцем 01.03.2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вимогою Мар’їнської ОДПІ від 14.11.2014 року №Ю-8161/17 без використання засобів Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з метою недопущення порушень приписів Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач зазначає, що спірну постанову про відкриття виконавчого провадження 19.03.2016 року отримано уповноваженою особою підприємства позивача, що свідчить про своєчасне отримання позивачем спірної постанови. Таким чином, вважає, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 01.03.2016 року винесена відповідачем у межах діючого законодавства, у зв’язку з чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третьою особою також надано до суду заперечення проти позову, які вмотивовані тим, що вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску від 14.11.2014 року №Ю-8161/17 отримана позивачем 24.12.2014 року. Вказану вимогу відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (№2464-VI) направлено на виконання до ВДВС Мар’їнського РУЮ 16.01.2016 року. Таким чином, вважає що Мар’їнською ОДПІ правомірно застосовано норми Закону №2464-VI щодо формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2014 року №Ю-8161-17. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились. Через канцелярію суду від представників позивача, відповідача та третьої особи надійшли клопотання щодо здійснення розгляду справи за їх відсутності.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Позивач – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» зареєстроване в якості юридичної особи 14.03.2000 року (код ЄДРПОУ 30845071; 85651, Донецька обл., Мар’їнський район, с. Єлізаветівка, вул. Радянська, б. 39, корпус А).

14.11.2014 року Мар’їнською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-8161-17, якою СТОВ «Жовтневе» зобов’язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, що обліковується станом на 31.10.2014 року, у розмірі 439943,29 грн. Зазначена вимога отримана представником СТОВ «Жовтневе» 24.12.2014 року.

Супровідним листом від 16.01.2015 року за вих. №65/9/05-38-25 Мар’їнською ОДПІ здійснено направлення даної вимоги від 14.11.2014 року №Ю-8161-17 на адресу ВДВС Мар’їнського РУЮ.

Постановою державного виконавця б/н від 01.03.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги №Ю/8167/17 від 14.11.2014 року, виданої Мар’їнською ОДПІ, щодо стягнення з СТОВ «Жовтневе» боргу у розмірі 439943,29 грн.

Щодо строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративний позов, відповідно до ст. 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач в позовній заяві зазначає, що постанова державного виконавця б/н від 01.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження на адресу СТОВ «Жовтневе» не надходила. Позивач зазначає, що про існування спірної постанови йому стало відомо 28.04.2016 року при отриманні листа від ВДВС Мар’їнського РУЮ у Донецькій області.

З матеріалів справи вбачається, що спірна в даній справі постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу позивача 15.03.2016 року.

Відповідач зазначає, що за даними сервісу ДП «Укрпошта» поштове відправлення №8561201275343 із направленням копії спірної постанови отримано представником позивача 19.03.2016 року, що підтверджується списком №141 відправлень рекомендованих листів та роздруківкою з онлайн-сервісу ДП «Укрпошта» щодо відстеження зазначеного відправлення.

Проте, суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не містять належних в розумінні приписів КАС доказів отримання позивачем спірної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

В силу ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

За приписами ч. 1 ст. 17 даного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 2 даної статті відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «»Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 цього Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 22 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 3 ч. 2 цієї статті встановлено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до приписів ст. 25 даного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Позивач в обґрунтування неправомірності винесення відповідачем спірної постанови б/н від 01.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 14.11.2014 року №Ю/8161/17 посилається на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині нездійснення перевірки додержання контролюючим органом строків подання виконавчого документу на примусове виконання.

Як вже зазначалось судом, вимога від 14.11.2014 року №Ю-8161-17, винесена Мар’їнською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 439943,29 грн. отримана представником СТОВ «Жовтневе» 24.12.2014 року. Таким чином, в розумінні приписів «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначена вимога є узгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2015 року контролюючим органом здійснено направлення вказаної вимоги на адресу ВДВС Мар’їнського РУЮ для примусового виконання, що підтверджено відповідним записом в Реєстрі виданих вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, в спірній постанові державного виконавця від 01.03.2016 року останнім вказано, що заяву про примусове виконання виконавчого документу – вимоги від 14.11.2014 року №Ю-8161-17 подано 16.01.2015 року.

Таким чином, враховуючи додержання податковим органом строків подання виконавчого документу до примусового виконання, беручи до уваги відповідність даного виконавчого документу вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеної вимоги.

Наразі, судом прийнято до уваги пояснення відповідача стосовно недодержання строків відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 14.11.2014 року №Ю-8161-17, які обґрунтовані складністю ситуації, що виникла в Донецькій області, та проведенням АТО, внаслідок чого відділ ДВС був вимушений переміститись до населеного пункту Курахове без будь-яких технічних засобів.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення державним виконавцем строків відкриття виконавчого провадження та несвоєчасне надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам не може слугувати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, адже виконавчий документ – вимога про сплату боргу від 14.11.2014 року №Ю-8161-17 відповідає вимогам до виконавчих документів, встановленим діючим законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” до Відділу державної виконавчої служби Мар’їнського районного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування постанови від 01.03.2016року про відкриття виконавчого провадження б/н за вимогою №ю/8161/17 від 14.11.2014року - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 червня 2016 року.

Повний текст постанови складено 15 червня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.