Рішення № 58356084, 21.03.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.03.2016 Справа № 334/7407/15-ц

Провадження № 2/334/285/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Нікітенко Н.П., при секретарі - Вєтлугіній Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якому зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності від 22.03.2001року, складеного приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі за № 897, їй належить 1/2 частина трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_2 знаходиться поверхом вище над її квартирою і належить ОСОБА_2, яка мешкає там із родиною.

Починаючи з 10.07.2015 року її квартиру, а саме спальню, туалет та ванну кімнату неодноразово затоплювали фекальними стоками і стоками гарячої води мешканці квартири № 52.

Факт затоплення підтверджується Актами № 48-1 від 15.07.2015р., № 48/2 від 18.07.2015р., № 48/3 від 19.07.2015р., № 48/4 від 21.07.2015р. складеними та підписаними головою правління ЖСК «Перетворювач-7», сантехніком ЖСК «Перетворювач - 7» та членами ЖСК.

Згідно зазначених актів встановлено, що на момент огляду в її квартирі наявні наслідки затоплення, а саме: у туалеті центральна стіна площею 2 кв.м. повністю залита фекальним стоками. У приміщенні відчутний запах сечі.

На боковій стіні затоплення становить 1 кв.м. На обох стінах відстали шпалери, на шпалерах жовті плями.

Площа затоплення на стелі складає 0,5 кв.м. У спальній кімнаті жовті плями на стелі та шпалерах по всій площинні.

Відповідно до «Звіту про оцінку» вартість ремонтних робіт по відновленню оздоблення нерухомого майна, яке було пошкоджено внаслідок залиття мешканцями розташованої вище квартири складає 9744 грн. 00 коп.

Крім того, внаслідок залиття квартири їй завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні звичайного укладу життя, вимушеність демонструвати квартиру із слідами затопленням фекальними стоками стороннім особам та погіршенні здоровя, яку вона оцінює у 20000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 9744, 00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000, 00 грн., в рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки пошкодженого майна 1000, 00 грн., та судові витрати.

У судовому засіданні 21.03.2016р. представник позивача уточнив позовні вимоги, зменшивши суму моральної шкоди та просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100, 00 грн.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що квартира АДРЕСА_3 дійсно належить відповідачу на праві власності.

Однак вини відповідача у затопленні квартири поверхом нижче не має, суду не надано доказів, що підтоплення відбулося конкретно з вини відповідача, не надано доказів походження плям, не надано доказів джерела підтоплення. Представник відповідача вважає, що згідно наданих актів можна встановити лише факт підтоплення кв. 48 та обсяг цього підтоплення, але вони не доводять вини відповідача, а тому позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди є необґрунтовані та не підлягають задоволенню. В своїх поясненнях відповідач та її представник стверджували, що затоплення квартири 48 відбувалось по вентиляційній трубі дощовою водою.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтву про право власності від 22.03.2001року, складеного приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі за № 897, позивачу належить 1/2 частина трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Друга частина квартири, згідно договору дарування від 22.03.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі за № 899, належить доньці позивача ОСОБА_4.

Власником квартири АДРЕСА_3 (яка розташована поверхом вище квартири позивачів) є відповідач ОСОБА_2, що не оспорювалось відповідачем.

Згідно акту № 48-1 від 15.07.2015р., що був складений та підписаний головою правління ЖСК «Перетворювач-7» ОСОБА_5 та членами ЖСК ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 починаючи з 10.07.2015р. мешканцями квартири № 52 постійно відбувається затоплення фекальною каналізацією та стоками квартири № 48.

Зазначеним актом зафіксовані наступні сліди затоплення кв. 48: у туалеті центральна стіна площею 2 кв.м. повністю залита фекальним стоками. У приміщенні відчутний запах сечі. На боковій стіні затоплення становить 1 кв.м. На обох стінах відстали шпалери, на шпалерах жовті плями. Площа затоплення на стелі складає 0,5 кв.м. У спальній кімнаті жовті плями на стелі та шпалерах по всій площинні.

Згідно акту № 48/2 від 18.07.2015 року, що був складений та підписаний головою правління ЖСК «Перетворювач-7» ОСОБА_5 встановлено, що в туалеті на стінах зі сторони спальні явні сліди затоплення площею 1 кв.м., на стелі у великій спальні та в туалеті жовті ореоли загальною площею 0,3 кв.м.

Зазначеним актом зафіксовано, що по цей час мешканці кв. № 52 не виконали жодних заходів по усуненню течії каналізації.

Згідно акту № 48/3 від 19.07.2015р., що був складений та підписаний головою правління ЖСК «Перетворювач-7» ОСОБА_5 зафіксовано, що мешканці кв. № 52 не приймають заходів по усуненню поломки в системі каналізації.

Згідно акту № 48/4 від 21.07.2015р., що був складений та підписаний головою правління ЖСК «Перетворювач-7» ОСОБА_5 та сантехніком ЖСК «Перетворювач-7» ОСОБА_8 встановлено, що стіни в туалеті та у великій спальні кв. № 48 мають сліди підтоплення в районі стелі жовтого кольору. На стелі також є сліди минулих затоплень.

Допитана у якості свідка, ОСОБА_7, пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та є сусідкою сторін по справі. Підтвердила обставини викладені у акті № 48 1 від 15.07.2015р., суду додала, що раніше працювала майстром ЖКУ, має досвід складання акті і у цей день її запросили для складання акту про залиття. Знаходячись у кв. 48, вона засвідчила сліди затоплення у туалеті на стелі та стінах та неприємних запах фекальної каналізації ; у спальні на стелі та стінах. Стверджує, що затоплення квартири 48 відбулось через несправність фекальної каналізації сусідів зверху, а не як через вентиляційні канали, які розташовані на даху будинку. Від залиття опадами в першу чергу постраждали б верхні поверхи при наявності неймовірної кількості дощів, але це виключається, бо конструкція цих каналів не пряма , а ступінчаста і вірогідність залиття дощовими потоками 4 поверху нульова.

Допитана у якості свідка, ОСОБА_6, пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 та є сусідкою сторін по справі. Підтвердила обставини викладені у акті № 48 1 від 15.07.2015р., суду пояснила, що у цей день її запросили для складання акту про затоплення і, знаходячись у кв. 48, вона бачила сліди затоплення у туалеті на стелі та стінах , в спальні, відчувала сильний неприємний запах фекальної каналізації. Раніше вона чула від ОСОБА_1 про затоплення , але це побачила вперше.

Допитана у якості свідка , ОСОБА_4 суду пояснила, що позивачка її мати , але вони мешкають окремо. 11.07.2015 року їй подзвонила мати та повідомила, що її квартиру затопили. В квартиру вона потрапила лише 15.07.2015 року, але там стояв нестерпний запах сечі, на стелі , стінах туалета та спальні були сліди затоплення. Після 15.07.2015 року затоплення припинились, бо вершні сусіди полагодили каналізаційну трубу.

Допитаний у якості свідка , ОСОБА_5 суду пояснив, що є головою ЖСК «Перетворювач» з 1993 року. До нього неодноразово зверталась мешканка 48 квартири з приладу затоплення мешканцями квартири 52. Неодноразово складались акти . Всі пошкодження після залиття були відображені в актах № 48-1 від 15.07.2015р., № 48/2 від 18.07.2015р., № 48/3 від 19.07.2015р., № 48/4 від 21.07.2015 року. Між 19 та 21 липня 2015 року мешканці 52 квартири зняли унітаз самостійно , полагодили трубу і лише після цього запросили його в свою квартиру для складання акту. Після ремонту затоплень більше не відбувалось.

Відповідно до звіту про оцінку збитку нанесеному нерухомому майну трьохкімнатній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складеного ФОП ОСОБА_9, яка діє на підставі Сертифікату субєкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України 06.03.2015р. № 185/15 вартість ремонтно - будівельних робіт по відновленню оздоблення нерухомого майна, яке було пошкоджено внаслідок залиття складає 9744 грн. 00 коп.

Таким чином, в результаті залиття квартири позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі вартості відновлювального ремонту, а саме 9744, 00 грн.

Згідно положень Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями технічний стан конструктивних елементів і технічного обладнання житлового будинку (квартири) повинен забезпечувати безпечне проживання в ньому людей. Власники жилих приміщень зобов'язані проводити за власні кошти ремонт квартири дотримуватися умов безпечної експлуатації технічного обладнання.

Як передбачено п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8.10.1992 р., власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані забезпечувати збереження технічного обладнання будинків.

Відповідно до п.1.3.7 Типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 22.06.1998 р., наймач зобов'язується відшкодувати збитки, завдані житловому приміщенню або майну інших мешканців будинку ним або членами його сім'ї.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій спричинено збитки внаслідок порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, понесені особою в зв'язку з пошкодженням або знищенням майна, а також витрати, які особа понесла або повинна була понести для поновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частина 3 названої статті передбачає, що збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо законом або договором не встановлено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А у відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, порушення прав позивача і розмір заподіяного матеріального збитку є доведеним достатніми, достовірними доказами, а тому підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі. При цьому, відповідач не довів відсутність своєї вини у заподіяній позивачам шкоді.

Так, з наведених та досліджених у судовому засіданні доказів, з пояснень свідків, вбачається, що причиною пошкодження та залиття квартири позивачки є дії бездіяльність відповідача, а саме: невжиття заходів щодо усунення недоліків в системі фекальної каналізації. Тому суд вважає, що залиття квартири позивачки сталося з вини відповідача і на неї необхідно покласти обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_2, не погоджуючись із розрахунком матеріального збитку, не надала суду доказів, якими б спростовувався розрахований фахівцем розмір шкоди, чим не виконала свій процесуальний обовязок по доведенню тих обставин, на які вона посилається.

Крім того, твердження відповідачки, що залиття нижньої квартири відбулось дощовими опадами спростовуються довідками Запорізького центру гідрометеорології.

Наявні в матеріалах справи Акти складені уповноваженими особами, ніким не оскаржені та не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100, 00 грн., то суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації ; моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я ; порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав; у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя ; порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Так, відповідно до ч. 2 вказаної статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3 ) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено вичерпний перелік того, в чому саме полягає моральна шкода.

Згідно з п.п. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено у відповідності до положень ст. 137 ЦПК України, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Пасивна поведінка відповідачки, яка з моменту заподіяння шкоди -10.07.2015 року і по час розгляду справи не намагалась відшкодувати позивачці понесені збитки, порушила її звичний ритм життя, дають суду підстави стягнути моральну шкоду в розмірі 100,00 грн, яку зазначила сама позивачка.

У відповідності до ст.ст. 79, 86, 88 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає також судовий збір 443 грн. 60 коп. та судові витрати 1000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду у розмірі - 9744, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 100, 00 грн., судові витрати у розмірі 1000, 00 грн., судовий збір у розмірі 443 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: Нікітенко Н. П.