Ухвала суду № 58361685, 16.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14757/14-ц

Провадження № 2/522/3163/16

У Х В А Л А

"13" червня 2016 Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Нікітіної С.Й.

при секретарі Віноградовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одеса заяву представника ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, треті особи ГУ ДМС України в Одеській області, орган опіки та піклування Приморської РА ОМУ про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, треті особи ГУ ДМС України в Одеській області, орган опіки та піклування Приморської РА ОМУ про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.

Заяву обґрунтовував тим, що заочними рішеннями Біляївського районного суду Одеської області від 22.12.2010 та від 25.04.2013 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було стягнуто заборгованість за кредитним договором, вирішено питання щодо судових витрат.

На теперішній час представником відповідача подані заяви про перегляд заочних рішень, та на думку заявника від остаточного вирішення спору в справах про стягнення кредитної заборгованості буде залежати розмір боргу, наявний у відповідача.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_2, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

В справі що розглядається, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу та вирішити питання щодо виселення та зняття з реєстрації осіб, що зареєстровані в предметі іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням.

Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

Отже, стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання.

До вказаного правового висновку прийшов Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016 року по справі 6-1080цс15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки мають самостійний характер та є одним із способів захисту порушених прав Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» як кредитора. Розгляд цивільних справ щодо стягнення з боржника в солідарному порядку заборгованості за кредитним зобовязанням не впливає на результат розгляду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, доказами по справі якого також є розрахунок кредитної заборгованості та копії укладених основної та забезпечувальної угод.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зупинення провадження в цивільній справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

16.06.2016