Ухвала суду № 58356292, 14.06.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.06.2016

Справа № 320/3820/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М.,

при секретарі Макаренко В.В.,

за участю прокурора Фатєєва А.О.,

слідчого Сидоряка А.В.,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

26.05.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік,

по матеріалам кримінального провадження № 12016080140002368 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

14.06.2016 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 28.04.2016, у ранковий час, знаходячись на території «Центрального ринку», який розташований на пл. Соборна у м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, використовуючи довірливі стосунки зі ОСОБА_4, достовірно знаючи, що повертати майно не буде, під приводом посередництва у ремонті її майна отримав від ОСОБА_4 майно, а саме: золоту сережку, 585 проби, вагою 2,5 гр., вартістю 1500 грн. Після цього 28.04.2016 у денний час ОСОБА_2, знаходячись на території «Центрального ринку», який розташований на пл. Соборна у м. Мелітополі Запорізької області, продовжуючи свої злочинні дії, реалізував вищевказану золоту сережку шляхом укладення усного договору купівлі продажу зі свідком ОСОБА_5, тим самим заволодів майном шляхом зловживання довірою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1500 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього, 29.04.2016 у вечірній час, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Партизанська», яка розташована на перехресті вул. Шкільна та вул. Центральна у с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, використовуючи довірливі стосунки з ОСОБА_6, достовірно знаючи, що повертати майно не буде, під приводом тимчасового користування отримав від ОСОБА_6 майно, а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-E1200ZKMSEK», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: 352458059684757, вартістю 200 грн., у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., без грошових коштів на рахунку. Після цього 30.04.2016 у денний час ОСОБА_2, знаходячись на території «Рижського ринку», який розташований по проспекту 50-річчя Перемоги у м. Мелітополі Запорізької області, продовжуючи свої злочинні дії, реалізував вищевказаний мобільний телефон шляхом укладення усного договору купівлі продажу зі свідком ОСОБА_7, тим самим заволодів майном шляхом зловживання довірою, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 225 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього, 30.05.2016, приблизно о 00-00 год., знаходячись біля території домоволодіння за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Шкільна, 394, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, через незачинену хвіртку воріт, незаконно проник на території домоволодіння, яке являється сховищем, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_8, а саме: алюмінієвий казан, обємом 100 л, що був у вжитку, вартістю 600 грн. 30.05.2016, у ранковий час, ОСОБА_2, знаходячись біля складів по вул. Центральній в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, продовжуючи свої злочинні дії, реалізував вищевказаний алюмінієвий казан шляхом укладення усного договору купівлі продажу зі свідком ОСОБА_9, тим самим розпорядився викраденим майном, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 600 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, 02.06.2016, приблизно об 11-00 год., знаходячись на території домоволодіння за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Центральна, 367, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом відтиску віконного отвору, проник до вищевказаного будинку, яке являється житлом, де підготував до викрадення майно, яке належить потерпілій ОСОБА_10, а саме:

-будівельна тачка, що була у вжитку, вартістю 500 грн.;

-чавунну плиту з колісниками, що була у вжитку, вартістю 300 грн.;

-3 металевих (оцинкованих) відра, обємом 10 л, що були у вжитку, вартістю 30 грн. кожне, загальною вартістю 90 грн.;

-емальовану каструлю, обємом 3 л, що була у вжитку, вартістю 50 грн.;

-каструлю із нержавіючої сталі, обємом 5 л, що була у вжитку, вартістю 60 грн.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, 03.06.2016, о 07 год. 30 хв., ОСОБА_2 повернувся на територію вказаного домоволодіння, звідки викрав підготовлене раніше майно. 03.06.2016, о 08-00 год., ОСОБА_2, знаходячись біля складів по вул. Центральній в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, продовжуючи свої злочинні дії, реалізував вищевказане майно шляхом укладення усного договору купівлі продажу зі свідком ОСОБА_9, тим самим розпорядився викраденим майном, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 1000 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_2, обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 120 05.2016;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.05.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.05.2016;

-протоколом огляду предмета від 24.05.2016;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 02.06.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.06.2016;

-протоколом огляду предмета від 02.06.2016;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 03.06.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 02.06.2016;

-протоколом огляду від 07.06.2016;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 07.06.2016;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.06.2015;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.06.2016;

-протоколом огляду предмета від 07.06.2016;

-повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 14.06.2016;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 14.06.2016;

14 червня 2016 року, встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, за погодженням з процесуальним прокурором, слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України. 10 червня 2016 року зазначене повідомлення про підозру вручено ОСОБА_2, про що внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_2, є особою без стійких соціальних звязків, оскільки він не одружений та не має на утриманні дітей, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має. Крім того ОСОБА_2 вчинив ряд нових корисливих злочинів перебуваючи на випробувальному терміні у Мелітопольській кримінально-виконавчій інспекції. Тобто ОСОБА_2 є особою раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не погашена та не знята у встановленому законом порядку, вчинив ряд нових корисливих злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, покладені на нього зобовязання не виконує та продовжує злочинну діяльність. Тому слідство вважає, що є достатні підстави рахувати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2, може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту, підозрюваний зобовязується не відлучатися з постійного місця проживання. Підозрюваний ОСОБА_2, стійких соціальних звязків не має, раніше засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив ряд нових корисливих злочинів перебуваючи на випробувальному терміні у Мелітопольській кримінально-виконавчій інспекції, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став та не виконує покладені на нього зобовязання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тому він може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли би поручитися за підозрюваного ОСОБА_2 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України неможливо.

Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2, ніде не працює, постійного джерела доходів, та особистого майна не має, слідчий вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - також не можливо.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні визнавав себе винним в інкримінованому йому кримінальних правопорушень, не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, та додали, що запобігти зазначеним ризикам, при застосуванні інших більш мяких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважають доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими слідчим обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 14.06.2016, о 11-00 год.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2, стійких соціальних звязків не має, раніше засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив ряд нових корисливих злочинів перебуваючи на випробувальному терміні у Мелітопольській кримінально-виконавчій інспекції, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став та не виконує покладені на нього зобовязання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, він може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Також, підозрюваний ОСОБА_2 не працює, постійного джерела доходів та особистого майна не має, є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ст.177 КПК України, і більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного: не працює, постійного джерела доходів не має, соціальних стосунків та міцних родинних звязків не має, підозру у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у вигляді 30 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на 60 днів - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 Запорізької області на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання з 14.06.2016 з 16 год. 30 хв.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 13 серпня 2016 року до 16 год. 30 хв.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 мінімальних заробітних плат в сумі 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) грн.., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДКСУ у м. Києві, № рахунку 31211205700001, банк отримувача ГУК/ м. Київ/ 22030200, код ЄДРПОУ 37993783, код МФО 820019, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-утримуватися від спілкування з свідками;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 серпня 2016 року до 16 год. 30 хв.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Міщенко Т.М.