Ухвала суду № 58361043, 14.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10009/13

Провадження № 2/522/3218/16

УХВАЛА

14.04.2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді НікітіноЇ С.Й.,

При секретарі - Віноградовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Нікітіної С.Й. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення самочинної будівлі та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В суд вдруге надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі - судді Нікітіної С.Й.

На думку ОСОБА_1 підставами відводу є те, що суддею ігноруються права позивача, Закони України про право на справедливий суд, створюються перешкоди здійсненню правосуддя. На підтвердження цього, заявник посилається на попереднє спотворення суддею ухвали від 11.04.2016 року, крайню необєктивність та упередженість на користь ОСОБА_2, яка виражається в штучному пришвидшенні суддею розгляду справи за для ігнорування проведення судово-експертного дослідження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримав, пояснивши мотиви відводу тим, що суд зобовязаний був направити справу на експертизу, а не продовжувати її розгляд, чим штучно пришвидшив розгляд самої справи. В такому пришвидшенні розгляду справи ОСОБА_1 вбачає грубе порушення його прав та законних інтересів, а також нехтування суддею норм законів.

При цьому, позивач не зміг обґрунтовано пояснити суду чому в даному випадку він наполягав на фактичному зупиненні розгляду справи, провадження по якій відкрито на підставі його позову, поданому з метою захисту його порушених прав, а не наполягав на скорішому дослідженні наявних доказів по справі та закінченні розгляду справи по суті.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого по справі. Він пояснив, що підстави відводу абсолютно голослівні, необхідність припинення експертизи вже неодноразово оцінена судом, в тому числі і при розгляді попередньої заяви про відвід, а такий характер заяви про відвід свідчить про свідоме затягування процесу розгляду справи саме позивачем, на користь якого судом раніше було задоволено низку заяв.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку ОСОБА_1, його представника, який підтримав мотиви відводу, думку ОСОБА_2 та його представника, яка заперечує проти відводу, суд вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

При цьому суд виходить з того, що зміст п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України передбачає обґрунтування обставин, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Заявлений ОСОБА_1 відвід в явно образливій для судді формі та в не передбачений законом спосіб, обґрунтован лише штучним пришвидшенням розгляду справи, по якій він є позивачем.

При цьому, заявник вважає, що це пришвидшення розгляду справи вжито судом лише на користь відповідача, у той час, як позов заявлений саме ОСОБА_1

Крім того, існують розумні строки для розгляду цього позову і в суду, наразі, є достатньо доказів, які можна дослідити та перевірити ними доводи сторін.

При цьому, відповідно до положень ст.ст. 145 та 147 ЦПК України, проведення судово-будівельної та геодезичної експертизи не є обовязковим, тим більше, будь-який висновок експерта для суду не є обовязковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, тобто за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні.

Таким чином, суд вважає підстави відводу, які зводяться до штучного пришвидшення розгляду справи та припиненні проведення експертизи є такими, що суперечать положенням ЦПК України, а тому відмовляє у задоволенні відводу.

Крім того, суд, вбачаючи прояви системності в заявлених ОСОБА_1 відводах головуючому, з надуманих підстав, що не передбачені законом та звертаючи увагу на взаємозвязок можливих наслідків відводу з наслідками відправки матеріалів справи на експертизу, необхідність проведення якої обґрунтовано взята під сумнів судом, вважає, що єдиною метою ОСОБА_1 в даному випадку є намагання навмисно затягнути розгляд справи для досягнення цілей, які не передбачені положеннями ст. 3 ЦПК України та поєднати досягнення цих цілей з явним зловживанням своїми процесуальними правами, проявляючи при цьому явний тиск на суддю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 20, 24 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід головуючого по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування шкоди.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:

14.04.2016