Рішення № 58362170, 24.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1329/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 березня 2015 року,

встановила:

У жовтні 2014 р. ОСОБА_4М звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути із ОСОБА_5: 1) матеріальну шкоду в розмірі 63126,65 грн.; 2) відшкодування моральної шкоди у розмірі 7000,00 грн.; 3) не одержані доходи в сумі 1400,00 грн.; 4) судовий збір.

Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що 26.07.2014 р. з вини ОСОБА_5, яка керувала належним ОСОБА_6 автомобілем «Мітсубіші Паджеро», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належному їй автомобілю «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було завдано значних механічних пошкоджень.

Розмір завданої матеріальної шкоди, згідно акту виконаних робіт, становить 63126,65 грн.. В добровільному порядку ОСОБА_5 відмовляється відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

У звязку з тим, що автомобіль два місяці знаходився на ремонті, вона не отримала орендну плату згідно договору оренди автомобіля у розмірі 1400, 00 грн..

У результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди їй завдано також моральної шкоди, яка полягає у пошкодженні належного їй майна, моральних стражданнях, інших негативних наслідках у результаті скоєння вказаного правопорушення: погіршення стану здоровя, порушення нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, погіршення відносин із членами родини та оточуючими. Враховуючи значні механічні пошкодження автомобіля, відмову відшкодувати завдану матеріальну шкоду, глибину та тривалість моральних страждань, приниження честі, достоїнства та гідності під час неодноразових звернень з проханням погасити шкоду, розмір відшкодування моральної шкоди становить 7000,00 грн..

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його за викладений у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не зявилася. Про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Представник відповідача у судовому засіданні визнала завдання відповідачкою шкоди, але не визнала суму її відшкодування.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.03.2015 р. позов ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4: 1) матеріальні збитки, заподіяні у результаті ДТП, у розмірі 63126,65 грн.; 2) відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.; 3) неодержаний в результаті ДТП дохід у розмірі 1400,00 грн.; 4) судові витрати у сумі 715,27 грн.. В задоволенні інших вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди відмовлено.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди. Змінити розмір матеріальної шкоди, стягнувши її у розмірі, встановленому висновком судової авто-товарознавчої експертизи. Посилається на те, що рішення ухвалено при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт та її представник в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити, рішення залишити без змін. Посилався на те, що з відповідача підлягає стягненню реально понесені витрати позивача у звязку з ремонтом автомобіля, розмір яких відповідно до акту виконаних робіт становить 63126,65 грн.. Зношеність автомобіля не повинна братися до уваги. У звязку із пошкодженням автомобіля позивачу було завдано моральну шкоду. За час знаходження автомобіля на ремонті позивачка не отримала орендну плату.

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду захистом своїх порушених прав. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України. Перелік можливих способів захисту міститься в ст. 16 ЦК України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_5. Розмір завданої матеріальної шкоди підтверджується актом виконаних робіт з ремонту автомобіля. Під час знаходження автомобіля на ремонті позивачка не отримала орендну плату. Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, разом з тим запропонований позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним (а. с. 65 68).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами деліктних правовідносин з відшкодування завданої майнової та моральної шкоди. Суд першої інстанції правильно визначився із завданням моральної шкоди та визначенням її розміру. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам діючого законодавства України (ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 179, 213, 214 ЦПК України). Доводи апелянта про те, що справу розглянуто за її відсутності, що позбавило її можливості надати свої заперечення та докази на їх підтвердження, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд не вказав які протиправні дії нею вчинено з цього приводу не приймаються колегією суддів до уваги.

Встановлено, що відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 15.08.2014 р., з врахуванням постанови від 21.08.2014 р. про виправлення описки, ОСОБА_5, 26.07.2014 р., о 13 год. 20 хв., керуючи належним ОСОБА_6 автомобілем «Мітсубіші Паджеро», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. К. Цеткін в с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, не вибрала небезпечну дистанцію, скоїла зіткнення з належним ОСОБА_4 автомобілем «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. За порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_5 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП штрафу в розмірі 340 грн. (а. с. 10 - 16).

Належному ОСОБА_4 автомобілю «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок скоєння ДТП було завдано механічних ушкоджень.

Таким чином, наявність відповідних деліктних правовідносин між сторонами встановлено, на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів. Сторони ці обставини визнали і не оспорювали (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Згідно із ст. ст. 16, 23 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. п. 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 2000 грн., суд першої інстанції, прийняв до уваги обставини справи, виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Позивачка погодилася з вказаним розміром відшкодування моральної шкоди, рішення суду не оскаржила.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду щодо розміру відшкодування моральної шкоди правильним, таким, що відповідає обставинам справи та засадам розумності, виваженості та справедливості. Доводи апелянта щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди не спростовують вказані висновки суду.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 63126,65 грн., відшкодування упущеної вигоди у розмірі 1400,00 грн.. Цих висновків суд дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням вищезазначених норм процесуального права та норм матеріального права. Доводи апелянта щодо безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення по справі судової авто-товарознавчої експертизи, відсутності підстав для стягнення упущеної вигоди є обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції представник відповідачки заявила клопотання про призначення по справі судової авто-товарознавчої експертизи (а. с. 47 47 зворотня сторона).

Ухвалою Суворовського районного суд м. Одеси від 03.02.2015 р. у призначенні по справі судової авто-товарознавчої експертизи відмовлено. Суд обґрунтував відмову в призначенні експертизи тим, що автомобіль відремонтовано (а. с. 55).

Вважаючи відмову суду першої інстанції в призначенні по справі судової авто-товарознавчої експертизи необґрунтованою, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.07.2015 р. клопотання ОСОБА_5 про призначення судової авто-товарознавчої експертизи було задоволено, призначено по справі проведення експертизи судової авто-товарознавчої експертизи (а. с. 151 155).

Відповідно до висновку № 4654 від 26.11.2015 р. судової авто-товарознавчої експертизи повна вартість відновлювального ремонту, визначеного без врахування коефіцієнту зносу, становить 55110,32 грн. (а. с. 169 187).

Колегія суддів погоджується з висновком судової авто-товарознавчої експертизи і не приймає до уваги вказану в ОСОБА_8 виконаних робіт вартість ремонту в розмірі 63126,65 грн. (а. с. 22 24), оскільки у висновку судової авто-товарознавчої експертизи вказується, що у калькуляції відновлювального ремонту, який проводив ТОВ «Автогранд Миколаїв», враховані інші технологічні ремонтні операції, розхідні матеріали, складники, які необхідні при даному ремонті КТЗ (а. с. 175, 7-й абзац зверху).

Таким чином, розмір понесених позивачкою збитків становить 55110,32 грн.. Саме цю суму необхідно стягнути з відповідачки у відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди.

Відповідно до розяснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

В судовому засіданні відповідачка наполягала на передачі їй замінених під час ремонту запасних частин.

Відповідно до висновку № 4654 від 26.11.2015 р. судової авто-товарознавчої експертизи на дослідженому автомобілі «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкоджені такі запасні частини, які підлягають заміні: облицювання бампера переднього; нижня частина (спойлер) бампера переднього; решітка (грати) центральна облицювання бампера переднього; повітропровід передній центральний нижній; повітропровід передній лівий; решітка (грати) радіатора; траверса нижня бампера переднього; рамка реєстраційного номерного знаку переднього; підсилювач бампера переднього; панель замка (радіаторів) охолодження; кришка багажника; нижня частина (спойлер) бампера заднього; ліхтар освітлення реєстраційного номеру заднього; кришка облицювання бампера заднього; кронштейн (облицювання) паркувальних радарів задніх; підсилювач бампера заднього; ручка зовнішня для відкривання кришки багажника; рамка реєстраційного номерного знаку заднього; облицювання панелі задка; ущільнювач прорізу кришки багажника; кнопка замка кришки багажника, ліхтар заднього ходу лівий/правий; наповнювач (абсорбер ударний) бампера заднього (а. с. 174 зворотня сторона, 1-й абзац знизу).

За таких обставин, необхідно зобовязати ОСОБА_4 після отримання відшкодування шкоди від ОСОБА_5 передати останній вищевказані замінені запчастини.

Щодо вимоги позивачки про стягнення не одержаних доходів у сумі 1400,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 759, 798, 800 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути, зокрема наземні самохідні засоби. Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності.

За умовами нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 20.02.2013 р., ОСОБА_4 передала автомобіль «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в оренду ТОВ «Агроойл», на строк - до 12.02.2018 р.. Передача автомобіля здійснюється за актом приймання-передавання, який підписується сторонами. Розмір орендної плати становить 700,00 грн. у місяць. Орендна плата сплачується шляхом безготівкового перерахування коштів. (п. п. 1, 2.1, 2.2, 3.1, 5.1).

Відповідно до заявки на ремонт від 29.07.2014 р. (а. с. 17), акту виконаних робіт від 30.08.2014 р. (а. с. 22) встановлено, що автомобіль знаходився на ремонті тільки один місяць, а не два місяці, про що вказувала позивачка у позові.

Відповідно до матеріалів справи, під час скоєння ДТП автомобілем «Фольксваген Тігуан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, керувала ОСОБА_4. Про це вказувала і сама позивачка у позові (а. с. 3 16).

Матеріали справи не містять підписаного сторонами договору ОСОБА_8 приймання-передавання орендованого транспортного засобу, як того вимагає договір. На вимогу апеляційного суду представник позивачки не надав доказів отримання орендної плати. Надана представником позивачки копія трудової книжки підтверджує тільки факт знаходження позивачки у трудових відносинах з ТОВ «Агроойл» на час скоєння ДТП, а не факт отримання/сплати орендної плати.

За вказаних обставин, вимоги про стягнення упущеної вигоди, у вигляді не отриманої орендної плати за два місяці в сумі 1400,00 грн., є недоведеними. У їх задоволенні необхідно відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4: - матеріальну шкоду у розмірі 55110,32 грн.; - відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.. В решті позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, необхідно стягнути судові витрати відповідно до розміру задоволених/відмовлених позовних вимог: - зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у сумі 561,39 грн. (645,27 грн. (а. с. 1) х 87%); - з ОСОБА_4 на користь С,А. у сумі 476,19 грн. (3663,00 грн. (а. с. 85, 163) х 13%).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 березня 2015 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_4):

- матеріальну шкоду у розмірі 55 110 (пятдесят пять тисяч сто десять) грн. 32 коп.;

- відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп..

В решті позову - відмовити.

Стягнути судові витрати:

- зі ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_4) у сумі 561 (пятсот шістдесят одна) грн. 39 коп.;

- з ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи платника податків НОМЕР_3) у сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 19 коп..

Зобовязати ОСОБА_4 передати ОСОБА_5 замінені у результаті ремонту пошкодженого автомобіля «Фольскваген Тігуан», державний номер НОМЕР_2, запчастини, а саме: облицювання бампера переднього; нижня частина (спойлер) бампера переднього; решітка (грати) центральна облицювання бампера переднього; повітропровід передній центральний нижній; повітропровід передній лівий; решітка (грати) радіатора; траверса нижня бампера переднього; рамка реєстраційного номерного знаку переднього; підсилювач бампера переднього; панель замка (радіаторів) охолодження; кришка багажника; нижня частина (спойлер) бампера заднього; ліхтар освітлення реєстраційного номеру заднього; кришка облицювання бампера заднього; кронштейн (облицювання) паркувальних радарів задніх; підсилювач бампера заднього; ручка зовнішня для відкривання кришки багажника; рамка реєстраційного номерного знаку заднього; облицювання панелі задка; ущільнювач прорізу кришки багажника; кнопка замка кришки багажника, ліхтар заднього ходу лівий/правий; наповнювач (абсорбер ударний) бампера заднього.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

ОСОБА_3