Ухвала суду № 58359219, 25.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/11924/15 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/2977/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 звернулася з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до сплати заборгованості в розмірі 690467,06 доларів США, що еквівалентно 5515105,67 грн. заборгованості за кредитним договором, на підставі виконавчого листа №2-31/11 від 21.10.2013 року, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області.

Оскаржуваною ухвалою подання задоволено, тимчасово обмежено боржника громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до сплати заборгованості у розмірі 690467,06 доларів США (що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ станом на 06.04.2012 року становить 5515105,67 грн.); 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за виконавчим листом №2-31/11 від 21.10.2013 року, виданим Трускавецьким міським судом Львівської області. Обовязок виконання ухвали суду покладено на Державну прикордонну службу України.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і відмовити в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Апелянт зазначає про те, що вказана справа вже розглядалась судом неодноразово і ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26.06.2014 року в задоволенні аналогічного подання було відмовлено та вже надав свій правовий висновок.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що подання не містить будь - яких відомостей про прийняття державним виконавцем заходів щодо виконання рішення суду, не зазначено, які обставини дають підстави вважати, що боржник має намір виїхати за межі України, не надано жодних доказів того, що боржник не з"являється в органи ДВС без поважних причин до відділу на відповідні виклики. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про вжиття всіх можливих дій державного виконавця з метою стягнення заборгованості, як то продаж арештованого майна чи арешт грошових коштів на рахунку. Саме невиконання боржником самостійно зобов"язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов"язків. Навпаки, боржник робить все можливе, щоб виконати свої обов"язки, в тому числі потенційний виїзд за кордон є необхідним для встановлення ділових відносин та отримання прибутку, з метою погашення заборгованості.

Крім цього апелянт вказує, що відповідно до п. 11.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року, про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, державний виконавець повідомляє боржника, однак, в порушення даної норми його не було повідомлено про направлення в суд такого подання. Також, просить врахувати, що в листі Верховного Суду України " Про розгляд судами справ про розгляд подання про тимчасову заборону виїзду за межі України" зазначено, що за змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не виправдано, оскільки саме він зобов"язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадження, однак, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що розгляд відбувся без участі державного виконавця чим порушено норми чинного законодавства.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Тобто, стаття 377-1 ЦПК України імперативно вказує на те, що розгляд вище згаданого подання відбувається з участю державного виконавця і не містить положень про те, що неявка в судове засідання державного виконавця не є перешкодою для вирішення питання про обмеження виїзду боржника за межі України.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець отримав судову повістку із зазначенням дати та часу судового засідання, що свідчить про його належне повідомлення про судове засідання, однак в судове засідання не з"явився і заява про розгляд справи у його відсутності в матеріалах справи відсутня. Крім цього, як вбачається з подання, державний виконавець просив розглядати справу у його пристуності.

За вищенаведених обставин оскаржувана ухвала, як така, що постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання про обмеження виїзду боржника за межі України, підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

ОСОБА_4