Ухвала суду № 58360116, 14.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/4168/15-ц 14.06.2016 14.06.2016 14.06.2016

Провадження №22-ц/784/1424/16

Категорія: 27 Головуючий суду першої інстанції: ОСОБА_1

Доповідач суду апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства

комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про усунення перешкод в користуванні грошовими коштами,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») про усунення перешкод в користуванні грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав,що він є клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та на його ім'я в 2011 році як дитині, позбавленій батьківського піклування, відкрито рахунок та ним отримано картку № 6762 4660 8799 8199, з використанням якої він отримував стипендію під час навчання у ДНЗ «ПТУ № 40 м. Новоукраїнки».

Після закінчення навчання він продовжував користуватися цією карткою, в період з 2011 року по липень 2015 року проводив різні банківські операції: грошові перекази, розрахунки за придбаний товар, отримання грошових переказів тощо. Проте, в липні 2015 року він не зміг отримати суму переказу, після чого звернувся до відділення відповідача, в якому йому було замінено картку на іншу № 4149 4978 4050 2720. Після неодноразових звернень до відділення Банку його було повідомлено, що його запідозрено у шахрайських діях, у звязку з чим його картки було заблоковані. 24 липня 2015 року відповідачем також було заблоковано картку № 4149 4978 2484 9030, видану на його імя, на яку він отримував стипендію, навчаючись у Первомайському коледжі НУК імені адмірала Макарова. На його неодноразові звернення відповідач повідомляв, що триває службове розслідування. Крім того, оскільки він є співзасновником громадського обєднання «Молодіжна громадська організація «КУРС», висловивши йому неправомірну підозру у шахрайстві, відповідач завдав шкоди його діловій репутації та принизив його честь та гідність. Крім того, за станом здоров'я він вимушений звертатися до медичних закладів, проте відповідач позбавив його доступу до належних йому коштів для придбання ліків.

Посилаючись на вищезазначене та вимоги ст. ст. 1066, 1074 ЦК України, уточнивши позовні вимог, позивач остаточно просив визнати дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по встановленню обмежень на видаткові операції на рахунках № 4149 4978 4050 2720, № 4149 4978 2484 9030 неправомірними, зобовязати відповідача зняти обмеження на видаткові операції по вказаним рахунках та зобовязати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобовязано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зняти обмеження на видаткові операції з рахунків № 4149 4978 4050 2720, № 4149 4978 2484 9030, відкритих на імя ОСОБА_3

В іншій частині позову відмовлено.

Також стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 487 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду в цій частині є необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 є клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та на його ім'я відкрито: картковий рахунок № 4149497840502720, на якому на час вирішення спору перебувають кошти в сумі 75 грн. 77 коп., та картковий рахунок № 4149497824849030 (студентська карта для виплат), на якому перебувають кошти в сумі 4179 грн. 26 коп.

У липні 2015 року банк припинив видаткові операції, які позивач намагався здійснити за допомогою вказаних банківських карток.

За правилами ч.1 ст.60 ЦП України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст..61 цього Кодекс , які не підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Зокрема, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон) передбачені окремі випадки обмеження права розпоряджання особи рахунком у разі необхідності зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Заперечуючи проти позову, представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилався на те, що у банка виникли підозри в одержанні на картку позивача коштів, отриманих незаконним шляхом: 05 травня 2015 р. на картку 6762466087998199 була спроба зарахування грошових коштів в сумі 15000 грн. По цій операції поступила інформація з банка відправника коштів про те, що 80 осіб продали свої картки шахраям, які викрали базу даних карт Великобританії та здійснювали перекази на ці картки, чим завдали збитків емітенту банку.

Відповідно до ст. 17 Закону субєкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15та/або16цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобовязаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, повязаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) субєктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобовязаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до пяти робочих днів, про що зобовязаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі субєкт первинного фінансового моніторингу зобовязаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобовязаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це субєкту первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного субєкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Субєкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання субєктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дня отримання субєктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зазначеної у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);

наступного робочого дня після дня отримання субєктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини пятої статті 23 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Субєкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) субєктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - пятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Як встановлено судом, позивач неодноразово звертався до відповідача щодо надання інформації про причини блокування відкритих на його ім'я карткових рахунків, і в отриманих ним відповідях йдеться про необхідність зачекати у зв'язку із проведенням перевірки. Жодної іншої інформації щодо причин перевірки та ї тривалості зазначені відповіді не містять.

Крім того, відповідачем не надано доказів дотримання ним передбаченої ст. 17 Закону процедури щодо зупинення фінансових операцій позивача, а саме звернення до компетентного органу з метою здійснення перевірки підозрілих банківських операцій.

Більш того, згідно наведеної норми закону з ініціативи відповідача як субєкта первинного фінансового моніторингу зупинення фінансових операції могло тривати два дні, тоді як обмеження щодо розпорядження коштами позивача з ініціативи відповідача тривало більше визначених Законом 30 днів без надання доказів проведення будь-яких перевірок компетентними органами.

Лише після звернення до суду у січні 2016 р. ОСОБА_3 повідомлено про можливість шляхом залишення заявки по тел. 3700 зняти належні йому кошти (а.с. 90).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтовано висновку, що дії відповідача, який обмежує права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки містять лише узагальненні, неконкретні посилання на норми ЦПК України щодо доказування та обовязки розподілу обовязків сторін цивільного процесу щодо доказування і не містять жодного обґрунтування того, в чому полягає неправильність висновків суду по справі.

Що стосується передбаченого вимогами цивільно-процесуального закону обовязку учасників процесу доводити свої вимоги та заперечення, то з огляду на аналіз положень Закону та норм ЦК України, які регулюють правовідносини банківського рахунку, саме банківська установа має довести правомірність своїх дій щодо обмеження прав споживача банківських послуг.

Щодо наданих представником відповідача до суду апеляційної інстанції заяви-анкети позивача від 29 грудня 2014 р., згідно якої ОСОБА_3 ознайомлений та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, та витягу з Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», слід зауважити наступне.

Згідно наданих Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право припинити, зупинити або обмежити здійснення клієнтом банківських операцій, відмовитися від здійснення видаткових операцій, дію його карток ( пункти 1.1.3.2.1, 1.1.3.2.1.1,1.1., 1.1.3.2.14, 1.1.3.2.2, 2.1.1.4.2, розділ 1.1.7).

Між тим, з аналізу вказаних пунктів вбачається, що усі ці права надані Банку, що зазначено у наведених положеннях, лише у разі здійснення клієнтом порушень чинного законодавства, умов договорів та вчинення інших винних дій.

Більш того, відповідно до пункту 1.1.3.2.14 зупинити проведення фінансової операції або призупинити видаткові операції за рахунком у разі, якщо операції містять ознаки операцій, які підлягають фінансовому моніторингу відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (на що саме посилався відповідач по даній справі), Банк має право на термін, встановлений законодавством.

Між тим, будь-яких доказів вчинення позивачем протиправних дій або проведення з цього приводу перевірки у строки та порядку, встановленому законом, відповідачем не надано, а тому його дії не відповідають також і Умовам та Правил надання банківських послуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду не підлягає скасуванню як законне та ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_4