Ухвала суду № 58366419, 18.04.2016, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/463/16-а

Провадження № 2-а/739/6/16

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2016 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород - Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря Лукаш Н.Я.,

позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, яке ухвалою суду від 18 квітня 2016 року було замінено правонаступником Новгород-Сіверським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України (далі відповідач) про зобовязання здійснити перерахунок пенсії, призначеної їй, з 29 січня 2011 року у розмірі 88% заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум, з включенням до розрахунку заробітної плати нарахованих та виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, доплати за ведення військового обліку, за 60 календарних місяців роботи перед призначенням пенсії, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Здійснити вказаний перерахунок просила з дня призначення пенсії, тобто з 29 січня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29 січня 2011 року їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 88% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. У заробіток за останні 60 календарних місяців перед зверненням за призначенням пенсії, крім посадового окладу, рангу та надбавки за вислугу років, враховані відповідні премії. У лютому 2016 року вона дізналася, що до заробітної плати при призначенні пенсії повинні враховуватися суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці та доплати за ведення військового обліку.

21 лютого 2016 року вона звернулася до відповідача з приводу перерахунку пенсії з урахуванням вказаних вище виплат, однак в проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено. Вказану відмову вважає незаконною та просить зобовязати відповідача здійснити з моменту призначення пенсії відповідний перерахунок її розміру з урахуванням зазначених вище доплат.

Представником відповідача подано заперечення проти позову, з яких вбачається, що на думку відповідача позовні вимоги є необгрунтованими, підстави для здійснення перерахунку пенсії, яку отримує позивачка, відсутні, оскільки визначення розміру вказаної пенсії було здійснено відповідно до законодавства України, яким не передбачено включення до заробітної плати при визначенні розміру пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Також вказує, що на даний час скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» і можливість перерахунку таких пенсій не передбачена.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні висловилася проти задоволення позову, посилаючись на доводи, викладені в запереченнях.

Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 29 січня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, правонаступником якого є відповідач, позивачці, як посадовій особі місцевого самоврядування, було призначено пенсію у розмірі 88 відсотків від її заробітної плати, визначеної за 60 календарних місяців підряд, за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2008 року. При цьому для нарахування пенсії до складу заробітної плати не було включено сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, які вона отримувала щорічно, сум індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, а також доплати за ведення військового обліку, хоча з цих виплат сплачувалися внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

21 лютого 2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням сум отримуваної щорічно матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, а також доплат за ведення військового обліку, з яких сплачувалися внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, додавши до заяви довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 6-8). Листом від 14 березня 2016 року №444/03 позивачці було повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 9).

Частиною сьомою статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії) передбачалося, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно частини пятої статті 37 Закону України «Про державну службу» за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24 березня 1995 року (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-ХІІ визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною шостою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить, що положення Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР містять по відношенню до спірних правовідносин загальні норми, водночас в положеннях Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV та Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ містяться спеціальні норми, які визначають виплати (доходи), що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно саме вони підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, зокрема суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, а також суми доплат за ведення військового обліку, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Саме такі висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 14 травня 2013 року, винесеній за результатами розгляду справи №21-125а13 та від 04 березня 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №21-3а14, які відповідно до 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та мають враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

З цих підстав суд відкидає доводи відповідача, викладені в запереченнях проти позову, щодо неврахування зазначених вище виплат при розрахунку пенсії позивачки.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», в редакції на день призначення, у розмірі 88% заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум, з включенням до розрахунку заробітної плати нарахованих та виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, доплати за ведення військового обліку, за 60 календарних місяців роботи перед призначенням пенсії, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Вирішуючи питання щодо періоду, за який позивачці має бути здійснено перерахування отримуваної нею пенсії, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зясовано, нарахування позивачці пенсії без врахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці та доплати за ведення військового обліку було здійснено 29 січня 2011 року. Постановою правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04 вересня 2013 року було затверджено нову форму довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої включено графу «інші виплати», в якій мали зазначатися, зокрема, суми нарахованої індексації на заробітну плату та матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. При цьому позивачка зазначає, що лише в лютому 2016 року вона дізналася, що зазначені вище виплати мали бути враховані при призначенні їй пенсії, але жодних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що раніше вона не була і не могла бути обізнана про порушення своїх прав відповідачем, не надала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України необхідно зобовязати провести перерахунок пенсії, призначеної позивачці, з урахуванням раніше здійснених виплат, з включенням до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці та доплати за ведення військового обліку не з часу призначення пенсії позивачці - 29 січня 2011 року, а з 16 вересня 2015 року, тобто за шість місяців, які передують зверненню позивачки до адміністративного суду з позовом. Відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, позивачкою здійснені судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви, а відповідачем судові витрати не здійснювалися, суд приходить до висновку, що відповідно до статті 94 КАС України позивачці необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України здійснені нею судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 275 грн. 60 коп. (551 грн. 20 коп./2).

На підставі викладеного, керуючись статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статтями 33, 37 Закону України «Про державну службу», статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці», статтею 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтею 66Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 11, 18, 71, 94, 158 - 163, 167, 186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», в редакції на день призначення, з 16 вересня 2015 року у розмірі 88% заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум, з включенням до розрахунку заробітної плати нарахованих та виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за високі досягнення у праці, доплати за ведення військового обліку, за 60 календарних місяців роботи перед призначенням пенсії, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання постановою законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування частини третьої статті 160 КАС України або винесення постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чепурко

Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2016 року.