Рішення № 58365715, 21.04.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/18757/2012

ЄУН 2218/18757/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_5 з вказаним позовом в якому зазначив, що 26 серпня 2008 року розпорядженням ОСОБА_4 міського голови №316-к його було звільнено з посади директора міського парку на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України в звязку із реорганізацією. При звільненні повного розрахунку з ним не проведено, чим порушені вимоги ст..47 КЗпП України. На час укладення контракту розмір його заробітної плати становив 1050 гривень на місяць. Заборгованість із виплати заробітної плати становить 12 місяців тобто 12600 гривень. Також з ним не був проведений розрахунок по виплаті відпускних за три роки у сумі 3150 гривень, не виплачена вихідна допомога, яка передбачена ст.44 КЗпП України у сумі 1050 гривень. Оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України він має виплатити середній заробіток за весь час затримки у розрахунку що на день подання позову становить 48 місяців та становить 50400 гривень. За таких обставин просив суд стягнути з ОСОБА_4 міської ради заборгованість із заробітної плати у сумі 67200 гривень та спричинену моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

13 лютого 2013 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області був замінений первісний відповідача виконавчий комітет ОСОБА_4 міської ради на ОСОБА_4 міську раду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2013 року провадження у дані справі було зупинено у звязку зі смертю позивача; а ухвалою від 23.09.2013 року провадження у справі відновлено та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди було закрито на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29.01.2014 року вказану ухвалу суду першої інстанції від 18.12.2014 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені скасовано, а справу в цій частині вимог направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті ухвала залишена без змін.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 квітня 2014 року в якості співвідповідача притягнуто комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2014 року позов був частково задоволений: стягнуто з комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста на користь ОСОБА_3 1870,96 гривень компенсації за невикористану відпустку. В решті у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково: рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи вказане рішення суд касаційної інстанції зазначив, що при розгляді справи та встановивши, що правонаступником позивача ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_3 судом не було вирішено питання щодо притягнення її до участі у розгляді даної справи. Вирішуючи позов та стягуючи компенсацію за невикористану відпустку з комунального підприємства по зеленому будівництву, суд не звернув увагу на те, що позивач ставив такі вимоги лише до ОСОБА_4 міської ради і позов в цій частині не змінював та не уточнював. Також не були зясовані обставини щодо наявності заборгованості із нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2015 року до участі у розгляді даної справи була залучена ОСОБА_3, як правонаступник первісного позивача ОСОБА_5, який помер 04 березня 2013 року.

В судому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що ОСОБА_5 працював директором міського КП «Парк культури і відпочинку ім. 500 річчя міста ОСОБА_4». У 2008 році за розпорядженням міського голови ОСОБА_5 був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок із виплати заробітної плати за рік, за період з 2005 по 2008 рік йому не були виплачені відпускні, допомога при звільненні відповідно до ст..44 КЗпП України. Оскільки ОСОБА_5 уклав контракт з ОСОБА_4 міською радою відповідно він перебував з нею у трудових відносинах, а отже саме ОСОБА_4 міська рада має нести відповідальність за проведення повного розрахунку з позивачем при його звільненні, виплаті середнього заробітку за час затримки у проведенні такого розрахунку.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначив, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 міською радою був укладений контракт відповідно до якого останній мав виконувати функції директора міського КП «Парк культури і відпочинку ім. 500 річчя міста ОСОБА_4». У 2008 році ОСОБА_5 був звільнений з займаної ним посади у звязку реорганізацією цього підприємства. Також за розпорядженням ОСОБА_4 міського голови КП по зеленому будівництву і благоустрою міста, як правонаступника міського КП «Парк культури і відпочинку ім. 500 річчя міста ОСОБА_4», було зобовязано виплатити останньому наявну заборгованість, а саме грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку. ОСОБА_5 письмово повідомлявся про необхідність забрати трудову книжку та отримати повний розрахунок при звільненні, проте останній уникав цього. Також зазначила, що будь-якої заборгованості із працівниками, втому числі і перед ОСОБА_5, парку при його реорганізації не було. До того ж просила врахувати, що з квітня 2007 року парк фактично не працював, та нікому заробітна плата не нараховувалася і не виплачувалася. Весь цей час, (з 2007 року) ОСОБА_5 не працював, а перебував на лікарняному, у звязку з чим його і було звільнено лише у 2008 році. Вважає, що оскільки ОСОБА_5 у трудових відносинах саме з ОСОБА_4 міською радою не перебував, підстав для стягнення заборгованості з міської ради не має. Такий розрахунок має проводити правонаступник парку КП по зеленому будівництву і благоустрою міста.

Представник відповідача КП по зеленому будівництву і благоустрою міста позов визнав частково. Не заперечував проти стягнення з комунального підприємства компенсації за невикористані відпустки яка складає 1870,86 гривень. Також зазначила, заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати не має, що підтверджено передавальним актом при реорганізації парку. Про необхідність отримати вказану компенсацію, як позивач так і його правонаступник повідомлялися КП проте останній з невідомих причин таку компенсацію відмовляються отримувати. Також просила врахувати, що лікарняні ОСОБА_5 отримав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка та перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 24 травня 2005 року був призначений та працював на посаді директора парку культури і відпочинку ім. 500-річчя міста ОСОБА_4.

Рішенням десятої сесії ОСОБА_4 міської ради №15 від 25.04.2007 року вирішено припинити діяльність МКП «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4», як юридичної особи шляхом приєднання о КП по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради; визначено КП по зеленому будівництву і благоустрою міста виконкому ОСОБА_4 міської ради правонаступником усього майна, усіх прав та обовязків МКП «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4».

Розпорядженням ОСОБА_4 міського голови №316-к від 26.08.2008 року у звязку з припиненням діяльності міського комунального підприємства «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4», як юридичної особи, шляхом приєднання до комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста ОСОБА_5 був звільнений з посади директора міського комунального підприємства «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4» у звязку з реорганізацією, п.1 ст.40 КЗпП України та зобовязано комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виплатити ОСОБА_5 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку - 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2005 року по 23.05.2006 рік, 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2006 року по 23.05.2007 року, 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2007 року по 23.05.2008 рік та частину невикористаної відпустки 7 календарних днів за період роботи з 24.05.2008 року по 26.08.2008 рік.

Вказані обставини підтверджені відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_5, рішенням міської ради від 25.04.2007 року №15 та розпорядженням ОСОБА_4 міського голови від 26.08.2008 року № 316-к.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено з матеріалів справи перед ОСОБА_5 існує заборгованість із виплати компенсації за невикористані відпустки у сумі 1870,95 гривень. Вказана обставина була визнана та не оспорювалася КП по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради. При цьому як зазначив представник вказану суму, вони як правонаступник МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4» вони розрахували та неодноразово повідомляли як самого ОСОБА_5, так і його дружину (правонаступницю) про необхідність зявитися до підприємства та отримати такі суми. Вказані обставини підтверджені листами, які надсилалися вказаним особам підприємством.

При цьому, згідно пояснень представника позивача, вони фактично не заперечували проти цього факту, проте зазначили що підстав для отримання таких коштів від КП по зеленому будівництву і благоустрою не має, оскільки ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах саме з ОСОБА_4 міською радою і остання має проводити такі розрахунки.

Стосовно наявності заборгованості із виплати заробітної плати суд зазначає наступне.

Судом витребовувалися від відповідачів відомості про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_5, наявність заборгованості із випалати заробітної плати.

На виконання вказаної ухвали суду КП по зеленому будівництву і благоустрою була надана відповідь за №306 від 02.10.2015 року згідно якої заборгованість перед ОСОБА_5 у вказаного підприємства становить 1870,95 гривень компенсація за невикористану відпустку. Також повідомлено що іншої заборгованості перед ОСОБА_5 не має. Стосовно надання видаткових ордерів про отримання заробітної плати ОСОБА_5 повідомлено, що відповідно до наказу №93 від 26.11.2001 року держаної комісії архівів України термін зберігання таких документів становить три роки та вони були утилізовані за спливом терміну зберігання. Аналогічна відповідь за №206 від 07.07.2014 року надавалася відповідачем на запит апеляційного суду Хмельницької області. Факт утилізації вказаних документів підтверджений актом утилізації від 18.12.2012 року, який був долучений до вказаної відповіді.

Рішенням чотирнадцятої сесії ОСОБА_4 міської ради №22 від 07.11.2007 року був затверджений передавальний акт міського КП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4». Згідно затвердженого передавального акту станом на 23.07.2007 рік МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4» заборгованості із заробітної плати не мало.

Факт відсутності заборгованості із заробітної плати на вказаному підприємстві підтверджується фінансовим звітом за яким був складений баланс на 23.07.2007 рік.

Факт нарахування заробітної плати ОСОБА_5 за весь період його роботи відповідно до умов укладеного ним контракту підтверджений також відомостями про відповідні суми нарахувань заробітної плати за період з 25.05.2005 по 30.06.2007 рік по МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4» та за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 рік в ДКП РБУ по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради.

Згідно оглянутих матеріалів цивільної справи №2-7049/08 за позовом ОСОБА_5 до МКП по зеленому будівництву і благоустрою міста про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заборгованості за час тимчасової непрацездатності, вбачається що ОСОБА_5 в період з серпня 2007 року по вересень 2008 року перебував на лікуванні, що підтверджено листками непрацездатності. Отже за вказаний період заробітна плата позивачу не нараховувалася.

Таким чином матеріалами справи встановлено, що на теперішній час у КП по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради існує заборгованість із виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку у сумі 1870,95 гривень.

Стосовно вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено, позивачу неодноразово повідомлялося про необхідність отримати компенсацію за невикористану відпустку, про що направлялися відповідні листи як ОСОБА_5, так і його правонаступнику ОСОБА_3, проте останні за такою компенсацією не зявилися. За таких обставин, оскільки неотримання такої компенсації ОСОБА_5 сталася не з вини КП п зеленому будівництву та благоустрою міста підстав для її стягнення судом не вбачається.

Разом з цим, суд звертає свою увагу на те, що відповідно до положень ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста ОСОБА_4» (працював на вказаному підприємстві, отримував відповідну заробітну плату). Правонаступником всіх прав та обовязків вказаного підприємства після його реорганізації є КП по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради. У трудових відносинах ОСОБА_4 міською радою ОСОБА_5 не перебував та відповідно остання є неналежним відповідачем у вказаній справі. Таким чином обовязок із виплати наявної перед позивачем заборгованості лежить саме на КП по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради.

Судом розяснено представнику позивача його право уточнити позовні вимоги в частині особи, з якої слід стягувати наявну заборгованість. Таким своїм правом останній не скористався зазначивши, що саме ОСОБА_4 міська рада є належним відповідачем та має сплачувати відповідну заборгованість.

Таким чином, оскільки позивач чи його представник позов не уточнювали, позовні вимоги до КП по зеленому будівництву та благоустрою міста не заявляли підстав для задоволення позову в частині стягнення компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги при звільненні не має.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: