Постанова № 58361236, 02.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6491/16-а

Провадження № 2-а/522/474/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати постанову департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №907 від 06.01.2016 року та зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкту - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється замовником будівництва з реконструкції дачного будинку АДРЕСА_1

Перед початком проведення будівельних робіт позивачем до відповідача було направлено повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції дачного будинку за вищевказаною адресою.

Дане повідомлення було зареєстровано у Державній архітектурно-будівельній інспекції 15 квітня 2014 року за №ОД 067141050660.

Також у 2014 році ОСОБА_2 була направлена декларація про готовність до експлуатації об'єкту - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Після чого відповідачем була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами даної перевірки відповідачем була прийнята постанова №907 від 06.01.2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні встановлено, що 06.01.2016р., з посиланням на акт перевірки від 28.12.2015р., протокол від 28.12.2015р., та припис від 28.12.2015р., яких в дійсності не існує, відповідач виніс постанову №907 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст. 96 КУпАП та наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень по матеріалам справи про адміністративне правопорушення.

На думку позивача постанова №907 від 06.01.2016р. по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно і підлягає скасуванню. Підставою для цього є наступні обставини.

За змістом Постанови вбачається, по-перше, що позивачем при будівництві порушено норми відстані від об'єкта будівництва до сусідніх будинків та споруд.

Так, в результаті реконструкції та межа об'єкту, про яку йдеться мова в постанові, не переносилася, тобто після реконструкції не зменшилася відстань до сусідньої споруди. Встановити на теперішній час чи відповідає будівельним нормам відстань не є можливим, також неможливо стверджувати про порушення саме зі сторони позивача, адже неможливо встановити, хто саме першим, позивач або власник сусідньої споруди, звели свої об'єкти, і саме порушив норми відступу. Норми ДБН, на які посилається відповідач, діють з 1992 року, а коли був зведений вперше об'єкт, який реконструював позивач, до або після набрання сили вказаного нормативного акту, відповідачем не з'ясовано.

По-друге, позивач мав отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та міг виконувати будівельні роботи тільки із зареєстрованою декларацією про початок виконання будівельних робіт.

При цьому відповідач такий висновок робить називаючи реконструкцію існуючого житлового будинку «новим будівництвом», оскільки до реконструкції будинок був одноповерховим та мав меншу площу, а побудований - 3-поверховий будинок. Нове будівництво розуміє під собою створення нового об'єкту та є відмінним від реконструкції. В даному випадку мова йде про реконструкцію. Для кожного з цих процесів існує свій встановлений порядок правового оформлення.

В постанові відповідач не послався на жодний з нормативних актів, який би зазначав, що ті будівельні роботи, які замовляв позивач, вимагають отримання містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Так, 10.04.2014 року управлінням архітектури та містобудування ОМР на підставі заяви позивача, було видано будівельний паспорт «Реконструкція житлового будинку з улаштуванням триповерхової прибудови» р/н 01-07/111. Цей факт спростовує твердження відповідача про необхідність в даному випадку позивачу отримувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та подавати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Перед початком проведення будівельних робіт позивачем до відповідача було направлено повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції дачного будинку, з якого вже вбачалося, що планується зводитися 3-поверхова будівля.

Дане повідомлення було зареєстровано у Державній архітектурно-будівельній інспекції 15 квітня 2014 року за №ОД 067141050660. Вимог щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та надання декларації про початок виконання будівельних робіт на адресу позивача не надходило, що свідчить про безпідставне та незаконне вимагання від позивача отримувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та подавати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

По-третє, позивачем в декларації про готовність об'єкту невірно зазначено підстава виникнення у позивача права власності на земельну ділянку, на якій проводилися будівельні роботи з реконструкції.

Позивачем помилково був зазначений державний акт, який посвідчує право власності на земельну ділянку попереднього власника земельної ділянки та по технічним причинам було упущено зазначення про договір дарування, на підставі якого позивач має право власності на земельну ділянку. Даний договір укладений та зареєстрований у встановленому порядку до подання позивачем повідомлення про початок будівельних робіт, а саме 24.02.2010 року. До того ж позивачем копія вищезазначеного договору разом з декларацією про готовність об'єкту до експлуатації була направлена на адресу відповідача, про що зазначено самим відповідачем в постанові.

Таким чином, це є опискою, оскільки у позивача не було жодних підстав вводити в оману відповідача щодо права власності на земельну ділянку, та не може являтися підставою для відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Згідно ст.38 КУпАП «Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи вищенаведену норму Кодексу, а також те, що з дня виявлення правопорушення (15.04.2014р.) сплинуло більше як 1,5 роки, то у відповідача, у зв'язку з пропуском установленого строку для притягнення позивача за вказане порушення до відповідальності, в тому числі і у зв'язку з тим, що Порядком не передбачено накладення адміністративного стягнення за ст. 96 КУпАП, та з урахуванням того, що «будівельна амністія», яка діяла у попередні роки, в 2015 році скасована не була, ніяких законних підстав для накладення адміністративного стягнення на позивача у розмірі 8500 грн. не було.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За змістом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач маючи обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення не довів суду та не надав жодного доказу про те, що ОСОБА_1 порушив п.п.3.18-3.26 та 3.32 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а тому суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій по винесенню постанови про накладення на позивача адміністративного штрафу за порушення вимог ч.12 ст. 96 КУпАП, та не доведено правомірність щодо відмови зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №907 від 06.01.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.12 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень - скасувати.

Зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Суддя 02.06.2016